Хронічні проблеми зі сном: чому вони виникають та що з цим робити - поради лікаря

14 листопада 2024 р. 19:45

14 листопада 2024 р. 19:45

Ніч минає, сон не йде, цілий день сонливість…

Розлад сну негативно впливає на фізичний та психологічний стан організму. Ця проблема є однією з найпоширеніших у світі. Розлад сну у дорослого може бути спровокований однією або цілим комплексом причин: від емоційної перенапруги та хронічного алкоголізму - до низки медичних проблем. Про першопричини розвитку проблеми, симптоматику та способи боротьби із нею розповів лікар-невролог з Хмельницького Костянтин Гой.

– Костянтине Георгійовичу, які основні ознаки порушення сну?

– Основним симптомом, який є при будь-якому розладі сну, це сонливість і загальна втома під час неспання. Ця симптоматика викликана тим, що організму в нормі необхідно 7-8 годин здорового сну на добу, а при порушенні цей показник суттєво знижується – це не дозволяє організму повною мірою відновлювати свої сили перед наступним циклом неспання. Спостерігаються труднощі із засинанням (нормальним часом вважається період до 20-30 хвилин після укладання); поверхневий сон (людина чує та реагує на навколишні звуки); пробудження вночі, після яких дуже важко знову заснути; раннє пробудження (людина прокидається рано-вранці, не може заснути знову, при цьому тривалість відпочинку значно менша за норму).

– Чим загрожують ці явища?

– Погіршенням концентрації та пам'яті, когнітивних функцій мозку (здатність розуміти, пізнавати, вивчати, усвідомлювати, сприймати і переробляти інформацію). Також знижуються самоконтроль, стресостійкість. Можливі спалахи гніву і необдуманих дій. Проявляється імпульсивність – підвищується дратівливість, навіть через незначні причини. До того ж у людей із розладами сну можуть спостерігатися специфічні психічні та фізичні симптоми. До фізичних симптомів відносять головний біль, тремтіння в тілі, оніміння і поколювання кінцівок, м'язова напруга. До психологічних – постійне почуття тривоги, занепокоєння, у важких випадках розвиваються депресивні стани та психоз. Розлади сну доволі негативно впливають на працездатність людини і загальну якість її життя. До слова, надто тривалий сон (понад 9-10 годин) спричиняє таку ж саму шкоду, як і недосипання.

– Які ж основні причини розладу сну?

– Вони є суб'єктивні та об'єктивні. До перших відносять некомфортні душевні стани, які проявляються у вигляді стресів, тривоги, занепокоєнь та депресій. До об'єктивних – незручні умови для засинання (погана подушка або матрац, спекотно в приміщенні), різка зміна звичного оточення або способу життя, соматичні захворювання чи травми, які супроводжуються болем. А також апное (тимчасове припинення дихальних рухів) та інші фізичні проблеми, що заважають заснути. Можуть сприяти погіршенню сну і деякі медичні препарати. Найчастіше це - стимулятори, антидепресанти, гормональні препарати та протиалергічні (антигістамінні) засоби. Впливають на порушення сну і неправильні поведінкові звички – недотримання режиму (людина лягає спати і прокидається у різний час), куріння, вживання кофеїну ввечері, перегляд соцмереж перед сном, нестача фізичної активності. Вживання алкоголю та психоактивних речовин теж призводять до проблем зі сном, аж до безсоння на кілька днів.

– Кажуть, порушення сну ділиться на кілька видів.

– Так. До прикладу, інсомнія – класичне безсоння, яке може мати різне походження. Гіперсомнії ж супроводжуються високою сонливістю під час неспання. Людина може спати тривалі періоди, після яких відчувати сильну втому. Синдром неспокійних ніг характеризується порушенням рухових функцій кінцівок під час сну. Засинання та сон супроводжуються ритмічними рухами кінцівок, іноді судомами. При нарколепсії спостерігаються нестримні напади сонливості вдень. Парасомнії проявляються ходьбою уві сні (лунатизмом), скреготом зубів, нічними жахіттями та іншими патологічними руховими реакціями уві сні. Дисомнії являють собою групу розладів, пов'язаних з порушенням якості та кількості сну: від сезонних порушень до зсувів добового ритму.

– Класичне безсоння трапляється найчастіше? Чим воно спровоковане?

