Прифронтовим громадам – додаткові ресурси та гарантії вимагає Асоціація прифронтових міст та громад

24 вересня 2026 р. 16:38

24 вересня 2026 р. 16:38

У Харкові відбулося онлайн-засідання Правління Місцевої асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація прифронтових міст та громад». До обговорення долучилися керівники громад, народні депутати та експерти. Головне питання — як забезпечити фінансову спроможність територій, які щодня працюють під загрозою обстрілів.

За словами Ігоря Терехова, Асоціація вже прорахувала додаткові потреби прифронтових громад. Йдеться майже про 67 мільярдів гривень. Ще близько 8 мільярдів — на пріоритетні публічні інвестиційні проєкти 32 громад.

Серед ключових вимог — збереження за громадами 64 відсотків ПДФО, невилучення реверсної дотації та фінансування відновлення критичної інфраструктури.

Окремий блок — доходи людей. Асоціація пропонує збільшити мінімальну зарплату у 2027 році щонайменше до 10 тисяч гривень, а мінімальне пенсійне забезпечення визначити на рівні 6 тисяч.

Також громади пропонують збільшити освітню субвенцію щонайменше на 25 мільярдів гривень — зокрема для підвищення зарплат педагогів.

Але бюджетними рішеннями питання прифронтових територій не обмежуються.

Під час засідання також обговорили законопроєкт про соціальні гарантії для людей, які працюють на територіях можливих та активних бойових дій, і підтримку бізнесу, що продовжує там працювати.

Законопроєкт передбачає додаткові гарантії для працівників — зокрема в оплаті та охороні праці, медичній і психологічній допомозі, реабілітації, а також у разі поранення, втрати працездатності, інвалідності чи загибелі.

Для бізнесу пропонують, зокрема, знижену ставку податку на прибуток до 9 відсотків та додаткові можливості для захисту підприємств від кредитних і лізингових зобов’язань у разі втрат через бойові дії.

Окремо Ігор Терехов запропонував доопрацювати норму про термін роботи, необхідний для отримання відповідного статусу. Зараз законопроєкт передбачає шість місяців роботи на території активних бойових дій або 12 місяців — на території можливих бойових дій.

Пропонується передбачити можливість сумувати такі періоди, якщо людина працювала в різних категоріях територій.

Людина, наприклад, могла чотири місяці працювати на території активних бойових дій, а потім ще шість — на території можливих бойових дій. Тобто загалом десять місяців вона працювала в умовах підвищеного воєнного ризику, але формально не набрала ані шести місяців за однією категорією, ані дванадцяти за іншою. І виходить, що людина, яка фактично тривалий час працювала в небезпечних умовах, може не отримати статус лише через те, як саме змінювався статус території.

Усі пропозиції громади мають передати Кабінету Міністрів та Верховній Раді. Асоціація також закликає громади найближчим часом надати додаткові розрахунки та пропозиції до спільного пакета.

Адже для прифронтових територій питання бюджету та соціальних гарантій — це не лише цифри. Це можливість людям залишатися, працювати, а громадам — продовжувати функціонувати навіть під час війни.

Харківські