ЧАЕС після атаки: що відбувається всередині зруйнованого реактора

19 лютого 2025 р. 05:02

19 лютого 2025 р. 05:02

Експерти запевняють, що витоку радіації поки не зафіксовано, однак ситуація залишається критичною, адже пошкоджено систему вентиляції та ізоляції небезпечних матеріалів.

Пожежа локалізована, а обшивка продовжує тліти: чим це загрожує?

Через атаку російського безпілотника на Чорнобильську АЕС, у ніч на 14 лютого, пошкоджено як зовнішню, так і внутрішню оболонку нового безпечного конфайнменту об’єкту “Укриття” 4-го енергоблоку.

Ударний дрон пробив захисну арку над енергоблоком ЧАЕС, 14.02.2025. Фото ДСНС України

Ворожий дрон влучив на відмітці 87 метрів над приміщенням технологічного обладнання, яке в дистанційному режимі забезпечує функціонування конфайнменту. Окрім того, там виникло загоряння.

Пожежні, що прибули, гасили відкрите полум’я на площі близько 40 квадратних метрів. На щастя, масштабної пожежі не сталося, бо відразу після влучання, рятувальники зуміли її локалізувати.

Місце удару дрона по ЧАЕС. Фото: Фейсбук-сторінка Світлани Гринчук

На місці удару утворився отвір розміром близько 6 метрів, проте зовнішня обшивка конфайнменту ЧАЕС продовжує диміти — тліє утеплювач, що знаходиться під металевими конструкціями арки.

Мороз, сніг і вітер: як погода ускладнює роботу рятувальників

Рятувальники на даху нового безпечного конфайнменту працюють в екстремальних умовах. Фото: Фейсбук-сторінка ДСНС

Наразі витоку радіації не зафіксовано, усе в рамках встановленого рівня. “Зрозуміло, що на даху, де працюють працівники ДСНС, скелелази, там підвищений рівень радіації. Але він в рамках встановленого для цього об’єкту рівня. Це по-перше. По-друге, цей дах — не просто дах, це багатошарова конструкція. Там є полімерна мембрана, утеплювачі, які тліють зараз. Відкритого вогню немає. Його загасили ще 14-го після вибуху всередині приміщення під новим безпечним конфайнментом, — інформує експертка з ядерної безпеки, співзасновниця ГО “Антикризовий експертний ядерний центр України” Ольга Кошарна. — Те, що тліє, вони (рятувальники, — ред.) розкривають зовнішню оболонку, щоб робити заповнення і наповнювати цей простір вогнестійкими матеріалами. Але скільки це буде тривати, важко сказати”.

Гасити тління пожежникам доводиться у дуже складних умовах: висота будівлі більше ста метрів (це рівень приблизно 35 поверха). Дошкуляє також погода з вітром, снігом та морозом. За станом на 18 лютого на об’єкті працювало три групи верхолазів ДСНС.

Проводиться постійна ротація особового складу рятувальників. Фото: Фейсбук-сторінка ДСНС України

“Особовий склад постійно змінюється. Ми контролюємо, щоб ніхто не отримав дозу опромінення”, — розповів голова Державної служби з надзвичайних ситуацій Андрій Даник.

Чому такий удар дуже небезпечний: думка фахівців

Загалом саркофаг зазнав суттєвих пошкоджень: до 15 квадратів даху захисної споруди знищені, ще близько 200 квадратів деформувалися. Пошкодження ще обстежують.

Нагадаємо, що основна споруда нового безпечного конфайнменту об’єкту “Укриття” — це арочна конструкція 257х162 м і висотою 108 м. Контракт на її будівництво уклали ще у 2007 році, роботи почалися у 2012-му. Були залучені кошти, зокрема, Європейського банку реконструкції та розвитку.

Так колись будувалось “Укриття”, що може ось-ось впасти. Фото: chnpp.gov.ua

Для будівництва арки нового конфайнменту зусилля разом з Україною об'єднали 45 країн-донорів, які зібрали більше 1,5 мільярда євро. Над проєктом працювали 10 тисяч працівників із 40 країн світу (5 тисяч із них — українці). Лише навесні 2020 року новий безпечний конфайнмент перевели у режим пробної експлуатації. І ось лише один “шахед” — і знову морока й потенційна небезпека для дуже багатьох людей і країн.

