ЗСУ зривають плани РФ на Харківщині: бої біля Вовчанська

23 жовтня 2026 р. 15:41

23 жовтня 2026 р. 15:41

На Вовчанському напрямку російські війська продовжують атакувати малими групами та намагаються закріпитися біля кордону. Через складний рельєф окупанти переважно просуваються пішки , використовуючи тумани й дощ. Українські військові відстежують маршрути противника, виявляють його позиції та зривають спроби просування.

Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів головний сержант роти БпАК 1 мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр, позивний "Вікінг".

Просування РФ

На Вовчанському напрямку ворог не полишає спроб просунутися у бік позицій ЗСУ. За словами "Вікінга", російські війська постійно атакують невеликими групами. Їхня мета — дістатися українських позицій, закріпитися та заявити про нові територіальні здобутки. Водночас українські військові знають основні маршрути противника й намагаються зупиняти його ще на підходах до позицій.

"Ворог намагається прорватися малими силами та закріпитися, встромити свою ганчірку й показати у своїх новинах, що вони там захопили якісь нові місцевості. Але всі їхні маршрути ми вже знаємо, перехоплюємо їх на півдорозі, тому не дуже це виходить", — розповів військовий.

Кількість техніки РФ

Рельєф місцевості ускладнює використання техніки на Вовчанському напрямку. Тому російські військові переважно намагаються просуватися пішки. Іноді вони використовують квадроцикли, мотоцикли, безпілотники та наземні роботизовані комплекси. За словами "Вікінга", противник рухається невеликими групами, шукає можливості закріпитися та використовує погоду, щоб залишитися непоміченим. Однак українські оператори дронів стежать за пересуванням росіян і намагаються перехоплювати їх.

"Це дуже мала кількість техніки, в основному це піші заходи. Тобто таких великих технічних натисків під час атак не було. Це постійне, безкінечне просування невеликими групами", — зазначив головний сержант.

Навіщо окупанти займають зруйновані села

Окремі ділянки біля кордону, зокрема в районі Зибиного та Бочкового, можуть мати значення для російської пропаганди . Як пояснює військовий, захоплення невеликих прикордонних населених пунктів дозволяє окупантам звітувати про нібито нові успіхи. Водночас ці території були зруйновані ще на початку повномасштабного вторгнення, а цивільного життя там фактично не залишилося. Тому такі просування не обов’язково означають значну зміну ситуації на фронті.

"По факту це населений пункт на кордоні, який ще від початку повномасштабної війни був знищений і де нічого живого не залишилося. Тому це, як то кажуть, флаговтик — показати маленькі перемоги й довести, що всі їхні втрати та страждання були недаремними", — пояснив "Вікінг".

Як туман впливає на штурми

Російські військові використовують туман і дощ, щоб наблизитися до українських позицій. За словами "Вікінга", погіршення видимості справді допомагає невеликим групам пересуватися , але не гарантує їм успіху. Український підрозділ перебуває на цьому напрямку понад рік і вивчив характерні маршрути противника. Військовий також розповів, що полонені росіяни нерідко не знають, куди саме їх направляють. "Вони розповідають, що не знають, куди йдуть. Їм сказали:

"Йди прямо, там на тебе чекають наші", — і все. Буває, що вони підходять до озера, стоять, розводять руками, не розуміючи, куди рухатися", — розповів головний сержант.

За його словами, трапляються й випадки, коли російські військові помилково сприймають рух своїх підрозділів за відступ і відкривають по них вогонь. Військовий зазначив, що українські захисники використовують дрони для виявлення та ураження противника.

Забезпечення росіян

Ситуація із забезпеченням окупантів залежить від того, скільки часу вони перебувають на позиціях. Російські військові можуть ховатися в підвалах та інших укриттях, очікуючи на подальші накази. Їм також можуть скидати необхідні речі за допомогою безпілотників. "Вікінг" навів приклад нещодавнього випадку, коли українські військові за допомогою дрона з гучномовцем запропонували російському солдату здатися. Той вийшов і понад півтори години рухався за безпілотником у бік українських позицій. За зовнішнім виглядом полоненого можна було припустити, що він тривалий час не мав достатньо їжі та води.

"Він ішов дорогою, пив воду, а з кущів зривав ягоди. Думаю, він трохи голодував і був зневоднений, тому що по ньому було видно: сил у нього не дуже багато", — розповів військовий.

Як росіяни підтримують зв’язок

Після проблем із використанням Starlink російські військові намагаються застосовувати альтернативні засоби зв’язку. Однак, за словами "Вікінга", такі рішення трапляються нечасто. Переважно окупанти користуються раціями або мобільними телефонами. Використання мобільного зв’язку створює для них додаткові ризики. Українські військові можуть виявляти такі пристрої, що допомагає встановлювати місця перебування противника.

"Кожного разу, коли ми беремо їх у полон, у них є мобільні телефони, на яких працює зв’язок на нашій території. Тому мобільний зв’язок їх дуже палить", — зазначив головний сержант.

Що знаходять у телефонах окупантів

За словами "Вікінга", рівень підготовки російських військових суттєво відрізняється. Частина з них не розуміє, які д ані на телефонах можуть розкрити їхнє місце перебування. Водночас трапляються й підготовлені бійці, які не мають при собі документів або мобільних пристроїв. Військовий зазначив, що серед росіян, які діють на цьому напрямку, є колишні ув’язнені. За його оцінкою, багато з них не мають достатньої підготовки, щоб приховувати інформацію про себе.

"Основний потік тих, хто сюди йде, — це зеки з різних колоній. Не всі вони навіть уміють розмовляти й писати російською, не те що розуміють, яка інформація може їх видати", — розповів "Вікінг".

Як повідомляли Новини.LIVE , війська РФ продовжують штурми на напрямку Борової на Харківщині, але за літню кампанію не змогли суттєво просунутися. Окупанти змінили тактику й тепер намагаються обходити українські позиції та накопичуватися в тилу. Українські військові протидіють цим спробам, однак інтенсивність атак залишається високою.

Також Новини.LIVE писали, що на Куп'янському напрямку російські військові продовжують спроби просочуватися між українськими позиціями малими групами. Водночас на ділянці біля Борової противник не має просування. Українські підрозділи також впливають на сусідні відтинки фронту, стримуючи сили ворога та не даючи йому зосередити їх в одному місці.

Харківські