Мовчазний екоцид “Асканії-Нови”: як російська військова присутність знищує унікальний степ

07 липня 2025 р. 05:25

07 липня 2025 р. 05:25

Еталонні ділянки ковилових степів Причорномор’я, які є серцем біосферного заповідника “Асканія-Нова”, вигоряють у вогні. Масштабні займання пов’язані з російською воєнною діяльністю: ППО, ракети, фортифікації — все це руйнує біотопи, які охороняли понад століття.

Російська присутність, як фактор екологічного лиха

Пожежа в заповіднику “Асканія-Нова” 1-2 липня 2025 року. Фото: Facebook-сторінка “Біосферний заповідник “Асканія-Нова” ім. Е. Фальц-Фейна”

У перші дні липня 2025 року в біосферному заповіднику “Асканія-Нова” ім. Е. Фальц-Фейна, що на лівобережжі Херсонщини, спалахнула нова масштабна пожежа. Вогонь охопив 942 га у заповідній зоні, знищивши безцінні степові біотопи. За даними аналізу супутникових знімків Sentinel-2, вигоріло ще 104 га у зоні типового землекористування.

Супутниковий знімок Sentinel-2 від 4 липня 2025 року

“Пожежа виникла вночі 1 липня і тривала вдень 2 липня. Судячи з доступної інформації, її загасили. Степ вигорів за напрямком вітру до меж ґрунтової дороги й оранки по краю цілини”, — розповів директор заповідника Віктор Шаповал.

Пожежа в заповіднику “Асканія-Нова” 1-2 липня 2025 року. Фото: Facebook-сторінка Біосферний заповідник “Асканія-Нова” ім. Е. Фальц-Фейна

Це вже не перший випадок знищення екосистеми заповідника. За останні два роки тут сталися щонайменше вісім пожеж. Причини більшості з них — безпосередні наслідки російської військової присутності: система ППО, авіація, удари ракет, будівництво фортифікацій.

“Усі згорілі площі в межах заповідної зони сталися саме в степових біотопах, які є головною природною цінністю “Асканії-Нови” та еталоном типчаково-ковилових степів Причорномор’я”, — коментують в адміністрації Біосферного заповідника “Асканія-Нова” імені Ф. Е. Фальц-Фейна.

Масштабні втрати екосистеми

Останнє згарище наклалося на попередню пожежу, що сталася 1 вересня 2023 року в масиві “Успенівка”, яка також спричинила знищення унікальних природних угруповань. Того разу вигоріло понад 1790 гектарів.

За підсумками всіх пожеж у заповідній зоні з 2022 року знищено понад 3 500 гектарів, з них понад 2 200 — саме охоронювані степи.

Пожежа в степу “Асканії-Нови”, 1 вересня 2023 року. Фото: Telegram-канал пропагандистського ТV “Таврия”

Пожежі поглинули цінні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України: формації Stipeta ucrainicae (Ковила українська) та Stipeta capillatae (Ковила волосиста).

“Проблема вигорання рослинності — не найбільша. Набагато гірше — це пожежі в місцях, де утримуються колекції копитних тварин, — наголошує директор заповідника Віктор Шаповал. — Територія огороджена, і в разі тотального вигорання тварини не мають змоги врятуватись”.

Природний заповідник під ударами вогню та ракет

Окупація біосферного заповідника “Асканія-Нова” з березня 2022 року зробила неможливим його функціонування за стандартами природоохоронного законодавства. Цей фактор, а також переміщення і розміщення поруч з унікальними степовими ділянками воєнних РФ, та удари блискавок і сильний вітер, стали причиною чотирьох пожеж у заповідному степу в перший рік окупації.

Візуалізація Нижні Сірогози.City

З жовтня 2022 року росіяни розмістили на території “Асканії-Нови” військову техніку, ППО, особовий склад, а територію перетворили на полігон.

Підвищена військова активність РФ стала причиною загорянь на степових ділянках у 2023 році.

