Ворог атакує українські АЗС: чи загрожує дефіцит пального?

18 серпня 2026 р. 16:23

18 серпня 2026 р. 16:23

Росія масово завдає ударів по заправних станціях в Україні — найбільше потерпають прифронтові та прикордонні регіони. За минулий місяць ворог вразив десятки АЗС, а загальна кількість атак перевищила дві сотні. До чого можуть призвести російські прильоти по заправках та як на них реагує Україна, розповіли у Центрі громадського моніторингу та контролю.

Масштаби проблеми

Від початку повномасштабного вторгнення Росія вразила понад двісті українських АЗС. Атаки на заправки посилилися навесні та влітку цього року. Як йдеться в матеріалі “Економічної правди”, в червні 2026-го в Україні зафіксували понад 60 таких ударів — рекордну кількість на той час. У липні прильотів не поменшало та й серпень не обіцяє зниження інтенсивності.

Найбільше страждають прифронтові й прикордонні регіони — Дніпропетровщина, Сумщина, Харківщина, Донеччина, Запоріжжя та Миколаївщина. Саме на Дніпропетровщину припадає найбільша кількість атак, на другому місці — Донеччина й Харківщина.

Національний банк України у свіжому інфляційному звіті оцінив частку пошкоджених АЗС у 4%. Щоправда, запевнив, що втрачені продажі компенсують станції у тилових регіонах. Проте мешканців районів, які постійно потерпають від ударів, навряд чи втішить такий аргумент. Адже ситуація з пальним там погіршується щодень. До прикладу, у Нікопольському районі, за підрахунками журналістів “Економічної правди”, атаки зачепили 59% активних станцій, на Сумщині — понад чверть мережі. Багато знищених чи пошкоджених АЗС зафіксовані також у Краматорському, Богодухівському та Херсонському районах.

І дрони, і ракети

Українські АЗС Росія атакує різноманітними засобами: “Шахедами”, FPV-дронами та ракетами. За інформацією видання Deutsche Welle, до ударів по заправках на півдні причетний російський спецпідрозділ “Варяг” — 50-та бригада, що входить до резерву головнокомандувача РФ. На озброєнні “Варяга” — новітні, зокрема оптоволоконні, дрони з дальністю до 30 кілометрів. Як попереджає радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов (“Флеш”), небезпеку для АЗС становлять і реактивні “Шахеди” з онлайн-керуванням. Такі дрони в межах своєї зони до 100 кілометрів здатні уражати як статичні, так і рухомі цілі.

Атаки як частина пропаганди

За словами директора консалтингової компанії “А-95” Сергія Куюна, удари по заправках росіяни використовують для своєї пропагандистської кампанії, як помсту за ураження нафтопереробних заводів. Втім, експерт наголошує, що заправні станції — це винятково цивільна інфраструктура, і їхні обстріли не здатні підірвати воєнний потенціал України.

“Це не б’є ні по наших військових спроможностях, ні по цивільному населенню, бо проблеми з пальним немає. Одна з головних цілей росіян — пропагандистська картинка, бо заправки класно й довго горять, це легко показувати, щоб росіяни раділи”, — сказав Сергій Куюн у коментарі DW.

З ним солідарний і Бескрестнов, який вважає, що подібні удари не мають істотного впливу на забезпечення армії паливом.

“Єдина мета цих атак — залякати громадянське населення”, — каже радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони.

Що робить Україна?

“Власники складів, АЗС, підприємств повинні бути готові до можливих ударів. Звертайте увагу на тривоги, будуйте укриття для людей”, — закликав Бескрестнов на своїй сторінці у соцмережі.

Тим часом, заправні станції вже почали змінювати роботу у відповідь на російські атаки. Наприклад, WOG закриває частину станцій у небезпечних областях уночі й зупиняє роботу під час тривог. Укрнафта купує сто вантажівок для перевезення пального, щоб швидше перекидати ресурси між регіонами. У Тростянці на Сумщині почали продавати пальне з бензовозів: модель, яку галузеві експерти пропонують легалізувати для всієї прифронтової смуги. А уряд обговорює з бізнесом захист станцій та механізми страхування воєнних ризиків. Частину заходів не розкривають з міркувань безпеки.

Харківські