Допомога чи експеримент: чому субсидією на оренду житла користуються так мало ВПО

13 листопада 2026 р. 05:28

13 листопада 2026 р. 05:28

Щоб підтримати внутрішньо переміщених людей, держава запроваджує різні програми. Однак не всі вони виявляються дієвими. Зокрема, експериментальна програма субсидій на оренду житла для ВПО демонструє вкрай низькі результати: за дев’ять місяців 2026 року нею скористалися лише 26 родин по всій Україні. Водночас у державному бюджеті на цей рік передбачили 472 мільйони гривень, але використали менш як 2 мільйони.

Чому державна допомога фактично не доходить до людей, що ускладнює її оформлення, хто може отримати субсидію та чи є сенс подавати заяву зараз — з’ясовували в нашому матеріалі.

Гроші є — результату немає

Орендоване житло залишається одним із головних способів розв’язання житлового питання для переселенців. За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ), понад половина ВПО (54%) живуть в орендованих квартирах або будинках.

Здавалося б, експериментальна програма субсидій на оренду житла для ВПО, яка стартувала наприкінці січня 2025 року і розрахована на два роки, мала б бодай частково полегшити для них тягар орендної плати. Проте результати виявилися далекими від очікуваних.

За весь 2025 рік виплатами скористалися лише 72 родини при закладеному бюджеті у 6,5 млрд гривень. Невисокий попит зберігся й цьогоріч: за дев’ять місяців 2026 року допомогою скористалися лише 26 родин — із виділених на рік 472 млн гривень фактично витратили менше 2 млн гривень.

Такі статистику озвучив на початку листопада 2026 року під час щорічної житлової конференції.

Отже, за майже два роки субсидію на оренду житла отримали менш як сотня родин ВПО по всій Україні. Чому державна програма, покликана допомогти тисячам переселенців, охопила так мало людей?

Одна з головних причин — відсутність офіційних договорів оренди. Саме цей документ є обов’язковою умовою для оформлення субсидії. А укладати його власники житла часто не хочуть, тож переселенці, навіть маючи потребу в допомозі, не можуть скористатися програмою.

Неефективність цього інструменту державної підтримки визнають і в Міністерстві розвитку громад та територій України.

Чому експеримент не спрацював: ключиві причини

У профільному міністерстві та серед народних депутатів одну з головних причин провалу програми вбачають у тінізації ринку оренди житла. За їхніми словами, переважна частина договорів оренди залишаються неофіційними. Власники квартир і будинків часто не хочуть легалізувати відносини з орендарями, побоюючись сплати податків.

“На превеликий жаль, ця програма показала свою неефективність. І причина не в тому, що хтось з уряду чи органів місцевого самоврядування погано відпрацював, а в тому, що у нас поки що відсутній легальний ринок оренди житла”, — пояснив міністр розвитку громад та територій Віталій Безгін в інтерв'ю “Главкому”.

Тіньовий ринок позбавляє державу податкових надходжень і водночас заважає формувати послідовну житлову політику.

Для переселенців проблема має цілком практичний вимір. Вони хотіли б оформити субсидію, але власники квартир і будинків нерідко відмовляються підписувати офіційні договори. Причини — небажання декларувати доходи, побоювання податків і недовіра до державних механізмів. Хоча програма передбачає компенсацію наймодавцям частини податків, це не надто змінює ситуацію.

Відсутність письмового договору створює ризики й для самих орендарів. Вони не мають належного захисту в разі підвищення плати, неповернення застави чи вимоги терміново звільнити помешкання. А ще втрачають можливість отримати державну допомогу на оплату оренди.

Чому ж переселенці не наполягають на укладанні договору? Якщо подивитися на ситуацію їхніми очима, відповідь зрозуміла: люди часто раді вже тому, що взагалі знайшли житло. І коли власник не погоджується оформлювати оренду офіційно, чи наважаться вони ризикувати дахом над головою заради субсидії?

Є й інші обмеження. Зокрема, субсидію на оренду не можна одночасно отримувати з допомогою на проживання для ВПО. Після призначення субсидії ці виплати припиняють. Тож родині, яка й без того має обмежений бюджет, доводиться порівнювати, який вид державної підтримки для неї вигідніший.

Не можна також укладати договір оренди з близькими родичами або брати участь у програмі “Прихисток”. Крім того, витрати на оренду мають перевищувати 20% сукупного доходу родини, а площа власного житла в безпечному регіоні — не бути більшою за 13,65 кв. м на кожного члена домогосподарства. Виняток становить житло, знищене або непридатне для проживання, якщо це підтверджено відповідним записом у державному реєстрі.

