День Соборності України: шлях єдності крізь століття

22 січня 2026 р. 23:01

22 січня 2026 р. 23:01

Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності — свято, яке уособлює багатовікове прагнення українців жити в єдиній, незалежній і неподільній державі . Це не лише дата в календарі, а символ боротьби, віри й відповідальності за майбутнє країни.

22 січня 1919 року: історичний момент єднання

Рівно 106 років тому, 22 січня 1919 року , на Софійському майдані в Києві відбулася подія, що стала однією з найважливіших у новітній історії України — проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Урочистості відбувалися в першу річницю проголошення незалежності УНР. Софійська площа була прикрашена національними прапорами, а до Києва з’їхалися десятки тисяч людей. Історичний документ зачитали представники двох українських держав — від ЗУНР грамоту проголосив Лонгин Цегельський , а Універсал Директорії зачитав член Директорії УНР Федір Швець .

У ньому звучали слова, що стали символом української ідеї:

«Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України…»

Серед ключових діячів цього процесу — Володимир Винниченко , Симон Петлюра , Євген Петрушевич , які уособлювали прагнення українців по обидва боки Збруча до державної єдності.

Соборність як національна ідея

Ідея соборності не виникла раптово. Вона формувалася ще з кінця XVIII — початку XIX століття, коли українські землі були поділені між різними імперіями. Про єдність українського народу писали діячі «Весни народів» 1848 року, її відстоювали Микола Міхновський , Юліан Бачинський , Михайло Грушевський , а гасло «від Сяну по Кавказ» стало політичним і духовним орієнтиром національного руху.

Хоча об’єднання УНР і ЗУНР у 1919 році не вдалося повністю реалізувати через війну та зовнішній тиск, Акт Злуки став символом , який надихав наступні покоління борців за Україну.

Живий ланцюг 1990 року: єдність, що повернулася

Після десятиліть радянського замовчування ідея соборності знову голосно прозвучала 21 січня 1990 року . Тоді сотні тисяч українців — за різними оцінками від 500 тисяч до трьох мільйонів людей — утворили живий ланцюг єднання від Івано-Франківська через Львів до Києва.

Акція, організована українською патріотичною громадськістю, стала однією з наймасштабніших ненасильницьких демонстрацій у СРСР і чітким сигналом: українці готові до власної держави. Саме цей «ланцюг єдності» став передвісником подій 1991 року .

1991 рік: соборність і незалежність

24 серпня 1991 року Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України , а 1 грудня 1991 року українці підтвердили це рішення на Всеукраїнському референдумі. Незалежність підтримали всі регіони держави — від заходу до сходу, що стало практичним втіленням ідеї соборності.

Соборність сьогодні

Сьогодні, в умовах повномасштабної війни Росії проти України, соборність набуває особливого змісту. Вона означає єдність фронту і тилу , спільну боротьбу військових і цивільних, відповідальність кожного за долю держави.

Соборність — це не лише пам’ять про минуле, а щоденна дія. Вона є запорукою виживання нації, основою суверенітету та умовою Перемоги.

Україна була, є і буде соборною.
В єдності — сила.

Матеріал підготовлено з використанням інформації Українського інституту національної пам’яті.

Схожі публікації:

Херсонські