Короткий шлях на війні: історія Володимира Пархоменка з Харківщини, якого похоронили у Городку

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Короткий шлях на війні: історія Володимира Пархоменка з Харківщини, якого похоронили у Городку

02 грудня 2024 р. 19:18

02 грудня 2024 р. 19:18

Важка втрата

29 листопада у Городку попрощалися з Володимиром Пархоменком із Харківщини. Воїн помер у 53-річному віці через проблеми зі здоров’ям під час проходження вишколу у війську. Мобілізували його місяць тому.

Пам'ятне фото Володимира Пархоменка. Фото: Городок.City Автор: Маріанна Шкаврон

Історія воїна

Володимир Михайлович Пархоменко народився та проживав у селі Підвисоке Ізюмського району на Харківщині. Як розповідає його кума, він був життєрадісним і відповідальним чоловіком. Працював шофером і дуже любив свою сім’ю.

— Володимир завжди був душею компанії. А своїх онуків — Софію та Данилка — він обожнював. Також допомагав донькам, мамі, — розповідає кума воїна Любов Гуляєва.

До Городка Володимир потрапив невипадково. Тут проживає його молодша донька Ольга, яка вийшла заміж за місцевого хлопця. Коли розпочалася повномасштабна війна, вся сім'я дівчини переїхала у Городок .

— З часом Володимир повернувся додому, бо там залишилася його мати. Час від часу він приїздив до нас. Я мало його знала, але безумовно, це була дуже світла і добра людина, — розповідає Ірина Ференс, сваха воїна.

З її слів, Володимира мобілізували місяць тому. Вишкіл він проходив на Черкащині, де й помер 26 листопада через проблеми із серцем.

Прощання з воїном у храмі Святої мучениці Людмили, княгині Чеської.

— Він був не дуже здоровим, — зазначає пані Ірина. — Погано чув і мав порушення серцевого ритму. У нас, у Городку, лежав у лікарні. Місяць тому його мобілізували. І, на жаль, його шлях у війську був коротким. Для нашої родини це велика втрата. Він залишив дружину вдовою, а двох доньок — напівсиротами.

Тіло воїна привезли до Городка 29 листопада. Прощалися із військовим у храмі Святої мучениці Людмили, княгині Чеської. Потім траурний кортеж проїхав вулицями Київська, Гончара, Шевченка та Олександра Мельника. На узбіччях доріг люди віддавали воїну шану, утворюючи живі коридори.

Шану воїну віддали також учні Городоцьких ліцеїв №1, №3 та №4.

Поховали Володимира Пархоменка на Алеї Слави у Городку під звуки військового салюту.