Так виглядав новий безпечний конфайнмент наприкінці березня 2014 року. Фото: chnpp.gov.ua

“Судячи з оприлюднених фотоматеріалів, ураження покрівлі нового безпечного конфайнменту наскрізне, що може означати проникнення уражаючих фрагментів під покрівлю”, — вважає Олег Бондаренко, експерт з питань радіоекології та енергетичної безпеки Національного екоцентру України.

Він каже, що про можливі ураження обладнання всередині конфайнменту розкажуть тільки відповідальні люди з ЧАЕС. А пошкодження об’єкту “Укриття” хоча і можливо, але руйнування захисного його бар'єру, що складається із залізобетонних блоків і металевих балок, до ступеню, що може призвести до витоку радіоактивних речовин, малоймовірно.

“Удар нанесено з північної сторони ближче до західної частини арки нового безпечного конфайнменту об’єкту, тоді як об’єкт “Укриття” розміщений під східною частиною конфайнменту, — говорить Бондаренко. — Це підтверджується офіційними повідомленнями ЧАЕС про те, що розгерметезації “Укриття” не відбулося”.

Іншої думки головний інженер Чорнобильської АЕС Олександр Титарчук, який вважає, що укриття перестало виконувати свою функцію. Тож тепер є ймовірність виходу радіоактивних речовин в силу тих чи інших дій, які можуть бути на старому об'єкті.

Пошкодження обшивки арки Нового безпечного конфайнменту об’єкта “Укриття”, 14.02.2025. Фото: t.me/ermaka

“Всередині є обладнання — так званий “гараж” для технічного обслуговування системи та основнивних кранів. Дрон потрапив на зовнішню кришку і пробив її, впав у цю систему і там вибухнув. Тобто вибух був всередині. Якщо б це було метрів 15 – 20 в інший бік, то він би поцілив одразу на старе укриття, якому вже 40 років”, — пояснив Олександр Титарчук.

Ризики радіаційного витоку

За даними експертки Ольги Кошарної, у зруйнованому у 1986 році реакторі ЧАЕС, залишилося близько 200 тонн ядерного палива. Під впливом високих температур воно перетворилося на лаву. Там в деяких точках фон — від 1000 Р/год, а безпечним вважається рівень до 30 мкР/год.

“І це найбільш високорадіоактивні відходи. За час, що минув з 1986 року, ця лава під впливом часу, сезонних перепадів температур, води від опадів, що потрапляла туди через нещільності старого укриття, перетворюється на небезпечний радіоактивний пил. Весь час за регламентом періодично проводять пилопригнічення. Через високі радіоактивні поля не можна поки що вилучити ці паливовмісні матеріали”, — пояснила пані Кошарна.

Українські військові спрямовують світло на пошкоджене захисне укриття блоку № 4 ЧАЕС. Фото: EPA-EFE

Експертка зауважила, що пошкодження зазнала арка в іншому кінці. Але наскрізь пробита сталева оболонка, яка складається із зовнішньої та внутрішньої частин, між якими циркулювало тепле повітря для запобігання утворенню конденсату. Тож порушена герметичність і вентиляція конструкції.

Арка не опалювалася і треба було уникати конденсування вологи, бо вона викликає корозію і шкодить обладнанню. Вентиляційна система з фільтрами, що мали затримувати радіоактивні частинки, теж не працює. Пошкоджені основні крани, встановлені для демонтажу внутрішнього “Укриття”. Хоча про демонтаж, схоже, вже не йдеться — цей етап відкладеться і затягнеться (будівництво арки нового безпечного конфайнменту об’єкту “Укриття” планувалося у три етапи: підготовчі роботи, проєктування, виготовлення, будівництво і введення в експлуатацію конфайнменту, і виконання раннього демонтажу конструкцій об'єкта “Укриття”).

Ознак порушення оболонки реактора ЧАЕС немає — це вже висновки фахівці МАГАТЕ. Вони зафіксували вибухи на станції, однак не повідомили внаслідок чого це сталося. Також у МАГАТЕ підтвердили, що радіаційний фон довкола станції у нормі.

