Критична зима для “Асканії-Нова”: науковці попереджають про загрозу масової загибелі тварин

18 січня 2026 р. 12:22

18 січня 2026 р. 12:22

Біосферний заповідник “Асканія-Нова” імені Ф. Е. Фальц-Фейна, що вже понад три роки перебуває під російською окупацією, входить у чергову зиму в умовах критичної нестачі кормів і фактичної відсутності фахового управління. Українські науковці попереджають: ситуація може завершитися масовою загибеллю копитних тварин і подальшою деградацією унікальних екосистем.

Асканійські зими

Про реальний стан справ у заповіднику інформує кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії збереження різноманіття диких тварин Біосферного заповідника “Асканія-Нова” Віктор Гавриленко. Його допис опублікований на офіційній Facebook-сторінці заповідника .

Після дощу на морозі утворюється фірн — тверда крижана кірка, що унеможливлює доступ копитних до корму й призводить до швидкого виснаження тварин. З ним не можуть впоратися навіть коні Пржевальського. Віктор Гавриленко / особистий архів

За словами науковця, кліматичні “гойдалки” для Асканії — явище не нове. Метеорологічні спостереження тут ведуться ще з 1830-х років, і за цей час фіксувалися як періоди потепління, так і екстремальні морози.

Обмерзла борода бізона вказує на дуже сильний мороз. Віктор Гавриленко / особистий архів

“З 80-х років минулого століття температурний тренд йде вгору, але були зафіксовані й морози до мінус 27,8 °С. За таких похолодань доводилося максимально мобілізовувати ресурси для збереження тварин, що мешкали в умовах напівволі серед відкритого степового простору”, — зазначає Віктор Гавриленко.

Кулани туркменські біля заметеної снігом тимчасової захисної споруди. Віктор Гавриленко / особистий архів

До окупації в заповіднику завжди готувалися до найгірших сценаріїв. На зиму створювалися значні резерви кормів — до 200 тонн концентратів і 700 – 1200 тонн сіна, яких вистачало щонайменше до травня наступного року.

Цей підхід неодноразово рятував унікальні стада. Зокрема, взимку 2014 року, коли дощ по мерзлій землі утворив 15-сантиметровий шар фірну, який не могли пробити навіть коні Пржевальського, а водойми скувала крига товщиною понад 30 сантиметрів.

Одне з нестандартних рішень, яке застосували фахівці заповідника “Асканія Нова”, щоб забезпечити водою копитних тварин — випилювали бензопилою лунки у водоймі, що в центрі Великого Чапельського поду. Віктор Гавриленко / особистий архів

“Тоді було знайдено низку нестандартних рішень, які забезпечили збереження основного поголів’я копитних тварин… І це стало можливим завдяки передбаченню й підготовці до надзвичайних погодних умов”, — наголошує науковець.

Посуха, як причина неврожаю

Нинішня ситуація кардинально інша. За словами Віктора Гавриленка, надзвичайно посушливі погодні умови з весни до пізньої осені 2025 року призвели до фактичного знищення травостою.

“У Великому Чапельському поді копитними повністю з’їдена навіть торішня суха трава. На космічних знімках добре видно значні “збої” травостою на великих площах”, — повідомляє він.

Бізони у пошуках підкормки. Віктор Гавриленко / особистий архів

Дощі наприкінці листопада дали лише короткочасне відростання степових трав, які одразу були поїдені копитними та білолобими гусями, що прилетіли на зимівлю.

Окупаційна адміністрація, за словами фахівця, намагалася заготовити сіно на заповідних ділянках, але ці дії мали радше імітаційний характер.

“З огляду на надзвичайно низьку врожайність і вдвічі менші обсяги — цього ресурсу вистачить хіба що до кінця січня 2026 року”, — констатує Гавриленко.

Допомога з боку сусідніх господарств практично неможлива — посухою охоплений увесь окупований південь Херсонської та Запорізької областей, а також північ Криму. Показові “благодійні акції” з кількома мішками овочів ситуацію не рятують.

Зайці сірі в ожеледицю не змогли викопати лунку-схованку і пересиджують негоду просто на зледенілій рівнині. Віктор Гавриленко / особистий архів

За оцінками науковця, за нинішніх умов заповідник може зіткнутися з катастрофічними втратами.

“Варто очікувати надзвичайний зимовий падіж у стадах сайгака, бізона, оленів плямистого і благородного, муфлона, а також у табунах кулана туркменського та коня Пржевальського”, — попереджає Віктор Гавриленко.

Наслідки зими 2024 року

Те, до чого може призвести нефахове управління, “Асканія-Нова” вже пережила у 2025 році. Про це повідомив директор біосферного заповідника Віктор Шаповал.

Тоді в заповіднику загинула частина унікальної колекції кафрського буйвола.

“Кафрські буйволи — це теплолюбиві африканські тварини, які до настання зимових холодів утримувалися на відкритому просторі. Частина тварин загинула від переохолодження і ще одна особина загинула від травм внаслідок перегонки. Це сталося з вини нового окупаційного керівництва “Асканії-Нова”, які не доглядали за підопічними належним чином і допустили злочинне недбальство. Окрім кафрського буйвола загинули також сайгаки і інші екзотичні тварини”, — заявив Віктор Шаповал.

Він підкреслив, що ця трагедія є прямим доказом відсутності елементарних навичок утримання диких тварин у так званих “господарів” заповідника.

За фактом загибелі тварин відкрито кримінальне провадження. Водночас через окупацію та віддаленість території притягнення винних до відповідальності залишається віддаленою перспективою.

Сьогодні “Асканія-Нова” — заручник війни та окупаційної політики. Втрата наукового управління, руйнування системи догляду і кліматичні виклики разом створюють смертельно небезпечну комбінацію для унікальних тваринних колекцій.

Херсонські