Замість підтримки — обмеження з боку ЄС: чому українська металургія опинилася на межі виживання - Харківські

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Замість підтримки — обмеження з боку ЄС: чому українська металургія опинилася на межі виживання

20 серпня 2026 р. 16:27

20 серпня 2026 р. 16:27

20.08.2026 16:19 Дмитро Колонєй

Українська металургійна галузь, яка забезпечує до 15% експорту країни, стикається з новими торговельними обмеженнями з боку ЄС, що разом із російськими обстрілами та логістичною блокадою ставить під загрозу існування найбільших підприємств.

Сталеварна промисловість традиційно є однією з основних опор української економіки й забезпечує близько 15% усього експорту, причому майже 80% цієї продукції спрямовується саме до ЄС. Проте скасування безмитного режиму та введення нових обмежень із 1 липня суттєво змінює ситуацію.

Фактори тиску на галузь:

Безмитні річні квоти для України скоротилися майже вдвічі (до 1 млн тонн), що на 60% менше за обсяги торгівлі 2025 року. За перевищення квоти передбачено мито у розмірі 50%;
Через постійні удари по Чорноморському коридору виробники змушені використовувати дорожчі альтернативні маршрути, сплачуючи додатково $30–40 за тонну вугілля;
Залізничні вантажні перевезення в Україні подорожчали на 30% через зростання витрат на електроенергію та ремонт;
Російські атаки продовжують завдавати збитків та зупиняти виробництво — під час одного з останніх ударів по «Запоріжсталі» загинуло семеро робітників.

Економічні наслідки та перспективи

За оцінками Федерації роботодавців України, обмеження з боку ЄС можуть коштувати країні $1,2 млрд валютних доходів і призвести до зниження ВВП на 0,6%.

Аби зберегти робочі місця, підприємства групи «Метінвест» розглядають можливість переорієнтації на випуск чавуну, на який квоти не поширюються. Однак відхід від виробництва сталі з високою доданою вартістю означатиме, що близько 50% потужностей заводу залишаться невикористаними.

Водночас амбітний 15-річний план модернізації підприємства вартістю $8 млрд для переходу на «зелену сталь» наразі фактично заморожено через військові ризики. Експерти та бізнес-асоціації закликають уряд України негайно розпочати переговори з Брюсселем щодо надання винятків для українського експорту.