Візуалізація Нижні Сірогози.City

За інформацією адміністрації заповідника, причиною пожежі 22 серпня 2023 року стало падіння частини російської ракети, а пожежа 1–2 липня 2025 року — робота російської системи ППО на території заповідника. При цьому окупаційна влада традиційно намагалася перекласти провину, звинувачуючи “ворожі дрони”.

Візуалізація Нижні Сірогози.City

Також варто нагадати, що значної шкоди цілинний степ зазнає від ударів блискавок — наймасштабніша пожежа за весь час окупації виникла 1 вересня 2023 року — через удар блискавки, згоріло 1790 гектар заповідного степу.

“Асканія-Нова”, згорілий заповідний степ, 22 серпня 2023 року. Фото: Telegram-канал пропагандистського ТV “Таврия”

Про це свідчать дані супутникових знімків . Це була сьома і найбільша пожежа, яка виникла у “Асканії-Нові” з моменту повномасштабного вторгнення РФ та тимчасової окупації заповідника. Щоб загасити великий степовий масив охоплений полум'ям, у росіян не було достатньої кількості техніки і засобів для гасіння.

Ділянки заповідника «Асканії-Нова», де було виявлено пожежі. Фото: Facebook-сторінка “Асканія Нова Військова Адміністрація”

Тож постраждали абсолютно заповідні ділянки, що охороняються вже впродовж століття: “Стара” — з 1898 року та “Успенівка”, яка під охороною з 1927-го. Крім того, вся ця територія входить до складу Смарагдової мережі України, має Сертифікат ЮНЕСКО в рамках Програми “Людина і біосфера”.

Це території занесені до міжнародного списку Рамсарської конвенції про охорону водно-болотних угідь. Вони є домівкою для багатьох рідкісних та зникаючих рослин і тварин.

Наслідки, які ще довго не вдасться оцінити

Окупація заповідника “Асканія-Нова” унеможливила повноцінний моніторинг екосистеми. Після пожеж науковці змушені використовувати лише супутникові знімки, бо фахівці заповідника були змушені залишити територію через небезпеку та тиск з боку окупаційної адміністрації.

“Ми не маємо можливості провести натурні обстеження згарищ. Поки що оцінка базується лише на дистанційних даних”, — повідомляє адміністрація “Асканії-Нова”.

Науковці також звертають увагу на те, що серпневі та вересневі пожежі співпадають з кінцем вегетаційного сезону, коли рослини є особливо вразливими. Також в зону ураження потрапляє ентомофауна — комахи, які не можуть уникнути полум’я, та ґрунти, які пошкоджуються через вибухи і спорудження окопів та фортифікаційних споруд.

Проте експерти зазначають: степова екосистема має здатність до самовідновлення. За сприятливих умов вона зможе відновитись, хоча наслідки воєнного втручання, вибухів і масштабних пожеж відгукуватимуться ще роками.

Від заповідника до зони екологічного лиха

Біосферний заповідник “Асканія-Нова” — це не лише національне надбання України, а й природна перлина світового значення. Її системне нищення внаслідок війни, окупації, пожеж — є прикладом воєнного екоциду, злочину проти природи, який повинен отримати міжнародну правову оцінку.

Тож відповідальність за наслідки пожеж та завдані збитки екосистемі заповідного степу цілком лежить на окупаційній адміністрації.

Пожежу тушили півтори доби. 3 липня 2025 року. Фото: Telegram-канал пропагандистського ТV Таврия

“Збитки, спричинені агресією Росії, сьогодні намагаються рахувати навіть самі окупанти. Але будь-яка оцінка не зрівняється з тим, що вони вже знищили”, — зазначають в адміністрації заповідника.

В умовах війни “Асканія-Нова” перетворилася з еталонного об’єкта охорони природи на приклад безкарного знищення природної спадщини. Україна та світ мають вимагати не лише виведення військ з території заповідника, але й справедливого покарання за завдану екологічну шкоду.

Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції

Херсонські