“Хочеться бути в безпеці і одягнути шапку-невидимку”: записки з окупації

18 вересня 2024 р. 19:59

18 вересня 2024 р. 19:59

Як почуваються люди, які вже 2,5 року в окупації? Що їм болить і які в них проблеми? NovaKahovka.City публікує роздуми новокаховчанки. Далі пряма мова.

Борців з “нацизмом” тут розвелось чимало. Їх неможливо оминути. Скільки ж їх тут таких? І взагалі, як же вони жили з нами “нацистами” майже все своє життя? (З іронією) як же вони бідні страждали тут живучи? Напевно, вони не могли російською мовою розмовляти, чи цькували за щось їх, чи по голові в чоло давали? Це мені дуже дивно чути. Ох ці ж борці з “нацизмом”, чорт би їх побрав. Напевно, якби не ці борці з “нацизмом”, то ніколи б у світі і в Україні не було війни.

Після того вибуху (12 вересня — ред.) ніяк не доберусь до інтернету. Мені розповідали, що на другий день в п'ятницю людей на базарі взагалі не було. Я так розумію, що не було і тих, хто продає. Це дуже жахливо і страшно, коли ти йдеш, несеш якесь добро людям, щоб містяни з голоду не повмирали, а тебе має накрити...

У цей час мала бути і я там. Та щось мене відвело. Хотіла піти взяти дешевої ковбаси та якийсь кусочок сиру, а потім щось так подумала, не хочу. Набрала овочів і пішла додому, ось так мене і зупинило, а так би, де б я була?

Вид на Дніпро у Новій Каховці Автор: Від читачів

Деяким пенсіонерам дуже цікаво нарахували російські пенсії. І для деяких, напевно, у тих, хто має російський паспорт, отримують 20 тисяч. Люди чудні. І таких же повно від радості. Знаю, що дехто дітям пересилає, які знаходяться за кордоном, працюють там. Ніхто ж не знає, як воно буде тут, але то їхні справи.

Зеленського — не мій президент. Я не кажу, що має бути Порошенко, управляти країною повинна розумна людина.

Хочеться бути в безпеці і одягнути шапку-невидимку. Щоб мене ніхто не бачив. Є бажання комусь розказати про те, що переживаю тут. Але немає кому. Коло оточуючих дуже обмежене, та й вони переживають те саме. Тільки не можуть висловити це все.

Стежка до Літнього театру Автор: Від читачів

Хочеться чути, що за вікном. Замучили цими вибухами, аби посіяти паніку. Хоча є хоми не віруючі, але я ні з ким не дискутую, ні з ким не розмовляю, а тільки спостерігаю. Або від когось зі знайомих почую про те, як сприймають це все ті, хто любить російський світ, то що окупанти сіють, вони тільки сіють сумніви, в них більше нічого немає, сіють ту думку, що це наші б'ють по мирних жителях. Але треба бути бабульками, щоб не зрозуміти, де впала ця міна, і куди пішов розліт. Як от цей приліт на ринку, я хоч і не військовий, так сказати, нічого не розумію, але… своїм бабським розумом розумію, що то не з-за Дніпра прилетіло.

Багато чого у нас закрилося, нового я не помічаю. Знаю, що підприємці, які були, закрилися. Зараз дуже доречні стабілізатори і решта того, що допомагає виживати. Товари возять з Криму, але, продукції гарної там немає, в основному нам везуть китайського виробництва, бачила якось і німецькі товари, але не дешеві.

Херсонські