Наукові дослідження під обстрілами: четверта експедиція на дно Каховського водосховища

07 червня 2025 р. 00:47

07 червня 2025 р. 00:47

Вчені, які вирушають у заплаву колишнього Каховського водосховища, працюють не з мікроскопами, а під прицілом. FPV-дрони, снайперські атаки, мінування й близькість до лінії фронту — ось в яких умовах їм доводиться досліджувати унікальний природний феномен: вербовий ліс, що виріс на місці зруйнованої Каховської ГЕС.

Верби замість хвиль

Після підриву дамби Каховської ГЕС у червні 2023 року, на дні колишнього Каховського водосховища почало формуватись нове життя. За два роки тут виросли густі масиви верб, які досягають 6 – 7 метрів заввишки. Деякі дерева вже цвітуть. Це — справжній ліс, хоч і з'явився на місці катастрофи.

“Ідеш серед верб — і здається, що це бамбуковий гай. Зовсім інший світ, який нещодавно був під водою”, — ділиться Анна Куземко, учасниця експедиції, провідна наукова співробітниця Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного.

Науковиця жартує, що “верба на дні колишнього Каховського водосховища має висоту приблизно у три членкора НАН України”.

Про це вона написала пост у Фейсбуці під одним з фото з нещодавньої експедиції на територію водосховища. На світлині учасник експедиції, ліхенолог, професор Херсонського державного університету Олександр Ходосовцев. Його ледь помітно між стовбурами височенних дерев.

Олександр Ходосовцев у нетрях верби. Facebook.com/ Anna Kuzemko

“Верби високі, стрункі, в листі. Дуже потужні, — каже Анна Куземко. — Заходиш в ці хащі, як у щось незвідане, і все — ти вже сам на сам з природою”.

Цей надшвидкий ріст і досі дивує, хоча вчені й намагаються знайти пояснення, зокрема, в багатстві ґрунту та високій конкуренції за світло.

Тим часом верби набирають і в товщину завдяки високому вмісту органіки в ґрунті. Найбільший діаметр стовбура, який сягає майже 8 см, Олександр Ходосовцев зафіксував у районі національного парку “Кам’янська Січ” у Милівській Балці. Для порівняння, дерева поруч — лише сантиметр у діаметрі.

Верба з найтовщим стовбуром, зафіксована у 2025 році професором Олександром Ходосовцевим. Фото: Олександр Ходосовцев

До деревної рослинності додалися чагарники, мохи, трави, нові види грибів. Це — не просто хаотичне озеленення, а справжня екологічна трансформація, що відбувається буквально на очах.

Уже зараз проявляється ярусність, характерна для повноцінного лісу, а молоду вербу навіть почали колонізувати лишайники, і це дуже швидкі темпи.

Жовті глечики на суходолі. Фото: Олександр Ходосовцев

Та цієї весни заплави залишилися без традиційного весняного водопілля, і на думку науковців це може вплинути на подальший розвиток насамперед деревної рослинності. Поки що вологи, накопиченої за квітень-травень, вистачає, але подальша доля цих молодих лісів залишається непередбачуваною.

Вижити — щоб зафіксувати

Проведення наукових спостережень на території колишнього Каховського водосховища — це завжди ризик. За словами професора Ходосовцева, під час четвертої експедиції, над дослідниками регулярно кружляють розвідувальні та ударні дрони. Тому від огляду деяких ділянок повністю відмовилися. Частину маршрутів доводилося планувати по хвилинах — настільки непередбачуваною стала ситуація.

“FPV-дрони, мавіки — над головою може бути що завгодно, — розповідає Олександр Ходосовцев. — З’явилось і дещо нове — “Молнія”, коли на крилі летить кілограм вибухівки і, куди воно впаде, там і вибухне. Цим росіяни нещодавно почали тероризувати села на правому березі Дніпра. Ми навіть жартували, що нічого не варто планувати, поки не відбудеться експедиція в Кам’янську Січ. Бо невідомо, чим вона може закінчитися”.

З огляду на таку складну безпекову ситуацію науковців супроводжують працівники нацпарку з рушницями для збивання дронів. Всі члени експедиції у захисному спорядженні — бронежилетах і шоломах.

Рухатися доводилося кількома групами, щоб уникати скупчення людей. Час на огляд досліджуваних територій був чітко обмежений. До того ж деякі моніторингові ділянки, які заклали на дні Каховського водосховища у 2023 році, неможливо було знайти за GPS-координатами через роботу РЕБ. А деякі місця, в яких науковцям удалося побувати ще минулого року, нині закриті через обстріли й близькість лінії фронту.

Ліс на місці Каховського водосховища. Фото: Facebook.com/ Anna Kuzemko

“Раніше ти йшов у плавні з польовим блокнотом, а зараз — із GPS, каскою і “антидроновою” рушницею поруч. Це вже не просто експедиція — це операція на передовій науки”, — каже професор Ходосовцев.

Експедиції стають усе екстремальнішими і потрапити на територію зруйнованого водосховища стає все складніше. І це — теж фронт, який тримають українські науковці.

Підрив дамби Каховської ГЕС: що відомо

Нагадаємо, у ніч проти 6 червня 2023 року росіяни підірвали дамбу Каховської ГЕС , що спричинило масштабну техногенну катастрофу. Через теракт штучна повінь затопила десятки населених пунктів на правому та лівому берегах річки Дніпро. Загинули люди, вода зірвала тисячі тонн ґрунту разом зі всіма живими істотами, кущами, деревами тощо. Були розмиті АЗС, хімічні склади, скотомогильники, вигрібні ями. Брудні потоки води потрапили до акваторії Чорного моря.

Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції

Херсонські