Катували в підвалах Нової Каховки, зник безвісти у Кринках: мати чекає на свого сина

09 лютого 2026 р. 16:14

09 лютого 2026 р. 16:14

У квітні 2026 року виповниться два роки, відколи військовослужбовець Олександр Лінивий зник безвісти під час бойової операції в Кринках. До цього він пережив катування під час окупації Нової Каховки, а на початку повномасштабного вторгнення добровольцем пішов захищати Україну. Його мати Ганна Лінива досі чекає на сина і вірить, що він живий.

Про це Суспільному розповіла мати бійця.

Ганна Лінива — мати зниклого безвісти військовослужбовця. Кілька років тому вона втратила чоловіка. Згодом війна забрала і сина — принаймні так здається зараз. Та жінка не припиняє чекати.

"Він не любив говорити, де вони служать. Казав: “Мам, воно тобі не треба”. Але я завжди просила дітей і зятя: тільки кажіть, де ви. Хоч друзям. Бо не дай Боже пропав — і ти не знаєш, де він і що з ним", — говорить Ганна.

Олександру Лінивому було 40 років. Він служив у 37-й бригаді морської піхоти, мав бойовий досвід ще з часів АТО. Після служби повернувся в село Неділкове на Одещині, одружився, у нього народилися троє доньок.

Та після контузії й реабілітації життя різко змінилося. За словами матері, дружина залишила Олександра, забрала дітей і не дозволяла спілкуватися ні з батьком, ні з бабусею.

"Він лікувався в Києві, а вона звідти поїхала. Він сказав: “Я все одно буду воювати”. Вона з ним по-російськи говорила, я зрозуміла, що вона за Росію, а він — за Україну. Забрала троє дівчаток і поїхала в Луганськ. Старшій було п’ять, а меншим — чотири і два. Не давала йому з ними бачитися", — розповідає жінка.

Після розлучення Олександр переїхав у Нову Каховку. Там почав жити з іншою жінкою. На початку повномасштабного вторгнення місто опинилося під окупацією. Олександр не скорився — брав участь у проукраїнських мітингах, відкрито виступав проти росіян.

За це його кілька разів затримували й забирали «на підвал».

"Два рази був на підвалі. Вони не знали, що він ще й в АТО служив. Якби знали — живим би не випустили. Другий раз він ледве викарабкався. Його били електрошокером, катували", — каже мати.

Щоб вивезти сина з окупації, Ганні разом зі співмешканкою Олександра довелося витратити чималі кошти. За словами жінки, якби цього не зробили вчасно, він, імовірно, вже не вийшов би з лікарні.

Повернувшись у Неділкове, Олександр знову вирішив іти на фронт.

"Я поїхала в Польщу, і він подзвонив: “Мамо, я їду”. Я питаю: “Куди?”. Каже: “До хлопців своїх. Мамо, що я буду сидіти вдома? Я не можу сидіти", — згадує Ганна.

Він пішов добровольцем. У грудні 2023 року Олександр вступив до лав ЗСУ. Згодом отримав контузію, ненадовго повернувся додому на лікування, але знову поїхав до побратимів.

5 квітня 2024 року мати отримала сповіщення: син зник безвісти під час виконання бойового завдання в Кринках.

"Донька і син спочатку не хотіли мені говорити. Думали, може, якась помилка. А потім вирішили, що мають сказати, бо я б їм цього не пробачила", — каже жінка.

Ганна зізнається: вона не знала, де саме служив її син. Він завжди заспокоював і повторював, що все буде добре. Лише після зникнення вона дізналася, що Олександр брав участь у спеціальній операції.

"Я розумію, що там хлопці були в пеклі. Там у тих Кринках знесли все. Мені сказали: “Було бомбардування, усе згоріло”. Але я думаю, що він живий, що він десь у полоні. Я не хочу думати, що він десь там лежить", — говорить мати.

За словами Ганни, разом із сином на позиції перебували ще шестеро військових. Вона підтримує зв’язок з іншими матерями зниклих безвісти, але жодна з них досі не має жодної інформації.

"Побратим сказав: "Ми не знаємо, чи він у полоні, чи…" Туди неможливо було дістатися. Там стріляли 24 на 7: артобстріли, міномети, КАБи. Туди не те що зайти — дрон запустити було нереально", — передає слова військового жінка.

Минуло майже два роки від дня зникнення Олександра. Та Ганна продовжує чекати:

"Він любив Україну. Казав: "Я піду захищати свою землю, вас, своїх дітей". Хотів сім’ю, будинок, нормальне життя".

Фото: Суспільне. Одеса.

Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot

Херсонські