Фахівці ЧАЕС уже перевірити підпірні конструкції конфайнменту. Від дірки, що утворилася від удару російським дроном, дах не завалиться. Але будь-які роботи на укритті можуть проводити лише сертифіковані фахівці. Саме вони і повинні ще обстежити об'єкт, дати офіційні висновки і лише після цього можна буде перейти до етапу проєктування та латання пробоїни.

Чи витримає ЧАЕС нові удари? Експерти оцінюють стан конфайнменту

Державне агентство України з управління зоною відчуження називає ситуацію контрольованою, але спробуємо дізнатися більше про запас міцності арки. Адже ніхто не робив розрахунків на випадок ударів “шахедами”.

Новий безпечний конфайнмент об’єкту “Укриття” був побудований, щоб захистити “Саркофаг” (ізоляційна споруда над четвертим енергоблоком ЧАЕС, побудована до листопада 1986 року після вибуху 4-го реактора, — ред.) від води, а мешканців України та її сусідів — від наслідків падіння “Саркофагу”, пояснює Олена Паренюк, радіобіологиня та старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки АЕС НАН України. Старий “Саркофаг” свого часу побудували банальним скиданням балок з гелікоптерів — сильний потік нейтронів не давав наблизитися до місця аварії.

“Балки закидали так, що нині там вся конструкція тримається на гравітації і чесному слові, — говорить науковиця. — Новий безпечний конфайнмент будували біля “Саркофага”, а потім насунули його по рейках, щоб прикрити зверху. І ми очікуємо, що в будь-який момент може впасти одна з трьох основних опорних балок і підніметься радіоактивний пил”.

Власне, конфайнмент і мав утримати той пил всередині, коли це зрештою станеться. На це арка, за словами Паренюк, технічно й розрахована, а не на удари зовні. В самому конфайнменті підтримувався тиск нижчий, ніж у навколишньому середовищі — щоб, коли утвориться якась діра, повітря всмоктувалося всередину із зовнішнього середовища, а не було викиду назовні.

“Думаю, в перший момент після удару так і сталось, і через це було пошкоджено певні структури всередині “Саркофагу”, бо вогонь затягнуло всередину, — міркує радіобіологиня. — Але такі події можуть прискорити, спровокувати руйнування балок старого “Укриття”.

Моніторинг ситуації на ЧАЕС. Фото: Фейсбук-сторінка ДСНС України

“Ситуація дійсно контрольована, наш інститут веде моніторинг — емісії радіонуклідів не відбулося, — говорить і пані Олена. — Але це не нормально для споруди”.

Для відновлення нового безпечного конфайнменту та функціонування всіх систем у проєктному режимі треба знову створити групу проєктантів із Туреччини та США (оболонку проєктувала та виготовляла сталеві конструкції компанія з Туреччини, основні крани — компанія зі США), а це час і гроші. Скільки часу на це треба важко прогнозувати.

Тож поки знайдуть тимчасове рішення — потрібно закрити отвір, що утворився внаслідок влучання дрона. І скільки часу піде навіть на пошук тимчасових рішень — невідомо.

“Наш інститут — це науковий керівник побудови нового безпечного конфайнменту об’єкту “Укриття”, ми маємо план, документацію, але поки що з колегами не знаходимо відповіді на питання, як діяти далі”, — пояснює Олена Паренюк.

Насамперед, треба точно встановити, де ж утворилось пошкодження — близько чи досить віддалено від старого саркофагу. Залатати діру над ним було б надскладно, впевнена науковиця, бо потік нейтронів все ще б’є вгору і люди не зможуть працювати в тій точці: надто небезпечно для здоров’я.

“Якщо ж діра збоку, можна її закривати, але який сенс її “заліплювати скотчем”, якщо споруда просто перестає виконувати основну функцію — підтримування тиску нижчого, ніж у навколишньому середовищі?” — міркує Паренюк.

Тож поки що отвір, ймовірно, прикриють хоча б від опадів, а далі почнуться обрахунки обсягу робіт і їх вартості.

“Мої колеги вже на місці, працюють. Коли оцінять ситуацію, Державне спеціалізоване підприємство “Чорнобильська атомна електростанція” вийде з офіційною заявою і можна буде щось планувати”, — говорить експертка.

Як уряд і партнери реагують на загрозу?

