Державними нагородами вшанували вісьмох полеглих Героїв з Хмельниччини

20 листопада 2024 р. 17:29

20 листопада 2024 р. 17:29

Нагороди передали рідним полеглих захисників.

Сьогодні, 20 листопада, в Хмельницькій обласній військовій адміністрації рідними полеглих воїнів-захисників вручили їм почесні нагороди, присвоєні посмертно. Високими державними нагородами відзначили вісьмох воїнів.

Як повідомляють в Хмельницькій ОВА, Указами Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно) нагороджено:

Юрія Володимировича Клименка . Захисник народився 10 січня 1999 року в селі Трояни Новобузького району Миколаївської області. Від 2016 року розпочав свій шлях офіцера ЗСУ. З 2021 року ніс службу у хмельницькій ракетній бригаді на посаді начальника обслуги пускової установки, старший лейтенант. За військову звитягу був нагороджений нагрудним знаком 19-ї ракетної бригади «Свята Варвара» та орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Воїн захищав Україну на різних напрямках фронту. Загинув 5 березня 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Часів Яр Донецької області. Юрію було лише 25 років… В нього залишилися дружина, двоє дітей – син і донька та батьки.

Орденами «За мужність» III ступеня (посмертно) нагороджено:

Андрія Петровича Рогіва . Захисник народився 25 квітня 1988 року в Хмельницькому. Закінчив Хмельницьку загальноосвітню школу №10 та Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут. У червні 2023 року отримав повістку та, не роздумуючи, долучився до лав Збройних Сил України. Служив у десантно-штурмовій бригаді, сержант. Загинув Андрій 29 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання у Донецькій області, біля міста Мар'їнка. Тепер Герою навіки 35 років…

Руслана Михайловича Жижука . Захисник народився 16 січня 1978 року у місті Хмельницькому. У травні 2023 року був мобілізований. Після навчання за кордоном воював у окремій аеромобільній бригаді, солдат. 25 жовтня отримав важкі поранення у бою під Бахмутом. Серце Героя зупинилося 27 жовтня 2023 року в лікарні імені І. Мечникова у Дніпрі. Воїну назавжди 45 років… У військовослужбовця залишились батько та сестра.

Віталія Віталійовича Кметя. Захисник народився 15 вересня 1988 року в Хмельницькому. У серпні 2023 року Віталій був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив гранатометником у окремій механізованій бригаді, молодший сержант. За військову звитягу був нагороджений медаллю "Хрест 60 ОМБР". Відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України "Золотий хрест". Воїн віддав життя за Україну 5 березня 2024 року біля села Ямполівка Донецької області внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Тепер Віталію навіки 35 років… У нього залишилися дружина, син та батьки.

Михайла Івановича Василишина . Захисник народився 2 липня 1972 року в селі Давидківці Хмельницького району. Воїн захищав країну ще в часи АТО, у 2014-2015 роках. В лютому 2023 року знову став на захист країни. Служив у стрілецькій бригаді, сержант. Загинув воїн під час виконання бойового завдання 16 травня 2024 року біля населеного пункту П'ятихатки Запорізької області внаслідок атаки ворожих дронів. Михайлу Василишину назавжди 51… У нього залишилися мати, дружина, дві доньки, син та онука.

Віктора Дмитровича Марценюка . Захисник народився 11 серпня 1994 року в селі Котюржинці, що на Теофіпольщині. Проживав у Хмельницькому. Віктор служив за контрактом, був учасником АТО, а потім виїхав за кордон і працював там. З початку повномасштабного вторгнення повернувся в Україну і пішов боронити свою державу. Молодший сержант. Боєць 36-го окремого стрілецького батальйону, що був сформований на Хмельниччині. Командир взводу. Боронив країну спочатку на Донецькому напрямку, потім — на Харківському. Загинув, захищаючи Україну від російських загарбників, 13 травня 2024 року в селі Кам'янка Харківської області. Віктору Марценюку було лише 29 років… У нього залишилися мати, дружина, донька та двоє старших братів.

Олександра Івановича Міходуя. Захисник народився 30 травня 1994 року в селі Солобківці Хмельницького району Хмельницької області. З дитинства він вирізнявся силою духу, відповідальністю та прагненням до знань. Закінчивши Солобковецьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів у 2009 році, він продовжив навчання в Хмельницькому ліцеї для обдарованих дітей. У 2021 році він безстрашно виконував бойові завдання в зоні АТО, зокрема в районі міста Вугледар, Донецької області, захищаючи українську землю від ворога. Під час повномасштабного вторгнення захисник обійняв посаду мінометника. 28 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Вербове Пологівського району Запорізької області, Олександр загинув…

Андрія Сергійовича Дмитревича . Захисник народився 29 вересня 1998 року в селі Севрюки Красилівського району. В перші дні повномасштабного вторгнення Андрій з'явився до військомату та вступив до лав Національної гвардії України. Виявивши мужність і стійкість 6 жовтня 2023року загинув, отримавши поранення несумісні з життям, на Запорізькому напрямку. У Андрія залишилась мати та сестра.

Хмельницькі