Відновлення Нової Каховки: можливості і плани

14 липня 2025 р. 20:51

14 липня 2025 р. 20:51

NovaKahovka.City продовжує досліджувати проблеми та перспективи відновлення Новокаховської громади після звільнення від російських окупантів. Сьогодні говоримо про потенційні моливості та конкретні плани відродження рідного краю.

Врахувати досвід правобережжя

Заступник директора Інституту близькосхідних дослідженя Сергій Данилов вважає, що при звільненні громад лівобережжя Херсонщини слід насамперед врахувати досвід відновленні населених пунктів правобережжя після контрнатупу ЗСУ в 2022 році.

“При цьому, звісно, треба вразувати, що лівобережжя перебуває в окупації четвертий рік, тому тут проблем буде більше, - розповів він у коментарі для NovaKahovka.City. - Як не дивно проблем з діяльністю інфраструктури по забезпеченню базових потреб будуть вирішені відносно швидко. Найпершою проблемою буде зв'язок, бо він став основною необхідною потребою для людей. Звісно, будуть проблеми із водою

Сергій Данилов Автор: Радіо Свобода

Експерт підкреслює, що досвід правобережжя показав, що зв'язок і світло відновлюються швидко, газова інфраструктура найбільш стійка і найменш руйнується під час активних бойових дій. Розмінування територій проходить значно швидше, ніж очікувалося.

—Основна проблема — люди, — переконаний Данилов. — І тут ціла низка викликів.

Перший — запит на справедливість, тобто покарання колаборантів . Тут може бути чимало колізій Уже нині спостерігається змншення свідчень проти колаборантів на правому березі. Якщо відразу після звільнення було десятки свідків, зараз — одиниці. Деякі люди відкливають свої свідчення.

Але на лівобережжі звинувачень буде набагато більше, вважає політолог. І це буде “роз'дати” громади. За час окупації люди перестали довіряти одне одному, і це буде сильно заважати відновленню громад.

Ця недовіра, уявлення про те, що у когось є ексклюзивний травматичний досвід. Табто, люди змагатимуться у кого він більший — у тих, що виїхали, чи у тих, що залишилися. З іншого боку, це активізуватиме громаду. Люди в окупації стали менше спілкуватися. Уже виробився певний цикл життя: зранку вирішити справи і потім сидіти вдома. Панує соціальна апатія, зменшують контакти. Це все може підтримати активність до спільних дій — для толоки. Бо відновлювати громади можна буде тільки за рахунок повноцінної кооперації.

Другим викликом Сергій Данилов вважає демографічну ситуації на деокупованих територіях. Адже громади втралили чимало людей. Навіть Новокаховська громада, де два села на правому березі — Козацьке і Веселе — практично знищені.

Аби люди повертатилися на деокуповані території, потрібно вирішити низку проблем: безпека, робота і певні сервіси, до яких переселенці звикли у великих містах чи за кордоном. Наприклад, у багатьох родинах діти переселенців можуть ходити на якісь курси, в танцювальні чи художні гуртки тощо.

Третій викли — нестача фахівців.

“Ми бачимо, що з окупації виїхали найбільш активні, мобільні, професійні люди: вчителі, агрономи, зоотехніки, аграрії, лікарі, працівники культури, позашкільних закладів. Тобто, фахові люди. А громада без шкіл існувати не може. Хто буде вчити? Як запустити школи, коли немає ні дітей, ні викладачів? Це буде дуже великий виклик”, - наголошує експерт.

На його думку, гарантовано у свої домівки повертатимуть пенсіонери. Адеж вони живуть здебільшого в орендованих квартирах. Навіть якщо зруйноване житло, але залишилася якась літня кухня, вони повертатимуться. Так було на правобережжі, і так буде й на лівому березі.

Це призведе до зміни соціального профілю громади. Буде більше старшого покоління, менше дітей та освічених людей. При цьому громадяни не довірятимуть одне одному. Не так багато знайдеться тих, хто буде готовий брати на себе відповідальність.

