Харків долучився до радіодиктанту в безпечній метрошколі

27 жовтня 2026 р. 14:16

27 жовтня 2026 р. 14:16

У Харкові до Радіодиктанту національної єдності долучилися школярі, вчителі та представники освітньої спільноти міста. Учасники зібралися на безпечній освітній локації в метро, щоб перевірити свої знання української мови. Для когось це стало першою такою спробою, а для інших — традицією, яку підтримують уже кілька років.

Журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з харків'янами, які долучилися до радіодиктанту.

Де писали диктант

У Харкові для проведення Радіодиктанту національної єдності задіяли 24 безпечні освітні локації . Одна з них розташована на станції метро "Університет". Тут зібралися учні, вчителі української мови та літератури, представники районних управлінь освіти, керівники закладів освіти й батьки.

Начальниця відділу загальної та середньої освіти Департаменту освіти Харківської міської ради Ірина Тарасенко розповіла, що захід організували під час осінніх канікул, аби якомога більше учасників освітнього процесу могли долучитися до загальнонаціональної події.

"Безпосередньо на цій локації, якою є станція метро "Університет", будуть писати близько 120 осіб", — зазначила Ірина Тарасенко.

За її словами, серед учасників були члени Харківської міської організації учнівського самоврядування, переможці олімпіад з української мови та міжнародних конкурсів, педагоги, представники батьківської спільноти, керівники шкіл і дошкільних закладів. Загальну кількість учасників у місті на момент проведення диктанту ще не підрахували.

Диктант як символ єдності

Для одинадцятикласниці Харківського ліцею №173 Варвари Зірки Радіодиктант національної єдності став щорічною традицією . Дівчина бере участь у ньому з 2022 року, коли через війну школярі навчалися дистанційно. Вона вважає, що такі заходи допомагають українцям відчувати спільність навіть тоді, коли вони не можуть зібратися разом.

"Для мене це дуже важливий день у році. Я вважаю, що це як свято. Ми сьогодні відзначаємо День писемності та української мови", — розповіла Варвара.

Школярка наголосила, що головне в радіодиктанті — не кількість помилок, а можливість підтримати українську мову й культуру. За її словами, важливо, що діти долучаються до цієї традиції ще зі школи, пишуть диктант разом у безпечних освітніх просторах або дистанційно.

Сенс тексту

Учитель історії та голова районного методичного об’єднання вчителів історії Індустріального району Олег Калуйвін цього року вперше написав Радіодиктант національної єдності. Він приїхав на захід разом із колегами, щоб перевірити свої знання та спробувати сили після тривалої перерви. Педагог зізнався, що текст виявився для нього особисто близьким і викликав сильні емоції. Водночас він вважає, що диктант був доступним для учасників із різним рівнем підготовки.

"Я неймовірний спектр емоцій відчув, тому що певні сімейні, як би мовити, драми в житті відбувалися, тому, звісно, що текст зачепив мене без перебільшення", — поділився Олег Калуйвін.

Він також відзначив роботу тих, хто читав текст, адже вони намагалися зробити написання зрозумілим навіть для людей, які давно не практикувалися в диктантах. Олег Калуйвін планує надіслати свою роботу на перевірку. Перед цим він вирішив не звіряти написане з інтернетом, щоб чесно оцінити власні знання.

Перша спроба в аудиторії

Учениця Харківського ліцею №89 Кароліна Хаустера пише радіодиктант із 2023 року. Раніше вона долучалася до нього онлайн , а цього разу вперше сіла писати текст в аудиторії разом з іншими учасниками. Дівчина прийшла на захід із представниками учнівського самоврядування. За її словами, цьогорічний текст був зручним для написання завдяки коротким реченням. Також їй сподобалося, як читці передавали інтонацію та допомагали зосередитися на розділових знаках.

"Радіодиктанти дозволяють людям відчути свою причетність до великої спільноти, підтримати українську культуру і вкотре зрозуміти, наскільки важлива мовна ідентичність", — пояснила Кароліна.

Школярка допускає, що могла припуститися помилок, але хоче надіслати текст на перевірку. Вона також відзначила, що писати в компанії цікавіше, ніж самостійно вдома, адже після завершення можна обговорити написане з іншими учасниками.

Перевірка знань

Для учениці Харківського ліцею №162 Катерини цьогорічний радіодиктант став першим. Дівчина розповіла, що вирішила долучитися, бо її запросили, а сама ідея здалася цікавою . Вона вважає участь у заході хорошою нагодою перевірити, наскільки добре знає українську мову. Вона зазначила, що текст читали чітко, тому учасники встигали записувати речення. Перед диктантом вона слухала записи попередніх років і пробувала писати самостійно.

"Думаю, у мене, звісно, є помилки, але помилки — то не настільки важливо, як долучитися до такого диктанту", — поділилася школярка.

Дівчина планує надіслати свою роботу на електронну пошту. Вона також сприймає диктант як додаткову перевірку знань, зокрема вміння правильно писати слова й розставляти розділові знаки.

Удосконалення результату

До радіодиктанту долучилася й голова Харківської міської батьківської ради Лариса Маленко. За її словами, представників батьківської спільноти вже кілька років поспіль запрошує Департамент освіти, тож вони пишуть диктант разом із педагогами та школярами. Минулого року Лариса Маленко припустилася трьох помилок . Цього разу вона сподівається покращити результат і зізнається, що після кожного диктанту аналізує складні моменти, аби наступного року написати краще.

"Я читаю дуже багато літератури, а кожного року розбираю свої помилки на диктанті й намагаюся вивчати ці теми", — розповіла Лариса Маленко.

Для неї участь у радіодиктанті — це не лише перевірка грамотності, а й можливість постійно вдосконалювати свої знання української мови.

Як повідомляли Новини.LIVE , у Харкові вже працюють десять підземних шкіл . За словами міського голови Ігоря Терехова, навчання у безпечних просторах організували у дві зміни. Крім підземних шкіл, для освітнього процесу використовують сім станцій метрополітену.

Також Новини.LIVE писали, як у Харкові організували навчання дітей під землею . На той момент у місті діяли вісім підземних шкіл, освітні осередки на семи станціях метро та шість протирадіаційних укриттів у школах. Підземні школи мають від 17 до 20 навчальних кабінетів та працюють у дві зміни.

Харківські