Жнива війни: як посуха і бойові дії вплинули на врожайність на півдні

03 липня 2025 р. 15:08

03 липня 2025 р. 15:08

Аграрії з посушливого півдня б'ють на сполох: погода знищує посіви. Якої допомоги потребують фермери і збере ли Україна достатньо озимих для власних потреб?

Ситуацію аналізує "Економічна правда".

Втрати фермерів

У червні в Україні почали збирати врожай озимих пшениці, ячменю, гороху та ріпаку. Першими у поля вишли аграрії південних регіонів. До кінця червня на Дніпропетровщині, Одещині та Миколаївщині вдалося зібрати понад 188 тис. тонн зерна із 74,3 тис. тонн. га земель, йдеться у даних Міністерства аграрної політики та продовольства. Загалом в Україні озимими культурами засіяно понад 6 млн. га.

У 2025 році поряд із воєнними ризиками справжнім випробуванням для агросектору стала несприятлива погода. Через неї втрати врожаю фермерів деокупованої Херсонщини сягнули 1 млрд грн. Чи вплине це на продовольчу безпеку країни та яку підтримку хочуть і можуть отримати від держави постраждалі?

Погіршення прогнозів

У 2025 році валовий збір озимих зернових культур у країні очікується на рівні 22 млн тонн, прогнозує Інститут аграрної економіки. Це на 9% менше, ніж у 2024-му. Озимої пшениці зберуть близько 19 млн. тонн, ячменю – 2 млн. тонн, жита – понад 220 тис. тонн. тонн. Урожай озимого ріпаку прогнозується на рівні 3,3 млн. тонн.

Експерти вважають, що врожай озимої пшениці зменшиться на понад 8%, ріпаку – на 7%, ячменю – на 16-17%. Водночас очікується, що обсяги збирання жита зростуть на 2%. "Цих обсягів достатньо, щоб забезпечити власні потреби та утримати експортний потенціал країни на достатньому рівні", – наголошують в інституті.

"Було багато аномальних подій, які не сприяли формуванню високих показників урожайності: посуха осіни, недостатнє зволоження та морози навесні, які пошкодили більш чутливі культури, зокрема ріпак", – каже керівниця аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин

Ситуація на Херсонщині

Ситуація на полях у деокупованих районах Херсонщини є критичною. За даними Всеукраїнської аграрної ради, втрати врожаю зафіксовані на площі понад 55 тис. га, що у грошовому еквіваленті перевищує 1 млрд грн.

У вирі несприятливих подій опинилися землі Ігоря Йосипенка , керівника підприємства "Злато Таврії", що у Бериславському районі на Херсонщині.

Ігор Йосипенко. Автор: Інстаграм.

"Наше господарство зазнало суттєвих втрат, спричинених тривалими природними аномаліями: весняними заморозками, критичною посухою та дефіцитом ґрунтової вологи. Ці фактори посилилися на тлі обмеженого доступу до зрошення внаслідок руйнування Каховської гідроелектростанції", – розповідає Йосипенко.

За словами аграрія, на землях підприємства загалом знищено понад 1 900 га ранніх зернових та олійних культур – 30% від загального обсягу посівів озимини. Зокрема, загинуло майже 200 га ячменю, 1 400 га пшениці та 300 га ріпаку.

Що робити

З огляду на критичність ситуації 20 аграрних асоціацій звернулися до уряду за підтримкою у вигляді виплат на гектар. У Мінагрополітики відповіли, що у держбюджеті на це немає коштів, але аграріям доступна програма пільгового кредитування "5-7-9%". Вона діє і для бізнесу на прифронтових територіях.

Попри складнощі, агросектор Херсонщини не опускає рук. "Ми вже готуємося до сівби 2025-2026, яка стартує менше ніж за два місяці. Як і чим сіяти – питання відкриті, але ми впевнені: будемо сіяти", – резюмував Йосипенко.

Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot

Херсонські