“Окупація зробила ще одну страшну річ, особливо з тими, хто залишився, — продовжує Сергій Данилов. — Вона привчає їх до бездіяльності і покори. Люди звикли, що не треба проявляти власну ініціативу. І це з кожним роком все більше закріплюється”.

Усі ці виклики не треба драматизувати чи переоцінювати. Якщо вдасться щось запустити, то буде ентузіазм, який з'явився після звільнення правобережжя. На цьому ентузіазму вдалося швидко багато чого зробити.

“Я бачив прояви солідарності, коли місцевим громадам допомагали команди з інших регіонів України. Я говорив з начальниками військових адміністрацій, які говорили: “Нам так допомогли, що в мене аж сльози на очах”. Коли буде звільнений лівий берег, ми будемо не в найкращому стані, але повеземо туди все, що зможемо”, — зазначає Данилов.

Експерт упевнений: усі, хто виїхав з окупації, обов'язково повернуться. Хоча б для того, щоб подивитися на своє житло, визначити, хто з родичів або знайомих в якому стані.А далі люди прийматимуть рішення, залишатися чи виїжджати. Цей момент треба використати для того, щоб зачепити людей, об'єднати і згуртувати. Навіть якщо вони повернуться у Київ, Кривий Ріг чи Дніпро, треба, щоб залишалися на зв'язку. Це дасть шанс, що через пів року чи рік вони таки повернуться додому назавжди.

Відновлення торгівля і дрібного підприємництва не буде великою проблемою.

“Чимало з тих, хто нині займається торгівлею в окупованих містах і селах, прийшли в бізнес під час окупації, — розмірковує Сергій Данилов. —Вони швидко стали скоробагатьками, змогли заробити гроші, поміняли другу чи третю машину, змінили житло тощо. Після звільнення, мені здається, що і той бізнес, що був до війни, і новий залишаться співвіснувати”.

Як тільки запрацює пошта і різні служби доставки, торгівля займе своє місце, переконаний експерт.

Значно важливішою проблемою буде стан шляхів. Треба відновити комунікації, щоб люди могли доїхати за адміністративноми послугами, за медичною допомогою. Бо мережа соціальних закладів буде скорочена відповідно до зменшення населення і отримувачів послуг. Наприклад, на правому березі в кожній громаді був ЦНАП. Тепер у Кочубеївській громаді при ЦНАПі створили виїзну бригаду, яка надає адміністративні послуни сусіднім громадам, з якими уклала відповідні договори. Таке ж буде і на лівому березі.

Згуртування громади

“Після звільнення Херсона у листопаді 2022 року ми бачили, як окупаційна влада тікала, вивозячи з міста майже 90 відсотків обладнання з комунальних підприємств, навчальних і медичних закладів, транспорту, - згадує директорка благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Нова Каховка – це Україна» Олена Красовська. — Тоді у нас була ейфорія, що скоро буде звільнена наша Нова Каховка і її треба буде відновлювати”.

Фонд був ствопений у Києві 15 березня 2023 року. Основною метою його була підготовка до деокупації Нової Каховки. Але війна затягнулася, тому організація працює з внутрішньо переміщеними особами з Херсонщини, які тимчасово проживають у Києві та Київській області. Таким чином організація підтримує зв'язок із територіальною громадою і згуртовує новокаховчан.

У приміщенні фонду на вулиці Великій Васильківській— символіка Нової Каховки, світлини із зустрічей новокаховчан та інших проведених заходів. Коли люди приходять сюди, то бачать знайомі обличчя, обмігюються спільними спогадами. І для них — це частинка міста, де можна поспілкуватися, підтримати і зрозуміти одне одного. Адже війна затягнулася і люди починають звикати дл свого переміщеного стану. У декого досі душевні травми, моральна нестійкість, психологічні проблеми.

