Чому картографи XVI-XVII століть ставили Городок на один щабель із Києвом та Львовом?

23 листопада 2024 р. 18:22

23 листопада 2024 р. 18:22

Городок на давніх картах Європи

На перший погляд, тема « Городок на давніх картах» здається малоцікавою та яловою. Що може бути дивного у тому, що якесь там місто потрапило на карти? Насправді у ситуації з нашим Городка ми маємо справжній картографічний феномен і неабияку історичну загадку.

А Городок — є!

Давні картографи XV-початку XVII століть зображували на своїх кресленнях виключно найповажніші та найбільш важливі населені пункти. Відповідно 80-90% міст і містечок (не кажучи вже про села) не мали честі бути представленими на мапах. Ба! Така практика спостерігалася навіть у XX столітті.

Ще школярем, автор дуже полюбляв роздивлятися величезні географічні карти, що висіли у класі. Така собі уявна мандрівка. На мапі СРСР серед міст Хмельницької області вказувалися лише сам облцентр та Кам’янець-Подільський. А на карті світу серед українських міст були позначені тільки Київ, Харків, Одеса та Севастополь. Все! На цьому тлі абсолютно незрозумілою є увага картографів минулого до невеличкого містечка над Смотричем. Присутність Городка на цих картах викликає подив і підживлює місцевий патріотизм.

Одночасно на теренах усієї України часом вказувалося менше десятка міст. На деяких картах відсутні навіть Кам’янець та Львів, а Городок — є!

Вперше на карті світу (Mappa mundi)

Вірогідно вперше Городок (Hrodcouio) з’являється на карті світу (Mappa mundi), виготовленій в 1450-х роках венеційським картографом Фра Мавро. Ця велетенська карта (2,4 х 2,4 м) вважається найвидатнішою пам'яткою середньовічної картографії.

Фрагмент карти Марко Беневентано. 1507 р. Кружечком позначено Hrodlo (Городок) Фото: Дмитро Полюхович

На сучасний погляд проєкція карти, на якій одночасно зображено увесь Старий Світ (Азія, Європа, Африка) якась кострубата. АЛЕ! Як згодом з’ясувалося, Фра Мавро дивним чином відобразив вигляд цієї ділянки Землі з далекого космосу! Конспірологи тут кажуть, що картограф примудрився злітати на високу орбіту (мабуть, викрало НЛО), реалісти – про потужну просторову уяву майстра.

Розповідь про мапу Фра Мавро ми недарма почали зі слова «вірогідно». Давні картографи, особливо коли йшлося про заґумінки Європи на кшталт тогочасного Поділля, у написанні топонімів досить часто припускалися помилок — пропущені, чи поміняні місцями літери у назвах міст, а то й взагалі якісь нісенітниці.

З одного боку топонім «Hrodcouio» найбільш відповідає Городку (тим більше, що на картах початку XVI ст. місто фігурує, як «Hrodlo»), та й розташування теж майже відповідне. Але хробачок сумніву все ж присутній. Тож зі стовідсотковою впевненістю стверджувати, що йдеться саме про наш Городок — складно.

Городок – Hrodlo

Вперше доконано саме наш Городок (Hrodlo) з’являється на мапі Марко Беневентано «Тabula moderna Polonie, Vngarie, Boemie, Germanie, Russie, Lithvanie» (карта нової Польщі, Угорщини, Богемії, Германії, Русі, Литви), яка ілюструє римське видання «Географії» Птолемея, 1507 р. Русь у цьому випадку – Україна, а сучасна Росія на ній позначена як «Московія». За кілька років по тому (1513 р.), у Лотарингії майже аналогічну карту під назвою «Tabvla Moderna Sarmatiæ Evr Sive Hvngariæ, Poloniæ, Rvssiæ, Prvssiæ et Valachiæ» видає Мартін Вальдземюллер.

Фрагмент карти Польщі та Угорщини авторства Себастьяна Мюнстера. Базель, 1560 р. Цікавий факт, крім Городка на Поділлі позначені тільки Бакота та Ров (Бар). До того ж картограф втулив Городок на острів. Фото: Дмитро Полюхович

У рамках нашої розповіді ці карти цікаві низкою обставин. Зокрема, Городок тут позначено як «Hrodlo». На наступних вже бачимо: Grodek, Grodec чи Grodecks. Важливо те, що на теренах Поділля на цих мапах вказані лише чотири міста – Кам’янець, Смотрич, Скала і Городок (маємо чим пишатися). Є й дивні помилки – Скала (нині Скала-Подільська) тут чомусь переміщена на схід від Городка, хоча мала б бути на захід. Кам’янець дивом перенісся з берегів Смотричу на берег Дністра, до того ж правий! Містечко Смотрич (першу столицю Поділля, зауважимо) картографи взагалі закинули на терени Буковини (чи принаймні — Покуття).

На березі озера

Маємо ще одну дивну річ. Майже на всіх картах XVI та початку XVII століть Городок зображено на березі величезного озера Амадока. Про цю легендарну водойму (майже прісноводне море) ми розповімо окремо. Поки ж дамо коротеньку довідку. Вперше, ще у V столітті до н. е. у 4-й книзі своєї «Історії» велетенське озеро посеред сучасного Поділля побіжно згадує Геродот.

У II столітті вже нашої ери знаменитий астроном, математик та географ Клавдій Птолемей на своїй карті дає уточнені координати згаданої у Геродота водойми (власне, сітка координат на мапах – то його винахід). Тоді ж з'являється гідронім «Амадока». За Птолемеєм на його берегах (теж «Амадоці») жило ще й плем’я амадоків, а Товтри-Медобори, що тягнуться вздовж його берегів, отримали назву Amadoci montes, — Амадоцькі кургани.

