Пішов з життя Михайло Катрусяк. Він залишив по собі добрі справи і вдячність людей

04 вересня 2026 р. 06:11

04 вересня 2026 р. 06:11

30 серпня 2026 року пішов із життя Михайло Миколайович Катрусяк — житель села Нижні Торгаї Нижньосірогозької громади, який після початку повномасштабної війни допомагав людям на окупованій Херсонщині залишатися на зв’язку з Україною.

Катрусяк Михайло Миколайович

03.09.1977 – 30.08.2026

До грудня 2022 року Михайло Катрусяк залишався у рідному селі Нижні Торгаї, попри російську окупацію. У той час, коли зв’язок із зовнішнім світом для багатьох людей був буквально життєво необхідним, він став незамінним помічником для літніх жителів не лише своєї громади, а й сусідніх населених пунктів та навіть Запорізької області.

Михайло допомагав пенсіонерам опановувати сучасні технології, які для багатьох із них здавалися складними й недоступними. Налаштовував VPN, допомагав реєструватися в онлайн-банкінгу, створював цифрові картки, щоб люди могли отримувати пенсії та розраховуватися за необхідні товари.

За свою допомогу він принципово не брав грошей. Не міг заробляти на чужій біді.

Його діяльність не залишилася непоміченою окупантами. За допомогу людям і зв’язок з Україною Михайла неодноразово затримували російські силовики. Його допитували, били та катували, намагаючись залякати.

Зрештою чоловікові поставили ультиматум: або він негайно залишає окуповану територію, або його «заберуть на підвал».

У грудні 2022 року Михайло був змушений покинути рідний дім і все своє майно. Спочатку він виїхав до Польщі, а згодом повернувся в Україну та оселився у селі Бобрик Броварського району Київської області.

Та пережите не минуло безслідно. Постійний стрес, катування, вимушений виїзд із дому та фінансова нестабільність серйозно підірвали здоров’я чоловіка.

У березні 2026 року Михайла госпіталізували через високу температуру та задишку. Спочатку лікарі діагностували пневмонію, плеврит та анемію. Однак подальші обстеження у торакального хірурга та онколога підтвердили тяжкий діагноз — злоякісне новоутворення.

Михайло потребував складного й дороговартісного лікування. Він рано залишився без батьків, не мав близьких родичів, які могли б підтримати його фінансово, а все, що нажив за життя, залишилося на окупованій Херсонщині.

Поруч із ним залишалися кілька односельців-переселенців, які також виїхали з окупації. Саме вони звернулися до небайдужих людей по допомогу.

Чимало людей відгукнулися та підтримали Михайла фінансово. Завдяки цій допомозі він проходив складний шлях діагностики та лікування. Через тяжкий стан здоров’я чоловік потребував постійної кисневої підтримки та дорогих ліків.

Окремі слова вдячності — усім, хто не залишив Михайла наодинці з хворобою. Дякуємо кожному, хто підтримував його фінансово, допомагав із лікуванням, молився за його одужання, писав слова підтримки та просто був поруч. Ваша небайдужість у цей складний час була надзвичайно важливою для Михайла та людей, які ним опікувалися.

На жаль, важка невиліковна хвороба не дала Михайлові шансу на життя. Але завдяки вам він знав, що не залишився сам, що поруч є люди, яким небайдужа його доля.

30 серпня 2026 року Михайло Катрусяк пішов у вічність. Лише кілька днів він не дожив до свого 49-го дня народження.

Світла пам’ять Михайлу Катрусяку. Нехай добрі справи, які він робив для інших, назавжди залишаться пам’яттю про нього. Вічна і світла пам’ять.

Херсонські