Нещодавно фонд виграв грант по підтримці жінок ВПО і працює на підвищення психологічної стійкості землячок. Також організація надає юридичну допомогу переселенцям. А для дітей організовую арт-терапію, розвантажувальні ігри, спільні заняття тощо. Аби вони були зайняті в цей канікулярний час, а не сиділи в гаджетах, шукаючи непотрібну інформацію.

Школа підтримки жінок. Автор: Зі сторінки фонду.

Відтак у фонді працює школа психологічної підтримки, яка працює з 8 ранку до 8 вечора. Тут надається безкоштовна консультація для тих, хто її потребує. Бо у людей є глибокі психологічні травми, рохчарування у житті і навіть суїцидні наміри. Томі проводяться індивідуальні і групові консультації онлайн і офлайн.

“Але це добре, що люди заертаються до психологів, коли самі не можуть впоратися зі своїм ментальним здоров'ям, наголошує Олена Красовська. — У нас вони можуть бути відвертими, бо ми з одного міста, а своїм більше довіряють. Я працюю над тим, щоб розширити нашу психологічну службу. У нас працюють три психолога за різними направленнями. Хочемо залучити ще, бо запитів дуже багато. І це добре, бо людм мають зрозуміти, що не варто переживати свій біль наодинці”.

Також чимало роботи у юристки фонду. Відновлення докуметів, складання заяв на компенсацію пошкодженого майна, судових позовів тощо. Звертаються навіть земляки, як проживають за кордоном.

Ще однією важливою роботою активістів є збір коштів для ЗСУ. Вони стараються не афішувати це з питань безпеки, але зазначають, що спрямовують цю допомогу точково: саме в ті бригади і підрозділи, де служать новокаховчани, яких вони знають особисто і довіряють їм.

Також фонд організовує спільні зустрічі новокаховчан на День міста, День Незалежності, день руйнації Каховської ГЕС тощо. Такі зустрічі проводилися на Майдані Незалежності, біля Арки Свободи українського народу та в інших знакових місцях Києва. На них з'їжджалися земляки з усієї Київської області.

Загалом за цей час різними видаи допомоги та заходами активісти фонду охопили понад 3 тисячі земляків.

“Ми не полишаємо надії, що після деокупації Нової Каховки відновимо нашу головну місію — будемо працювати на краще життя, - зазначає пані Олена. — Наразі активісту фонду на всіх зустрічах, міжнародних конференціях з донорами наголошують, що головна мета фонду — відновлення Новокаховської громади”.

Насмперед вони розуміють, що без відновлення медицини і освіти люди не повернуться в місто. Потрібно буде закупляти меблі, оргтехніку, обладнання. Діти не зможуть вчитися без сучасних технологій, а люди не матимуть доступу до медичних послуг.

“Для мене болісно було дізнатися, що в місті практично знищена медицина. У нас була дуже гарна лікарня із новим сучасним обладнанням, яке окупанти давно вивезли. І нині люди, які залишилися в окупації, змушені лікуватися в Генічеському районі чи у Криму”, - зазначає Красовська.

А поки що активісти працюють з міжнародними донорами, пишуть грантові проєкти, щоб показати успішну грантові історію, завоювати довіру партнерів для залучення коштів у майбутньому для розвитку деокупованих територій лівобережжя Херсонщини.

Директорка фонду сподівається, що вони будуть не самотніми в цьому. На сьогодні існують 6 благодійних фондів, створених новокаховчанами у Києві, Одесі, Львові тощо, Бо один фонд не зможе відновити місто, потрібно буде консолідувати усі сили у Новій Каховці і області. І центральну владу, яка має спрямувати бюджетні кошти на відновлення Херсонщини. Адже область постраждала найбільше від підриву окупантами Каховської ГЕС. Чимало населених пунктів стали неможливими для проживання. А без води тут буде пустеля.

