Українські науковці повернулися з експедиції на дно колишнього Каховського водосховища

20 травня 2026 р. 06:03

20 травня 2026 р. 06:03

Н а м і с ц і е к о л о г і ч н о ї к а т а с т р о ф и з ’ я в и л о с я н о в е ж и т т я : н а д н і з н и к л о г о К а х о в с ь к о г о в о д о с х о в и щ а з а т р и р о к и в и р і с у н і к а л ь н и й в е р б о в и й л і с , я к и й у ж е н а з и в а ю т ь м а й б у т н і м и “ з е л е н и м и л е г е н я м и ” п і в д н я У к р а ї н и .

Х т о п о в і д о м л я є : про це стало відомо з повідомлень членів експедиції — І в а н а М о й с і є н к а та А н н и К у з е м к о у Facebook.

Формування екосистеми

На третій рік розвитку молодий ліс, що виріс на дні Каховського водосховища,

демонструє вражаючий адаптаційний потенціал та високе біорізноманіття.

Екосистема на цій території вже виглядає досить сформованою, має виразну ярусність та багату флору. На ділянках площею 100 м², нараховується до 50 видів судинних рослин, на деревах формуються біоплівки з лишайників, а ґрунт вкривається щільним трав’яно-моховим шаром.

Тож цьогорічні дослідження були багатоплановими. Науковці вивчали рослинність, проводили інвентаризацію флори, відбирали зразки ґрунтів та біомаси для хімічних аналізів. Також вони провели сезонно-добові спостереження за рослинністю Великого Лугу, щоб зафіксувати показники фотосинтезу, дихання та транспірації верби кожні дві-три години — від світанку до глибокої ночі.

Сезонно-добові дослідження особливостей фотосинтезу та дихання верби тривають другий рік поспіль. Травень 2026 року. Катерина Пучкова / Facebook

Пряма мова дослідників

“Зовсім молоді угруповання на третій рік свого існування виглядають вже досить сформованими, зокрема, мають виразну ярусність та високе видове багатство, і тому придатні для таких досліджень”, — зазначив І в а н М о й с і є н к о , доктор біологічних наук, професор Херсонського державного університету.

Молодий ліс на дні Каховського водосховища. Травень 2026 року. Іван Мойсієнко / Facebook

“Ліс продовжує рости і поступово стає зеленими легенями півдня України. Навіть черепашкові відклади, які ще а минулому році були зовсім голими, почали інтенсивно заростати латуком татарським та жовтозіллям весняним. Але деякі ділянки усе ще нагадують місячний ландшафт з такировидними ґрунтами і фракталтними тріщинами. Видно, що кілька тижнів тому вони були залиті водою”, — поділилася своїми спостереженнями А н н а К у з е м к о , доктор біологічних наук, провідна наукова співробітниця Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України.

Оголене після спаду води днище Каховського водосховища активно заростає латуком татарським та жовтозіллям весняним. Травень 2026 року. Іван Мойсієнко / Facebook

Зліва на право: члени експедиції Анна Куземко, Іван Мойсієнко, Олексій Василюк. Травень 2026 року. Іван Мойсієнко / Facebook

Експедиція проходила в особливих умовах, що потребували максимальної концентрації через близькість до зони бойових дій. Попри це, співробітник відділу моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології НАН України О л е к с і й В а с и л ю к провів цікаві орнітологічні спостереження – зафіксував повернення птахів, зокрема, східного та західного солов’їв, які обрали молодий вербовий ліс своєю домівкою.

Дослідження науковці проводили в кількох локаціях, обирали ділянки з різною щільністю рослинності. Травень 2026 року. Іван Мойсієнко / Facebook

Херсонські