В результаті обміну до Росії поїхав херсонський зрадник Віктор Кирилов

24 травня 2025 р. 08:23

24 травня 2025 р. 08:23

Зрадника Віктора Кирилова обміняли під час обміну полоненими 23 травня 2025 року. Він поїхав до Росії, натомість повернулась частина українських полонених. Про це повідомляє проєкт «Хочу к своим» , який реалізує Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими за підтримки ГУР МО, СБУ та Офісу Омбудсмана.

Херсонця Віктора Миколайовича Кирилова затримали у січні 2023 року. Правоохоронці повідомили, що Віктор Кирилов у 2022 році працював поліцейським-водієм незаконно створеного російськими загарбниками органу «Корабельний городской отдел внутренних дел Херсонской области». У березні 2023 року Шевченківський районний суд Києва визнав його винним у колабораціонізмі і призначив 12 років і 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією майна. Також суд йому заборонив на 13 років обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та правоохоронних органах України.

Віктор Кирилов Фото: Хочу к своим Автор: Хочу к своим

У жовтні 2023-го Київський апеляційний суд задовольнив скаргу захисника частково і зменшив строк тюремного покарання Кирилову до 9 років.

Журналісти Кавун.City писали про Кирилова з репортажу Ірини Салій для «Судового репортера» , який вона випустила випустила 30 березня 2023 року.

Так, Віктор Кирилов — колишній український міліціонер, який із 1995 до 2010 року працював в патрульній службі, після чого вийшов на пенсію. Під час російської окупації Херсона в червні 2022 року влаштувався на роботу водієм до так званої «дежурной части Корабельного городского отдела полиции» — незаконного правоохоронного органу, створеного окупантами. За його словами, виконував лише функції водія: возив слідчо-оперативні групи, ремонтував машини, іноді реагував на виклики, пов’язані з крадіжками, конфліктами, смертями.

У січні 2023-го Кирилов сам приїхав до Миколаєва на виклик слідчого. Його затримали після перевірки по базах. Справу передали до суду. Під час засідань у Шевченківському райсуді Києва Кирилов визнав свою вину, але намагався виправдатися: казав, що не вважав себе колаборантом, що працював «заради охорони громадського порядку» та не мав зброї.

Прокуратура в той же час наголошувала: участь навіть у допоміжній діяльності в незаконних силових структурах — це частина окупаційного механізму. За новою статтею про колабораціонізм, дії Кирилова кваліфікували як роботу в незаконному правоохоронному органі на окупованій території .

Кирилов допомагав слідству, упізнав кількох інших співробітників окупаційної «поліції», погодився на спрощений розгляд справи, але просив про м’якше покарання, зважаючи на вік і «безвихідне становище», маніпулюючи і кажучи відверту неправду.

Приміром, він казав: «Мы выполняем охрану общественного порядка, мы к России не относимся. Выезжали на семейные скандалы, грабежи, мародерства. Партизан мы не ловили. Военная комендатура этим занималась и ФСБ, мы к этому отношения не имели. Я же не воевал против Украины. Простым водителем… Я не следователь, я не оперативник». На скандали і мародерства окупаційна поліція в Херсоні майже не виїздила, а допомагала російським мародерам.

Також Кирилов сказав, що зброї не мав — його нібито змусили взяти пістолет вже «наприкінці служби». Акцентував на тому, що проти України не воював. Також свою роботу на росіян виправдовував тим, що не міг зняти в банкоматах Херсона українську пенсію, бо банкомати не працювали. По-перше, вони не працювали через те, що їх розбивали і грабували росіяни та не дозволяли підвозити готівку. По-друге, в Херсоні можна було розрахуватись у більшості крамниць та навіть на ринках за допомогою картки. Але зарплата у 40 тисяч російських рублів виявилась для Кирилова більш привабливою.

Тримаймося разом!

Все буде Україна!

Херсонські