“Ми на всіх конференціях, міжнародних форумах розповідаємо, що є люди, які хочуть повернутися додому, і їм треба допомогти, — каже пані Олена. — У нашому фонді працюють усі новокаховчани, в колективі панує думка, що ми неодмінно повернемося в рідне місто і будемо там працювати. А поки що тримаємо кулачки, допомагаємо одне одному, підтримуємо ЗСУ”.

Активістки фонду. Автор: Фейсбук.

“Роботу у нас дуже багато, — зізнається Олена Красовська. — Але ми розуміємо, що це тільки верхівка асберга. Адже після повернення до Нової Каовки її буде ще більше. У мене загальна картинка є, що маємо робити, але ніхто з нас у такій ситуації не був і не знає, що на нас чекає. Будемо реагувати на всі виклики і проблеми в рамках наших можливості і закону. Маю надію, що нам допомагатимуть міжнародні фонди, а такоє державні і недержавні установи”.

Зокрема, підписаний меморандум з фондом “Місто тисячі джерел”, який створила три року тому в Одесі депутатка Новокаховської міської ради Наталія Марченко . І тепер два фонди співпрацюють в грантовому проєкті.

Зовсім недавно у червні підписали меморандум про співпрацю з благодійною організацією “Мальтійчька слуєба допомоги у Львові”. Метою цього Меморандуму є встановлення партнерських відносин та взаємодії між сторонами для реалізації соціальних, благодійних, гуманітарних, освітніх, правозахисних та інших проєктів і програм, спрямованих на підтримку внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю та інших вразливих груп населення.

Також активісти тримають зв'язки з іншими громадськими організаціями, створеними новокаховчанами під час війни.

“Ми тісно співпрацюємо із земляками, бо розуміємо, що після війни нас чекає багато роботи, тому нам треба вже зараз створити потужний громадський сектор , щоб піднімати нашу громаду. Я мрію, щоб ми завели не один мільйон доларів у громаду і змогли максимально допомогти у відноленні міста. У нас все вийде, якщо ми працюватимемо разом і бачитимемо спільні цілі в майбутньому”, - підсумовує Олена Красовська.

Треба вже зараз розробляти дорожню карту

Президент Новокаховського союзу товаробиробників і підприємців, голова ГО “Агенція регіонального розвитку Таврійського об'єднання територіальних громад” Павло Ярмій вважає: щоб говорити про відновлення Нової Каховки, спочатку треба зрозуміти, коли буде звільнене місто. Сьогодні ще ніхто не знає, скільки триватиме окупація. Нова Каховка не так розбита, як Херсон, але не звільнена.

Павло Ярмій. Автор: Фейсбук.

За його словами, до половини новокаховського бізнесу пішла на співпрацю з окупаційною “владою”. Друга половина роз₴їхалася по багатьох країнах. В Україні залишилося не так багато. Люди створюють нові бізнеси, купують квартири, створюють сім'ї. Життя іде далі, воно не стоїть на місці

Нині є громади із Хмельницької і Чернівецької областей, які готові підтримати відновлення Херсонщини у рамках проєкту “Пліч-о-пліч”. Люди розуміють ситуацію і готові допомагати. Але насамперед про проблеми відновлення потрібно провести широку дискусію, проговорити їх з різними верствами населення.

Павло Ярмій каже, що три роки пише проєкти, щоб розробити дорожню карту майбутньої розбудови Херсонщини, і тільки нещодавно взяв участь у великій нараді за участю заступника начальника Херсонської ОВА Дмиира Бутрія, де було прийнято рішення, щоб у кінці листопада провести великий форум щодо створення дорожньої карти розвитку Херсонщини, Першочергово слід розробити план повернення людей у громади. Кожна людина повинна знати, чому вона має повернутися.

“Нещодавно розмовляв із знайомим підприємцем, — розповідає Павло Олексійовия. — Він кахе: ”Мій дім у рідному місті зруйнований, бізнес знищений. Моїй дитині треба ходити до школи. Як хвилююся про безнеку, про те, як там все буде”. Тому треба проговорити безпекові, економічні питання професіяно і на офіційному рівні, залучити експертів".

