У Чорному морі екологи фіксують загибель дельфінів. Причини екоциду – бойові дії і токсичний мазут

11 червня 2025 р. 05:19

11 червня 2025 р. 05:19

Чорне море продовжує “кричати” про допомогу, адже наслідки аварії російських танкерів у Керченській протоці 15 грудня 2024 року й досі болісно позначаються на екосистемах Північно-Західного Причорномор’я.

Мазут як інструмент екологічної агресії

У результаті аварії в Чорне море потрапили тисячі літрів мазуту — одного з найагресивніших забруднювачів морського середовища. Відтоді берегову лінію Одещини періодично атакують хвилі отруйної речовини. Навіть через пів року після катастрофи працівники НПП “Тузлівські лимани” продовжують фіксувати фрагменти мазуту, який море викидає на узбережжя.

Забруднення піщаного пересипу неподалік від НПП “Тузлівські лимани”, 20 травня 2025 року. Фото: Facebook-сторінка Ivan Rusev

Під час недавніх обстежень виявили нові сліди забруднення: фракції мазуту діаметром до 5 мм, загальною вагою близько 50 грамів, а також більш значну пляму — до 1 кг — разом із морською травою (зостерою) та мушлями.

Знайдено ділянку на 2 км піщаного пересипу біля протоки Тузлівські лимани – Чорне море, де море викинуло мазут різних фракцій загальною вагою 1 кг, 4 червня 2025 року. Фото: Facebook-сторінка Ivan Rusev

“Його оперативно зібрано. Мазут був дуже м'який від температури +30°С на піску, — розповів провідний еколог та начальник науково-дослідного відділу Національного природного парку “Тузлівські лимани” Іван Русєв. — Потужні вітри та підводні течії нещодавно зривали морську траву з дна моря, де був розповсюджений мазут і його викинуло на берег. Імовірно мазут десь ще є на узбережжях Одеської області, але не скрізь пляжі обстежують”.

Співробітники НПП “Тузлівські лимани” оперативно зібрали викинутий на піщаний пересип мазут, 4 червня 2025 року. Фото: Facebook-сторінка Ivan Rusev

Особливо тривожним є той факт, що мазут змішується з піском, мушлями, залишками морської трави. За словами еколога за високої температури отруйні речовини проникають глибше в ґрунт і, фактично, отруюють весь біоценоз піщаних пересипів, що свідчить про продовження циркуляції отруйних речовин у морському середовищі.

Тривожний факт – мазут змішується з піском, мушлями, залишками морської трави, 4 червня 2025 року. Фото: Facebook-сторінка Ivan Rusev

Бездіяльність влади: мовчазний злочин

Ще тривожнішою є ситуація на території Лиманської громади Білгород-Дністровського району, поблизу курортного комплексу “Катранка”. Там, за словами Івана Русєва, понад 100 днів лишаються десятки, а можливо — сотні кілограмів мазуту, який не прибрали комунальні служби, попри звернення до Державної екологічної інспекції. І хоча частину забруднення було ліквідовано, значна кількість токсичних фракцій продовжує розтікатися узбережжям і шкодити живому.

Сотні кілограмів мазуту поступово забруднюють унікальну природну територію піщаного пересипу біля Дунайського біосферного заповідника, 20 травня 2025 року. Фото: Facebook-сторінка Ivan Rusev

“Держекоінспекція, яка мала б контролювати стан очищення природного середовища, абсолютно не виконує свої елементарні функції”, — зазначає Русєв.

Прихована загроза: токсини в харчових ланцюгах

За словами еколога, найстрашніше не те, що мазут викидає на поверхню — а те, що він “вмонтовується” в харчові ланцюги морської екосистеми. Мікрочастинки нафти розчиняються у воді, проникають у пісок, де отруюють біоценози, і зрештою впливають на гідробіонтів — мешканців морського дна.

Ймовірною жертвою отруєння стала риба атерина, яку масово викинуло на берег поблизу лиману Бурнас.

Ймовірно негативно вплинув мазут і на рибу атерину, яка померла і була викинута на узбережжя лимана Бурнас біля протоки Тузлівські лимани – Чорне море, 4 червня 2025 року. Фото: Facebook-сторінка Ivan Rusev

Але ще більш тривожним є виявлення мертвого дельфіна білобочки на території Нацпарку — майже через рік після останнього подібного випадку. Його смерть може бути наслідком отруєння мазутом або дії сонарів російських військових кораблів.

На піщаному пересипу у нацпарку “Тузлівські лимани” знайдено мертвого дельфіна білобочку, 4 червня 2025 року. Фото: Facebook-сторінка Ivan Rusev

Тіло загиблого дельфіна доставлено на Кордон “Тузлівська Амазонія” для подальшого розтину та виявлення причин загибелі в рамках кримінального провадження по статті 441 “Екоцид”.