Майже півтора тисячоліття Птолемей залишався незаперечним авторитетом в галузі математики, географії та астрономії, а його геоцентрична (із Землею в центрі світобудови) система, до створення геліоцентричної системи Миколи Коперника, вважалася загальновизнаною в західному та арабському світах. Відповідно вписана ним у мапу Європи Амадока кочувала по пізніших картах аж до першої третини XVII століття включно.

Амадока на мапах 1507 та 1513 років, однак, відсутня (що є дивиною), зате присутні Amadoci montes, тобто Амадоцькі кургани (Товтри).

Карта «Сарматії» Себастьяна Мюнстера 1544 р. На теренах України позначено 6 міст. У тому числі — Городок Фото: Дмитро Полюхович

Давня «картографічна спадщина»

Серед досить численної давньої «картографічної спадщини» Городоччини хочеться виокремити Карту «Сарматії» Себастьяна Мюнстера (Sebastian Münster), що отримала назву «VON DEM KÖNIGSREICH POLAND das In Sarmatia auch Begriffen wirt samt anderen Landern diesem Königsreich zügehörig» (Про Польське Королівство, що також розташоване в Сарматії, з зображеннями інших земель, що до того королівства належать). Базель. 1544 р.

На цій же карті опріч Амадоки бачимо ще один спадок Клавдія Птолемея – позначки давно не існуючих Сарматії, Скіфії та Креманії.

Ця ж мапа дає можливість вкотре попишатися гоноровістю нашого міста. Серед українських міст на ній показані лише найважливіші та найповажніші: Київ, Львів, Перемишль, Кам'янець, Луцьк і ...ГОРОДОК-над-Амадокою! На цьому все!

Мапа Русі та Московії, 1596 р. Городок (над Амадокою) обведено червоним. Бачимо ще один Городок, але то місто в сучасній Білорусі. Фото: Дмитро Полюхович

Мапа Русі та Московії Герарда Меркатора

Але найбільше будь-якого мешканця Городоччини потішить мапа Русі та Московії авторства знаменитого картографа Герарда Меркатора, укладена ним у 1596 р. та видана 1625 р. в Амстердамі Гендріком Хондіусом-молодшим (Hendricu Hondius). Меркатор головний акцент зробив на теренах Московії, яка густо помережена назвами населених пунктів. А от відображаючи землі Русі (України), він відверто схалтурив. Якою логікою користувався Меркатор вже ніхто не скаже, але на усій чималій Україні він чомусь виокремив лише Київ, Сокаль і …Городок! За цією мапою в тогочасній Україні інших міст і не стояло… Але найімовірніше, що схалтурив все ж видавець. Адже кліше для друку карт вручну вирізали на мідних пластинах. На цій же мапі, виданій тим же таки Хондіусом у 1633 р. кількість міст дещо зростає. Правда не так, аби кардинально. Десь до півтора десятка. Показово, що оновленій мапі на Поділлі бачимо лише Бакоту, Теребовлю, Брацлав, Бар та Городок. Кам’янець — проігноровано. Як і Сатанів та інші міста та містечка.

Городок на мапі Каспара Вопеллія

Caspar Vopelius Фото: Дмитро Полюхович

Якщо всі вищезгадані мапи є до певної міри локальними, то карта Європи (з частинами Африки та Азії), укладена Каспаром Вопеллієм (Caspar Vopelius) та видана Bernard Van der Putte у 1566 р. в Антверпені (місто в сучасній Бельгії), — це вже досить масштабний проєкт. Але Городок присутній і тут. Як і має бути — на березі Амадоки. На теренах України тут позначено менш як два десятки міст. Теж є чим пишатися!

Мапа Каспара Вопеллія цікава ще й тим, що картограф на ній розмістив чималу кількість алегоричних зображень. На представленому фрагменті маємо алегорію османського панування у Чорному морі. Зокрема, бачимо турецького султана верхи на морському змієві. В одній руці він тримає трофейного прапора з гербом Костянтина XI Палеолога – останнього імператора Східної Римської імперії. Пальцем руки, у якій султан тримає скіпетр, він вказує на похилений прапор знищеної османами Візантії. Все разом це символізує владу осман, які прийшли на зміну ромеям — колишнім господарям цих країв.

Дивна увага давніх картографів до маленького містечка на Смотричі — неабияка історична загадка. Адже поважними розмірами тогочасний Городок похвалитися не міг, зокрема у 1570 році в місті налічувалось усього 196 будинків. Для того часу – солідно, але не настільки, аби ставити поселення на один щабель зі Львовом чи Києвом.

У автора є величезна підозра, що загадкова присутність Городка на давніх мапах якось пов’язана з Амадокою. Щойно легендарне озеро зливається із мап, зникає й Городок, який одразу ж переходить у розряд третьорядних населених пунктів, не вартих уваги. Показово, що вперше це бачимо на карті у книзі Станіслава Сарницького «Descrіptіo veteris et novae Poloniae» (1585 р.), мабуть, одній із перших європейських мап кінця XVI ст., де відсутня Амадока. Однак на пізніших картах, де далі присутнє придумане Геродотом озеро, знову бачимо Городок у товаристві найповажніших міст цієї частини Європи.

Дмитро Полюхович

Фронтиспіс (ілюстрація, розташована перед титульним аркушем книги на лівій сторінці) атласу Меркатора-Гондіуса. Герхард Меркатор сидить ліворуч, а Йодокус Гондіус старший – праворуч. 1623 р. Фото Вікіпедія. Завдяки їм маємо чимало карт з Городком Фото: Дмитро Полюхович

Хмельницькі