– Приблизно у кожного третього дорослого трапляються напади безсоння, які тривають кілька днів, а кожен десятий дорослий має хронічні проблеми зі сном. Існує кілька типів безсоння. Гостре – найпоширеніший вид безсоння, він вважається короткочасним (може тривати від кількох днів до кількох тижнів). Зазвичай такі проблеми зі сном виникають після стресової події. Крім цього, гостре безсоння можуть спровокувати фактори навколишнього середовища, що порушують сон (шум, світло, незнайоме ліжко); фізичний дискомфорт, наприклад, біль або неможливість прийняти зручне положення; певні ліки; хвороби. Безсоння вважається хронічним, якщо проблеми зі сном тривають хоча б три дні на тиждень протягом місяця. Хронічне безсоння може бути первинним чи вторинним. Первинне не має очевидної причини або основного захворювання. Вторинне безсоння трапляється частіше, воно виникає як наслідок іншого захворювання.

– Проблеми зі сном слід пов'язувати з неврологією?

– Розлади сну є частим супутником різних неврологічних порушень та захворювань. Такі захворювання як безсоння, нарколепсія, синдром неспокійних ніг та інші можуть прямо впливати на якість сну людини та її загальний фізичний стан. Близько 40 відсотків людей мають проблеми зі сном саме через неврологічні причини. Також неврологічні порушення та патології здатні викликати виражені фізіологічні симптоми уві сні: неконтрольовані рухи кінцівок, панічні напади (можуть виявлятися при засинанні чи прокиданні людини), наявність постійного дискомфорту в ногах та інші. До того ж проблеми зі сном є частим симптомом багатьох психічних порушень. Ці проблеми спостерігаються при деменції, неврозах, панічних атаках, тривожно-фобічних розладах, депресіях, шизофренії тощо.

– Наслідки неспання суттєві?

– Розлади сну можуть призводити до широкого спектру наслідків: від загострення хронічних захворювань до важких порушень психіки. Психологічні наслідки порушення сну: погіршення настрою, дратівливість, відчуття тривоги, депресії, розвиток психічних порушень, проблеми соціальної адаптації, зниження загальної якості життя. Фізичні наслідки: ослаблення імунної системи, розвиток серцево-судинних захворювань, гормональний дисбаланс, втрата апетиту або навпаки переїдання тощо. Залежно від індивідуальних особливостей організму людини, виду розладу сну та інтенсивності його прояву наслідки можуть мати стабільний або прогресуючий характер. Також вони можуть бути поодинокими (наприклад, лише дратівливість) або комбінованими (включати низку наслідків для здоров'я).

– А гендерно ці проблеми діляться?

– Чоловіки та жінки можуть відчувати усі форми порушень сну. Проте, наприклад, жінки частіше стикаються з безсонням, ніж чоловіки. Воно виникає у них на тлі гормональних змін (вагітність, менопауза, менструації), тоді як у чоловіків – на тлі підвищеної тривожності та стресу. При цьому на порушення сну, спричинені апное, частіше страждають чоловіки, ніж жінки. Але у жінок ризик розвитку цього порушення суттєво підвищується після періоду менопаузи.

– Які способи самодопомоги при розладах сну?

– Більшість порушень сну, з якими стикаються люди, є порівняно нескладними і не вимагають професійного лікування – людина може допомогти собі самостійно, достатньо дотримуватись простих рекомендацій. Створити сприятливу атмосферу для засинання: тиха темна кімната, ліжко із зручною подушкою та матрацом, відсутність поруч телефону, інших гаджетів. Дотримуватися розпорядку – намагатися вкладатися приблизно в один і той самий час. Розслабитися – за пів години-годину до укладання в ліжко прийняти теплу ванну, можна послухати приємну музику. Відмовитися від шкідливих звичок. Важливим аспектом самодопомоги є фізична активність людини. Хорошим варіантом стане 30-хвилинна вечірня пробіжка.

– У чому полягає медикаментозне лікування безсоння?

– Медикаментозна терапія призначається у разі значних розладів. Основою фармакотерапії є препарати, що регулюють циркадні ритми (циклічні коливання інтенсивності різних біологічних процесів, пов'язаних зі зміною дня і ночі), також можуть призначатися снодійні. Значну роль у процесі лікування відіграє застосування технік розслаблення та стратегій управління стресом. Важливо, щоб людина навчилася ефективно долати психологічні виклики, дотримуватися здорового способу життя та вміла правильно керувати своїм режимом сну та неспання.

Хмельницькі