Хмельничанин потрапив у лікарню після здачі крові

24 липня 2024 р. 10:17

24 липня 2024 р. 10:17

Хмельничанин Андрій після чергової здачі крові потрапив у лікарню. Рука, з якої її брали, набрякла та посиніла. Чоловік спочатку лікувався на денному стаціонарі, а після виписки продовжує це робити амбулаторно.

“Медсестра прийшла, вколола, почала робити мені забір крові. Я в неї перепитав, чи все нормально, бо відчув, що трохи щось не так. Вона сказала: “Така щось світла у вас кров”. У другій поліклініці лікар мені пояснив, світла кров — артеріальна, а не венозна, бо венозна — темна. Я припускаю, що медсестра взяла у мене кров з артерії”, — розповів чоловік.

Заступник директора Хмельницького обласного центру служби крові Ярослав Столяр зазначив, взяти кров з артерії неможливо:

“Чоловік здав повноцінну дозу — 450 мілілітрів. З артерії ми ще ні в кого не брали кров. Можливо, медсестра з першого разу не потрапила в вену, така ситуація ймовірна”.

Ярослав Столяр пояснив, після забору крові донор має дотримуватися деяких правил: не знімати пов’язку дві години та не працювати фізично:

“Якщо людина знехтувала правилами звичайно можливе певне відхилення”.

Андрій розповів, що правила поведінки після здачі крові знає:

“Медсестра зробила мені пов’язку на руку. Я сів на велосипед і спустився з гірочки, бо працюю у центрі міста. Через дві години зняв пов’язку. Приблизно через годину відчув, що в мене починає набрякати й синіти рука. До вечора ці ознаки посилились”.

За словами чоловіка, наступного дня пішов у Хмельницький обласний центр служби крові на консультацію до лікаря й медсестри:

“Вони мені сказали робити компреси”.

Андрій зазначив, після компресів на руці з’явився висип. Лікар УЗД, де чоловік робив обстеження судин, порадив йому лягати в лікарню.

Лікарка-терапевт денного стаціонару другої поліклініки Світлана Сухоряба розповіла, Андрій лікувався на денному стаціонарі три дні, після чого його виписали на амбулаторне доліковування. Медикаменти він купував за свій кошт.

“Попередній діагноз у пацієнта — алергічний контактний дерматит. Йому надали медичну допомогу. Він застосовував мазь чи примочки місцевої дії на поверхні шкіри. Була незначна гематома в ділянці зап’ястка”, — пояснила Світлана Сухоряба.

За словами Андрія, він хоче розслідування випадку не через матеріальні витрати на лікування, а через своє здоров’я:

“Набряк в мене зійшов, але буває, уночі німіє рука, через що прокидаюся від болю”.

Ярослав Столяр зазначив, щоб розпочати службове розслідування, потрібна офіційна заява від скаржника:

“Для розслідування потрібно створити комісію, яка буде його проводити. Вона має все перевірити й подати зібрану інформацію директору. Він на підставі доказів приймає рішення”.

Адвокатка Оксана Вітязь розповіла, визначати, хто в цій ситуації винен, мають експерти. За її словами, довести провину медиків складно, але можливо.

“Таких випадків, на жаль, дуже багато, однак практики у нашій області мало. Необхідно бачити обсяг матеріалів і медичну документацію. Мають бути призначений ряд судово-медичних експертиз. Мінімальний строк, за який експертиза може зробити висновки, це пів року, максимальний — три роки”, — пояснила адвокатка.

Андрій зазначив, доводити справу до суду не хоче, тому ніякої заяви не писатиме. Проте він звернувся до Національної служби здоров’я України.

“Мені дуже неприємно, коли я наступного дня звернувся в обласний центр служби крові з проблемою, у якій не винний, була певною мірою бездіяльність. Медики мали якось виявити свою ініціативу, помогти мені”, — пояснив чоловік.

За його словами, після цього випадку він не припинятиме здавати кров, але робитиме це не раніше, ніж повністю вилікується.

Автор: Тетяна Новак

Хмельницькі