Про це Іван Русєв повідомив 4 червня. А вже наступного дня він поділився інформацією румунських екологів про те, що на чорноморському узбережжі сусідньої країни в гирлі ріки Дунай-Суліна також виявлено мертвого китоподібного — дельфіна азовку, якого ще називають морською свинею.

“Не виключено, що вони ( від ред. — дельфіни ) загинули давно від мазуту в зоні Керчинської протоки, або від сонарів російських кораблів біля Новоросійська. І їх зараз течіями та морськими хвилями прибило до західних берегів Чорного моря”, — поділився Русєв.

Мертві дельфіни на румунських пляжах

Неурядова громадська організація Mare Nostrum (Румунія, Констанца), яка моніторить ситуацію із загибеллю китоподібних на румунському узбережжі Чорного моря проінформувала, що на початку квітня цього року в Мангалії було зареєстровано перший випадок викинутого на берег дельфіна.

Перший у 2025 році випадок викинутого на чорноморське узбережжя Румунії мертвого дельфіна виду морська свиня, 3 квітня 2025 року. Фото: Facebook-сторінка ONG Mare Nostrum

“Цього тижня ми зафіксували перший випадок викидання на мілину цього року. Дельфін, знайдений на березі моря в Мангалії, належав до виду морська свиня”.

Наступна звістка про загибель дельфіна надійшла 1 червня від мешканця Констанци. Він повідомив про мертвого дельфіна, знайденого на пляжі в Костінешті, що в повіті Констанца.

Загиблий дельфін знайдений на пляжі в Костінешті, 1 червня 2025 року. Фото: ziuaconstanta.ro

4 червня мала місце ситуація із загибеллю морської свині, про яку розповів Іван Русєв.

На чорноморському узбережжі Румунії в гирлі ріки Дунай-Суліна знайшли мертвого дельфіна виду морська свиня, 4 червня 2025 року. Фото: Facebook-сторінка Fauna României - Conservare prin educaţie / Facebook

8 червня туристи на пляжі Інфініті в Мамая-Норд виявили мертве дитинча дельфіна, яке викинуло на берег.

Мертве дитинча дельфіна, яке викинуло на пляжі Інфініті в Мамая-Норд (Румунія), 8 червня 2025 року. Фото: ct100.ro

Лише вершина айсберга: скільки дельфінів гине насправді

Раніше Іван Русєв розповів, що є спеціальна формула, за якою науковці вираховують скільки може загинути дельфінів вцілому. Такі підрахунки проводило національне агенство по метерології США і різні фахівці з європейських країн. Та чи не найбільше над цим попрацювали болгарські вчені, які моделювали ситуації стосовно того скільки викидає море туш дельфінів, які гинуть з різних причин: від сонарів, нафтового забруднення та інших факторів. Згідно цієї формули, виходить, що в середньому тільки 5% загиблих дельфінів море виносить на берег. А ще 95 відсотків залишаються на глибині моря чи океану і не з’являються на очі спостерігачів.

Тож якщо на румунське узбережжя за два місяці нинішнього року викинуло 4 дельфінів, то в цілому загинуло 76 тварин.

Екоцид — не перебільшення, а реальність

Іван Русєв, провідний еколог та начальник науково-дослідного відділу Національного природного парку “Тузлівські лимани”. Фото: Facebook-сторінка Ivan Rusev

Іван Русєв чітко назвав те, що відбувається нині в Чорному морі: екоцид. Загибель морських мешканців, отруєння природних біоценозів, руйнування піщаних пересипів, повільне проникнення токсинів у харчові ланцюги — усе це не просто екологічна катастрофа, а свідоме, системне знищення морської екосистеми, яке, згідно з українським законодавством, підпадає під статтю 441 Кримінального кодексу України — “Екоцид”.

Сьогодні Іван Русєв та його колеги з “Тузлівських лиманів” не просто спостерігають — вони документують, аналізують, звертаються до органів влади та громадськості. Але без широкого суспільного тиску та реальної підтримки з боку держави та міжнародної спільноти — екологічний фронт буде програний. Чорне море потребує захисту — не на словах, а в діях. Адже російська агресія має не лише гуманітарні, економічні чи військові наслідки. Вона несе прямий удар по довкіллю. Нафта, хімікати, руйнування інфраструктури — все це знищує екосистеми, які відновлюються десятиліттями. Чорне море — не виняток.

Природа не має голосу, але її представники говорять від її імені. І не почути цей голос — означає втратити те, що не зможемо повернути.

Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції

Херсонські