«На щиті» додому повернулися троє Героїв з Хмельниччини

14 вересня 2024 р. 17:57

14 вересня 2024 р. 17:57

Воїни віддали життя за незалежність країни…

Війна обірвала життя захисників одразу з трьох громад Хмельниччини. Вчора, 13 вересня, мешканці громад живим коридором проводжали полеглих воїнів до місць останнього спочинку.

У Летичівській громаді в останню земну дорогу проводжали Романа Гурського, на Шепетівщині попрощалися з Андрієм Аляутдіновим, а на Славутчині – Валерієм Павельчуком.

У п'ятницю, 13 вересня, у Летичівській громаді в останню земну дорогу проводжали захисника Романа Гурського.

Воїн народився 25 лютого 1999 року. Дитинство та юність захисника минули в рідних Гречинцях. По закінченні школи здобув професію у Хмельницькому ПТУ-25, перебував на строковій службі у лавах Збройних Сил України. Після демобілізації працював експедитором на продуктовій базі. З початком війни став на захист Батьківщини від ворога. Одружився, та на жаль, не став батьком, розповідають у громаді.

Загинув Герой 10 вересня 2024 року, внаслідок важкого поранення під час виконання бойового завдання на Донеччині. Йому назавжди залишиться 25…

Роман Гурський 10 вересня 2024 року, внаслідок важкого поранення під час виконання бойового завдання на Донеччині. Фото з facebook.com/LetychivOTG

Скорботною стала п'ятниця і для Шепетівщини… Тут попрощалися із захисником Андрієм Михайловичем Аляутдіновим.

Воїн народився 12 січня 1985 року. На той час Андрій з батьками, старшими братом і сестрою проживали у селі Білокриниччя. Коли йому виповнилось 6 років, сім'я переїхала в Шепетівку, і з 1 по 9 клас Андрій навчався у ЗОШ №3. У 2003 році проходив строкову службу у прикордонних військах. Коли повернувся до рідного міста, закінчив курси водія, отримав права і розпочав свій трудовий шлях: декілька років «таксував», а потім відкрив власну справу, став підприємцем у сфері вантажних перевезень, розповідають у Шепетівській міській раді.

«Це була «золота дитина», - згадує мама Марія Василівна, - у нього були великі плани на життя, добудувати будинок, зробити належний вклад у виховання доньки».

В перші ж дні після повномасштабного вторгнення Андрій став на захист Батьківщини. 17 березня 2022 року він був направлений у військову частину, в окрему механізовану бригаду, якій у серпні 2022 року було присвоєно почесне найменування імені генерала-хорунжого Марка Безручка. За зразкову службу, 5 серпня 2022 року нагороджений відзнакою Президента України, медаллю «За оборону України».

Майже 2 роки воїн брав участь у боях на Авдіївському напрямку, потім продовжував службу у Черкасах і знову потрапив у саме пекло війни, в зону бойових дій на Донеччині.

Загинув Герой 11 серпня 2024, внаслідок ворожого ураження в районі населеного пункту Добропілля Покровського району Донецької області. У воїна залишилась мама та 13 річна донька Кіра.

Андрій Аляутдінов майже  2 роки воїн брав участь у боях на Авдіївському напрямку. Фото: з facebook.com/ShepetivkaCityCouncil

На Славутчину 13 вересня навіки повернувся і Герой Валерій Євгенович Павельчук.

Воїн народився 16 серпня 1978 року у Славуті. Навчався у Славутській загальноосвітній школі № 7. Працював будівельником, розповідають у Славутській міській раді.

25 квітня 2024 року захисник був мобілізований до лав Збройних Сил України. Службу проходив у стрілецькій роті військової частини А4856 на посаді стрільця-санітара.

Мужньо виконавши свій військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність, героїчно загинув Валерій Павельчук 5 вересня 2024 року під час бойового завдання в районі населеного пункту Стариця Харківської області.

Валерій Павельчук загинув 5 вересня 2024 року під час бойового завдання в районі населеного пункту Стариця Харківської області. Фото: з facebook.com/SL.SLAVUTA

Світла пам'ять та вічна слава Героям…

Хмельницькі