Але, на його думку, спочатку треба вивчити громадську думку місцевих жителів. Дізнатися, що вони думають про повернення додому, на що сподіваються і чим збираються зацйматися.

“Коли якісь екологи, що сидять у Києві чи Львові, кажуть, що нам не треба відновлювати Каховське водосховище, бо там якісь нові птахи з'явилися, то мене це обурює, - каже Павло Ярмій. - Вони не знають що Херсонщина живе за рахунок сільського господарства, що з криниць пішла водв, що провалюються ґрунти, що ми скоро повернемося до дикого поля. Біда в тому, що у нас ніхто не питає, а все вирішують за нас”.

На його думку, треба знайти кошти на розробку дорожної карти відновлення області. Для цього потрібно 3,5 мільйона гривень. Потім провестит кілька локальних конференцій

Першу : з представниками обласгної влади і органів місцевого самоврядування.

Другу: з місцевим бізнесом, який залишився в Україні. Аби зрозуміти, як його повернути на деокуповані території.

Третю: з молоддю . Якщо ми не зрозуміємо, як утримати молоді покоління і хоча б частково повернути їх з-за кордону, то майбутнього у цієї території не буде. Люди старшого покоління багато не зроблять.

Четверту: з представниками громадських організацій. Обговорити реальні проблеми і плани дій.

“Коли ми розглянема на цих локальних зустрічах усі гострі питання, тоді можна із експертами готувати конкретні проєкти і розпочати роботу по підготовці великого форуму з напрацьованою дорожньою картою, - переконаний Ярмій. - Запропонувати готові проєкти для міжнародної спільноти. А тоді вже говорити з її предстаниками. Але вони повинні побачити конкретний план відродження конкретного регіону. У цьому плані має бути все прописано і взаємопов'язано. Треба показати, що не тільки влада і бізнес, які поїхали до Риму покрасуватися, а й громадськість і молодь бажають взяти участь у відродженні свого краю. І це, можливо, зацікавить потенційних донорів. Якщо ми хочемо підійти до цього системно, то маємо мислити стратегічно. А система запрацює тільки тоді, коли все буде чіико розроблено і зважено”.

Павло Ярмій на туристично-економічному форумі в Умані. Червень 2025 року. Автор: Фейсбук

Пан Павло нагадує, що Херсон звільнили вже три з половиною року тому, а місто досі не має чітко прописаних документів. Влада нібото щось робить, але системної роботи немає. Те саме буде з Новою Каховко і всією Херсонщиною, якщо не готуватися заздалегідь до конкретної роботи. Тнеба чітко знати, хто займатиметься розміновуванням території, хто забезпечить економічну стабільність громад, хто впроваджуватиме соціальні проєкти. Коли люди повертатимуться додому, то перше питання буде для них таке: чим займатися? Хто забезпечить людей водою, роботу аптек і медичних закладів?

“Нещодавно їздив до тещі на Миколаївщину, там досі займаються розмінуванням доріг і перелісків, — каже Павло Олексійович. — Так, як це починали ще восени 2022 року. А там орки стояли тільки 7-8 місяців. А що буде на нашій території?”

На думку Ярмія, і влада, і люди ще мислять довоєнними категоріями, що якось все воно буде. Але ж на окупованих територіях стало все гірше у 5 разів. Більшість людей виїхало або померло. Аби повернути людей, треба їм запропонувати щось таке, щоб вони хотіли повернутися.

“Якщо у підприємця скажімо, зруйнований ресторан, у будинок влетіла ракета, то щоо він там робитиме? Тому всі проблемні питання треба заздалегідь проговорити, і не тільки з владою і бізнесом, а й з громадськістю, щоб з першого дня чітко усвідомлювати, як діяти у звільненому місті”, — резюмує Павло Ярмій.

Херсонські