Усе це свідчить про значний розрив між реальними потребами переселенців і можливостями чинного механізму підтримки. Влада та експерти обговорюють зміни, які мають допомогти вивести ринок оренди з тіні. Однак поки що людям доводиться пристосовуватися до правил, які не завжди відповідають життєвим обставинам.

22 жовтня 2026 року набрав чинності новий Закон № 4924-IX про права ВПО . Однак правила оформлення субсидії на оренду житла поки не змінилися. Як повідомив Кабінет Міністрів 23 жовтня , раніше видані довідки переселенців залишаються чинними, а наявні процедури отримання допомоги зберігаються.

Тож покладати відповідальність за мізерні результати програми лише на переселенців було б несправедливо. Адже навіть ті, хто потребує такої підтримки й готовий нею скористатися, часто стикаються з перешкодами, які самостійно подолати не можуть.

Попри низькі показники та численні перешкоди, експериментальна програма субсидій на оренду житла для ВПО поки продовжує діяти — у межах визначеного дворічного строку. Отже, можливість отримати таку підтримку залишається. І хоча скористатися нею непросто, для окремих родин вона може стати суттєвою допомогою в оплаті орендованого житла. Тож розберімося, хто має право на субсидію, від чого залежить її розмір і як оформити виплату.

Хто може скористатися програмою і як оформити субсидію?

Субсидія на оренду житла призначена для внутрішньо переміщених осіб, які через війну змушені винаймати помешкання і не можуть повернутися до свого житла. Однак самого статусу ВПО недостатньо: для участі в програмі потрібно відповідати визначеним умовам.

Зокрема, претендувати на субсидію можуть переселенці, які перемістилися або повторно перемістилися з тимчасово окупованих територій чи районів бойових дій і не мають у безпечному регіоні власного житла площею понад 13,65 квадратного метра на кожного члена домогосподарства. Право на допомогу також мають ті, чиє житло знищене або пошкоджене до непридатного для проживання стану, якщо ці відомості внесені до відповідного державного реєстру.

Важлива умова — витрати родини на оренду мають перевищувати 20% її сукупного доходу. Крім того, отримувачі субсидії не повинні одночасно одержувати допомогу на проживання для ВПО або брати участь у програмі “Прихисток”. Не дозволяється також укладати договір оренди з близькими родичами.

Розмір субсидії визначають індивідуально. Він залежить від доходів домогосподарства, кількості його членів і граничної вартості оренди житла в конкретному населеному пункті. Для одних родин це може бути часткова компенсація орендної плати, для інших — значно більша сума.

Для цього потрібно:

Укласти офіційний договір оренди житла — він є обов’язковою умовою участі в програмі. І саме відсутність такого договору найчастіше стає перешкодою для отримання допомоги.

Подати заяву та договір до Пенсійного фонду України . Це можна зробити особисто в сервісному центрі ПФУ або ЦНАП, а також онлайн через вебпортал електронних послуг ПФУ .

Під час оформлення підготувати документи , що посвідчують особу, та ідентифікаційний код.

Якщо документи подають онлайн, заяву й договір мають підписати електронними підписами обидві сторони — орендар і власник житла. ПФУ перевіряє відомості про домогосподарство та його майновий стан через державні реєстри.

Субсидію призначають на шість місяців із можливістю автоматичного продовження, якщо родина й надалі відповідає умовам програми. Її розмір розраховують індивідуально

Субсидія на комунальні послуги: ще одна можливість для ВПО

Окремо варто нагадати: внутрішньо переміщені особи можуть оформити житлову субсидію на оплату житлово-комунальних послуг за місцем фактичного проживання. Для цього не обов’язково мати реєстрацію (прописку) за адресою орендованого помешкання.

Для цього потрібно звернутися до Пенсійного фонду України із заявою, декларацією про доходи та довідкою ВПО. Договір оренди не є обов’язковим: за його відсутності фактичне місце проживання можуть підтвердити актом обстеження.

Субсидію призначають, якщо витрати на комунальні послуги перевищують обов’язковий відсоток доходу домогосподарства. При цьому щомісячна допомога на проживання для ВПО не враховується під час розрахунку сукупного доходу.

Подати документи можна в сервісному центрі ПФУ, ЦНАП, через уповноважених осіб місцевої ради або онлайн.

Важливо, що субсидія на оплату комунальних послуг і субсидія на оренду житла — це два різні види підтримки. Вони мають окремі умови призначення, але можуть поєднуватися. Тож навіть якщо родина не відповідає критеріям експериментальної програми компенсації орендної плати, вона може перевірити, чи має право на житлову субсидію.

Херсонські