Світлана Гринчук, Міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України на ЧАЕС, 18.02.25. Фото: Фейсбук-сторінка Світлана Гринчук

Міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук на своїй Фейсбук-сторінці повідомила , що 18 лютого Кабінет Міністрів України своїм рішенням спрямував понад 1,5 млрд грн на підтримку в безпечному стані укриття ЧАЕС. Збільшив фінансування на 139 млн грн порівняно з 2024 роком.

“Продовжуємо співпрацю з партнерами та донорами. ЄБРР запевнив нас у підтримці безпеки Чорнобильської АЕС та готовності до спільних зусиль для пом’якшення та усунення наслідків цієї агресії. На черзі — технічні консультації”, — повідомила пані міністерка.

Світлана Гринчук і Григорій Іщенко оглянули наслідки влучання дрона в арку ЧАЕС, 18.02.25. Фото: Фейсбук-сторінка Світлани Гринчук

Також цього дня вона разом з представниками оперативного штабу при Державному спеціалізованому підприємстві ЧАЕС на чолі з головою ДАЗВ - Державне агентство України з управління зоною відчуження Григорієм Іщенком, оглянули наслідки влучання російського ударного дрона із фугасною бойовою частиною в захисну оболонку арки нового безпечного конфайнменту об’єкта “Укриття”.

Поспілкувалася з рятувальниками та спеціалістами оперативного штабу, які здійснюють моніторинг на локації 24/7.

Моніторинг рівня радіації на ЧАЕС, 18.02.25. Фото: Фейсбук-сторінка Світлани Гринчук

“Рівень радіації на об’єкті з 14 лютого не змінився. Радіаційна ситуація перебуває під постійним контролем. Це також підтвердили й експерти МАГАТЕ, які оглянули пошкодження та здійснили власні виміри, — зазначила Світлана Гринчук. — Російська війна створює нові виклики щодо ядерної безпеки. Атаки на нашу інфраструктуру продовжуються. Події на ЧАЕС — це та межа, яку вкотре переступила росія, адже арка нового безпечного конфайнменту об’єкта “Укриття” будувалася для захисту від радіаційної загрози, а не від збройної агресії. Маємо разом з міжнародною спільнотою шукати рішення, аби завадити ворогу”.

Ситуація під контролем: моніторинг радіації у Зоні відчуження

Українців наразі найбільше хвилює, чи станеться тепер витік радіації. Під новим безпечним конфайнментом і “Укриттям” все ще є небезпечні матеріали, а також через щілини в “Саркофазі” просочуються радіоактивні аерозолі.

Рівень радіації у Зоні відчуження щохвилини контролює автоматика і перевищень норми не фіксували. Але ризики викиду залишаються, оскільки від удару безпілотником утворилася велика пробоїна у захисному “Саркофазі”.

Радіаційний стан. Інформація Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України

Наразі витоку радіації не зафіксовано, усе в рамках встановленого рівня.

Заміри проводять за допомогою автоматизованої системи моніторингу, що працює у цілодобовому режимі.

Інформація ДСП ЧАЕС

До спеціального диспетчерського пункту результати моніторингу надсилаються щогодини, а у разі надзвичайних подій похвилинно. Обладнання аналізує 39 показників, ці цифри оприлюднює Державне агентство з управління зоною відчуження.

Показники радіаційного фону у Зоні відчуження моніторять також і незалежні від держави фахівці. І вони також підтверджують — ситуація під контролем.

Скриншот Saveecobot

“ Saveecobot є найбільшим агрегатором інформації про радіаційний фон в Україні. В Чорнобильській зоні відчуження ми відслідковуємо кілька джерел даних. В тому числі, і ті, що надані міжнародним партнерами і встановлені нами. Радіаційний фон в зоні відчуження і поза її межами в межах стандартних показників”, — розповіла співзасновниця ГО “SaveDnipro” Ірина Черниш.

Скільки коштуватиме ремонт покрівлі і коли його можуть розпочати, у Державному агентстві з управління зоною відчуження поки не повідомили. Насамперед, потрібно дати остаточну оцінку наслідкам атаки росіян, та поки це заважає зробити тління обшивки. Лише після повного гасіння науковці та працівники станції зможуть розробити проєкт відновлення герметичності конфайнменту.

Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції

Херсонські