Йому назавжди буде 23. На Городоччині у селі Стара Пісочна попрощалися з воїном Романом Грабником

15 вересня 2024 р. 10:33

15 вересня 2024 р. 10:33

Похорон у селі Стара Пісочна

14 вересня у селі Стара Пісочна поховали захисника Романа Грабника. Сапер загинув на Харківському напрямку під час виконання бойового завдання.

Біда для всього села

Дощовий ранок у селі Стара Пісочна. На тлі сірого осіннього ранку кольорові квіти на дорозі виглядали особливо яскраво. Вони вели до будинку загиблого Героя Романа Грабника.

Людмила Коханська. Фото: Городок.City

— Сьогодні в нашому селі велике горе — хоронимо 23-річну дитину, яка ще не бачила життя, — розповідає староста Людмила Коханська. — Все село у такому великому траурі, що просто немає слів, якими можна б було підтримати або розрадити батьків Романа… немає слів…

Та підтримка односельців відчутна і без слів. Вони демонстрували її своєю присутністю. Невеликими групами біля воріт стояли жінки, чоловіки, юнаки. Багато хто приїхав із сусідніх сил.

— Роман був спокійним хлопчиною. Добрячим, роботящим. Він зі шкільних років такий був, навчався добре, — пригадує сусідка. — Дуже його шкода…

Спогади

Прийшли простися з Романом його однокласники. Всі вони вчилися разом у школі в Старій Пісочній. Як розповідає перша вчителька загиблого Героя Антоніна Бордюк, клас був маленький — всього вісім учнів. І вже тоді Роман Грабник демонстрував лідерські якості.

Антоніна Бордюк. Фото: Городок.City

— Пам’ятаю Рому з малечку. Він був спокійним, врівноваженим, — розповідає Антоніна Бордюк. — І хоч дітей в класі було небагато, Рома був серед лідерів. Завжди приходив на допомогу своїм друзям.

Однокласники пригадують Романа Грабника товариським і надійним другом дитинства.

Юрій Морозович. Фото: Городок.City

— З ним було приємно спілкуватися, він мав багато друзів, — пригадує Юрій Морозович. — Війна забирає найкращих, на жаль.

Людмила Бедорова. Фото: Городок.City

— Рому знала з п’яти років. Він був дуже чуйним, — зі сльозами на очах говорить однокласниця загиблого Героя Людмила Бедорова. — У моїй пам’яті він назавжди залишиться Героєм, який віддав своє життя за Батьківщину. Останній раз бачилася з Романом приблизно пів року тому. Він вже був військовим.

Патріот

Шлях воїна Роман обрав самостійно, за переконаннями. У липні 2023 року він підписав контракт та долучився до ЗСУ. Про патріотичність і рішучість Романа розповідають і перша вчителька, і сільська староста.

Роман Грабник. Фото: Городок.City

— Я сама намагалася переконати Романа не поспішати, занадто юним він був, — розповідає Людмила Коханська. — Але його рішення було остаточним. Він був наполегливим і цілеспрямованим, хотів захищати Україну.

Крім основної підготовки, Роман пройшов спеціальне навчання саперній справі в Румунії. Служив в інженерно-саперному відділенні. Загинув городоччанин 8 вересня у зоні бойових дій в Харківській області.

Прощання

Від батьківського дому загиблого Героя траурна процесія рушила до місцевого храму, де відбулося поминальне богослужіння. Після цього люди проводили труну із тілом захисника на кладовище.

Похмуре небо розплакалося разом із людьми, які йшли під парасолями. Першою до викопаної могили підійшла мати воїна.

— Хочу подивитися на ту земляну хату, в якій тепер буде мій син, — сказала жінка, ледве тримаючись на ногах від горя.

Дощ перейшов на зливу і коли пролунали постріли військового салюту, заплакали всі, хто прийшов розділити горе з родиною, що втратила наймолодшого сина. У Романа Грабника залишилися батьки, три старших сестри та бабуся з дідусем.

Хмельницькі