Розграбовані, обстріляні, але нескорені: як аграрії Херсонщини збирають урожай у 2025 році

08 липня 2025 р. 05:08

08 липня 2025 р. 05:08

Посуха та війна створюють масштабні виклики для агросектору Херсонщини, і подальша підтримка держави є надзвичайно важливою для збереження сільськогосподарського виробництва в регіоні. Чому фермери зазнали збитків та чи вплинула на це війна? Як допомагає держава?

Херсонські фермери працюють

Херсонщина справді живе і працює, і вказує на те, що життя на Херсонщині триває.

“Віталій Когай займається фермерством вже 25 років. Цьогоріч через заморозки йому довелося висаджувати кабачки двічі. За десять днів з гектара вдалося зібрати вже 12 тонн. Каже, нині вся продукція йде на Херсон. Картопле-овоче-баштанними культурами цьогоріч засіяно близько дев’ять тисяч гектарів херсонської землі”, — коментує відео очільник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.

Це вкотре підтверджує, що люди повертаються до своїх домівок, відновлюють господарство, працюють на землі та в інших сферах. І попри складні умови, зокрема, наслідки окупації та обстрілів, жителі Херсонщини демонструють стійкість та бажання відновлювати свій край.

Жнива під тиском війни і погоди

Насправді, умови, в яких перебувають аграрії Херсонщини, стають все гіршими. Правобережжя Херсонщини залишається одним з найнебезпечніших регіонів України для ведення сільського господарства. Звісно, причина цьому всьому — війна. Росіяни знищують КАБами аграрні підприємства, підпалюють снарядами поля стиглої пшениці, б’ють артилерією та дронами по людях та техніці на полях, що збирає урожай. При сильних поривах вітру пожежа миттєво розповсюджується. Горить збіжжя агровиробників. Такі пожежі на полях та у прифронтових селах відбуваються майже щодня. Як повідомляють фермери, тільки по одній Милівській громаді, через обстріли російських військових згоріли близько 500 гектарів пшениці.

Сектор сільського господарства прифронтових громад правобережної Херсонщини зазнає катастрофічних втрат не тільки через війну, а й внаслідок тривалої посухи. Зрошення немає, бо найбільша в Європі зрошувальна система була знищена через підрив Каховської ГЕС.

Головною проблемою для херсонських аграріїв цьогоріч стала небувала спека, яка призвела до зниження врожайності посівів і буквально спалює городину. Дощів, які мали б наповнити ґрунти вологою, тут не було вже дуже давно. Старожили розповідають, що на їхньому віку таке вони бачать вперше.

А за словами аграрія Ігоря Йосипенка, керівника підприємства “Злато Таврії”, що в Бериславському районі на Херсонщині: на землях підприємства загалом знищено понад 1 900 га ранніх зернових та олійних культур — 30% від загального обсягу посівів озимих. Зокрема, загинули майже 200 га ячменю, 1 400 га пшениці і 300 га ріпаку.

Деякі фермери регіону взагалі три роки не сіяли, тому що поля були дуже засмічені вибухонебезпечними предметами тож займалися розмінуванням, а цього року посіяли, але залишилися без врожаю і зазнали збитків.

Тож правди ніде діти: наразі ситуація у деокупованих районах Херсонщини залишається критичною: за інформацією заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука через посуху недобір врожаю вже зафіксовано на площі понад 55 тисяч гектарів, що в грошовому еквіваленті перевищує 1 млрд грн.

Сільгоспвиробникам не компенсуватимуть збитки, завдані посухою

Посуха найбільше вдарила по деокупованих територіях Херсонщини, прилеглих районах Миколаївської області та східних регіонах Дніпропетровщини. Аграрії говорять, що їм сьогодні бракує навіть елементарних ресурсів для ведення господарства. Фактично, посівна проводилася за рахунок запозичених коштів, і нинішня посуха лише поглибить їхні фінансові втрати.

З огляду на ситуацію, Всеукраїнська аграрна рада спільно з 20 іншими аграрними асоціаціями подала звернення до міністерства і закликала уряд невідкладно вжити заходів державної підтримки, зокрема запровадити виплати на кожен гектар постраждалих площ.

На жаль, позиція Міністерства невтішна: “У бюджеті не передбачені кошти на компенсації”.

Так, Міністерство аграрної політики та продовольства у відповідь на колективне звернення зазначило, що у 2025 році в державному бюджеті не передбачено коштів на компенсацію втрат посівів через надзвичайні погодні умови. Натомість аграріям пропонують альтернативні варіанти підтримки, такі як пільгове кредитування за програмою “5 – 7 – 9%”, яка діє і на прифронтових територіях.

Поряд з цим, у Мінагрополітики наголошують на необхідності страхування врожаю як ключового інструменту управління ризиками, зокрема погодними. Але це ще одна проблема аграріїв — під час воєнного стану агрострахування не діє, а страхові компанії не покривають ризики, пов’язані з війною.

Щоправда, повідомляють, що Мінагрополітики розробляє механізм компенсації для тих, хто самостійно відновлює меліоративні системи, за аналогією з компенсацією за розмінування.

Фермери ж сподіваються хоча б на тимчасове скасування податків на знищені посіви. Але навіть це поки що залишається на рівні розмов. Тим часом пекельне літо загрожує остаточно знищити залишки врожаю.

Попри все, аграрії Херсонщини не втрачають надії

Однак, сільгоспвиробники не полишають надій повернути області славу аграрного краю. Є ентузіасти, які згодні щоденно ризикувати задля порятунку своєї справи. Вони пережили окупацію та грабунки своїх господарств російськими мародерами, а зараз борються з небаченою спекою, посухою та страхом.

На Херсонщині розпочались жнива. Наразі, за повідомленням Херсонської ОВА фермери вже зібрали з 12 тис. гектарів понад 17 тис. тонн зернових та зернобобових культур.

Для цього вклали багато праці. І планують майбутнє своїх господарств незважаючи на труднощі та руйнування.

Держава та благодійники допомагають їм технікою, грантами та кредитами. А розмінування полів і відновлення зрошення дають надію на сталі врожаї.

Так замість зрошувальної системи Каховського водосховища на Херсонщині будують інші. У цьому році планується відновити Лиманецьку зрошувальну систему в 1,5 тисячі гектарів земель, а також Інгулецьку систему, в якій теж тисячі гектарів. У цьому допомагають Міжнародні гуманітарні організації. Такі, як фонд Говарда Баффета, Mercy Corps. У них є гранти направлені на відновлення сільського господарства.

Окупанти знищили ангари, склади та елеватори, але завдяки Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН аграрії отримали рукава та модульні зерносховища для зберігання зібраного врожаю.

Деякі господарства отримали сільгосптехніку від Міжнародного благодійного фонду “Жнива Перемоги” та надійного партнера Херсонщини The Howard G. Buffett Foundation. Комбайни оснащені системою кондиціонування, є комп’ютеризований екран, який показує вологість ґрунту та відсоток обмолоченого.

Продовжують розміновувати поля. Фермерам Херсонщини, що долучилися до державної програми компенсацій розмінування земель с/г призначення, у березні оператори протимінної діяльності повернули понад 430 га земель у використання. Усього ж із початку програми аграрії отримали понад 1100 га очищених угідь — про це повідомляє Мінекономіки.

Тож, незважаючи на складнощі, агросектор Херсонщини не опускає рук. Фермери запевняють, що готуються до сівби 2025 – 2026, хоча ще не знають, як і чим сіятимуть.

Херсонські