Борщ, вареники й закарпатські пісні: у Румунії українські традиції об’єднали чотири етнічні громади

13 жовтня 2026 р. 05:57

13 жовтня 2026 р. 05:57

П о н а д 1 5 0 л ю д е й з Р у м у н і ї т а У к р а ї н и з і б р а л и с я з а о д н и м с т о л о м у р у м у н с ь к о м у с е л і П а у л я н , щ о б с к у ш т у в а т и т р а д и ц і й н і у к р а ї н с ь к і с т р а в и , п о с л у х а т и м у з и к у й п о б а ч и т и т а н ц і р і з н и х н а р о д і в . У к р а ї н ц і , р у м у н и , у г о р ц і т а р о м и п е р е т в о р и л и к у л і н а р н о - м и с т е ц ь к е с в я т о н а з у с т р і ч к у л ь т у р , д е к о ж е н м і г п о д і л и т и с я в л а с н о ю с п а д щ и н о ю т а п о з н а й о м и т и с я з т р а д и ц і я м и с у с і д і в .

Коли українська кухня стає мовою порозуміння

Борщ і вареники можуть розповісти про народ не менше, ніж музейні експонати. У родинних рецептах зберігаються спогади про дитинство, звичаї предків і секрети, які господині передають донькам та онукам. А спільна трапеза нерідко допомагає знайти порозуміння навіть тим, хто говорить різними мовами.

Страви представлені на фестивалі “Міжетнічне співіснування в Сату-Маре – традиційне українське кулінарне мистецтво”. Паулян, Румунія. 11 жовтня 2026 рік Фото: Центр допомоги херсонцям “Вільні разом” м. Ужгород

Саме на цьому поєднанні смаку, пам’яті та людського спілкування побудували свято “Міжетнічне співіснування в Сату-Маре – традиційне українське кулінарне мистецтво”. Воно відбулося в неділю, 11 жовтня, у селі Паулян (Paulian), повіту Сату-Маре в Румунії.

На зустріч завітали понад 150 учасників із різних населених пунктів Румунії та гості з України. Тут зібралися представники української, румунської, угорської та ромської громад, яких об’єднали інтерес до культурної спадщини й бажання провести час разом.

Українську делегацію та інших гостей фестивалю господарі свята зустрічали калачем з сіллю, румунською він називається colac. Ця традиція перегукується з українським звичаєм зустрічати гостей хлібом-сіллю Фото: Центр допомоги херсонцям “Вільні разом” м. Ужгород

Румунська обрядова випічка — colac Фото: Центр допомоги херсонцям “Вільні разом” м. Ужгород

На свято до Пауляна приїхали жителі Мікули, Тарна-Маре, Дечебала, Пауляна, Доби, Сату-Маре та Теребешті. До зустрічі також долучилися представники Союзу українців Румунії, місцевих і регіональних адміністрацій України та люди, залучені до культурного й освітнього життя громад. Нижньосірогозьку громаду на цьому етнозаході представляла Наталії Здоровець — керівниця Координаційного центру підтримки ВПО з Херсонщини “Вільні разом” у місті Ужгород.

Делегація з України та організатори фестивалю “Міжетнічне співіснування в Сату-Маре – традиційне українське кулінарне мистецтво”. Паулян, Румунія. 11 жовтня 2026 рік Фото: Центр допомоги херсонцям “Вільні разом” м. Ужгород

Для повіту Сату-Маре, де поруч живуть румуни, українці, угорці та роми, такі заходи мають особливе значення. Вони створюють можливість не просто зберігати власні звичаї, а й знайомитися з традиціями сусідів, знаходити спільні інтереси та зміцнювати взаємну довіру.

Організаторами заходу стали Сату-Марське відділення Союзу українців Румунії та місцева організація “Пауліан”. До проведення долучилися місцева рада комуни Доба, Музей повіту Сату-Маре, Музей архітектури та народної цивілізації в Ужгороді, видання Gazeta de Nord-Vest і телеканал Nord-Vest TV.

Свято розпочалося з виконання державних гімнів Румунії та України Фото: Центр допомоги херсонцям “Вільні разом” м. Ужгород

Українська громада зберігає своє коріння

Важливу роль в організації свята відіграла Ірина-Люба Горват — генеральна секретарка Союзу українців Румунії та голова його Сату-Марського відділення.

На фото ліворуч Ірина-Люба Горват — генеральна секретарка Союзу українців Румунії та голова його Сату-Марського відділення Фото: Центр допомоги херсонцям “Вільні разом” м. Ужгород

У своєму виступі вона наголосила на важливості збереження української мови, культури й традицій. Водночас, за її словами, повага до власної ідентичності має поєднуватися з повагою до культур інших народів.

Під час зустрічі також прозвучала думка, що традиції всіх громад повіту Сату-Маре є частиною спільної спадщини регіону.

“Традиції румунів, українців, угорців, ромів та всіх громад повіту Сату-Маре є частиною нашої спільної спадщини та заслуговують на те, щоб їх знали та пропагували”, — наголосили організатори.

Такі зустрічі дають змогу не лише показати національні звичаї, а й побачити, скільки спільного мають люди, які живуть поруч, навіть якщо їхні родинні історії та культурні традиції відрізняються.

Борщ, вареники та рецепти, які передають у спадок

Головною гастрономічною частиною свята стала українська кухня. Господині приготували традиційні страви, зокрема борщ і вареники, зберігаючи рецепти та способи приготування, що передавалися з покоління в покоління.

У таких стравах важливі не лише інгредієнти. Значення мають родинні секрети, звички господарювання, святкові звичаї та сама традиція збирати близьких за одним столом.

Своїми рецептами українських страв поділилися і румунські господині Фото: Центр допомоги херсонцям “Вільні разом” м. Ужгород

Місцеві господині презентували на фестивалі українські страви з румунським колоритом Фото: Центр допомоги херсонцям “Вільні разом” м. Ужгород

У Пауляні українська кухня стала способом розповісти про свою культуру без довгих пояснень. Гості могли познайомитися зі смаками, які для українців є частиною повсякденного життя та родинних свят.

Закарпатські пісні й танці оживили традиції

Не менш яскравою частиною програми стали музика та хореографія. Українську культуру представив ансамбль “Закарпатська писанка” Академії культури і мистецтв в Ужгороді під керівництвом Оксани Хижун.

Виконавці через пісні, музику й танці познайомили глядачів із культурною спадщиною Закарпаття.

Учасники фестивалю “Міжетнічне співіснування в Сату-Маре — традиційне українське кулінарне мистецтво”. Паулян, Румунія. 11 жовтня 2026 рік Фото: Центр допомоги херсонцям “Вільні разом” м. Ужгород

Вокальні номери представили Микола Онисько, Ангеліна Фетько та Мирослава Мацола. Хореографічну частину програми доповнили виступи Лесі Вакарової, Вікторії Кузан, Іванни Павло та Мирослави Симурник.

Учасники фестивалю “Міжетнічне співіснування в Сату-Маре — традиційне українське кулінарне мистецтво”. Паулян, Румунія. 11 жовтня 2026 рік Фото: Центр допомоги херсонцям "Вільні разом" м. Ужгород

До мистецького свята долучилися й діти та молодь із комуни Доба. Свої виступи представили Аян Селеджан, Алесія Олтян, Марина та Аделін Шандор і Ребека Бензар.

Особливим акцентом став виступ ромського танцювального колективу “Trandafirul Alb” із Доби. Його учасники додали програмі енергії та виразності, представивши традиційне ромське мистецтво.

Участь артистів із Закарпаття та місцевої молоді показала, що культурна спадщина не обмежується минулим. Вона залишається живою, коли її виконують, вивчають і передають дітям.

Наталія Здоровець презентувала пісенну творчість Сірогозщини на фестивалі “Міжетнічне співіснування в Сату-Маре — традиційне українське кулінарне мистецтво”. Паулян, Румунія. 11 жовтня 2026 рік Фото: Центр допомоги херсонцям “Вільні разом” м. Ужгород

Херсонські