Помстився за брата і загинув: історія воїна Віталія Єрмолаєва із села Курівка Сатанівської громади

03 грудня 2024 р. 15:15

03 грудня 2024 р. 15:15

Дотримав слова

«Я це так не залишу. Я помщуся!» — казав Віталій Єрмолаєв із села Курівка Сатанівської громади у 2014 році, коли загинув його молодший брат Андрій. У нього залишилися дружина, двоє маленьких синів, мати та два брати. Через рік материнське серце не витримало втрати сина, згодом помер і найстарший з братів. А середущий, Віталій, пішов в АТО, щоб дотримати слова.

Пам'ятне фото Віталія Єрмолаєва Фото: Городок.City Автор: Маріанна Шкаврон

Як пригадують односельці, він був непохитним у своєму рішенні. Попри відмови рідних та друзів, пішов захищати Батьківщину та помститися за загибель брата.

— Віталій казав, що залишився сам, бо зі своєю сім’єю, дружиною та двома доньками, він чомусь не жив. Відтак вирішив, що тут більше нікому не потрібен і знайшов себе у військовій справі, — розповідає пані Олена, односельчанка Віталія.

Олена Михайлівна Фото: Городок.City Автор: Маріанна Шкаврон

З її слів, він з братами зростав у місті Чаплинка Херсонської області. Згодом вони переїхали у село Курівка, звідки родом його мати.

— Він був дуже добрим і щедрим. До останнього доглядав за мамою, а потім почав служити в АТО, як і його брат Андрій, — пригадує пані Олена.

Повномасштабна війна

Коли розпочалася повномасштабна війна, Віталій Єрмолаєв служив в одній із військових частин на Хмельниччині. Однак, як згадують односельці, попри проблеми зі здоров’ям, рвався на передову до своїх побратимів. І таки пішов на фронт.

Спершу Віталій воював у Запорізькій області. Неодноразово отримував поранення і переніс кілька операцій. Після останньої навіть лікарі не вірили, що він виживе, але він вистояв. І, не завершивши повністю реабілітацію, знову повернувся на фронт.

— Востаннє ми отримали від нього звістку 17 листопада. Він казав, що отримав боєкомплект із Києва і вирушає на «нуль». Обіцяв вийти на зв’язок після виконання завдання. Але більше ми нічого не чули від нього. 21 листопада дізналися страшну звістку: Віталія більше немає серед живих, — із сумом розповідає односельчанка воїна Олена Михайлівна.

У Другому відділі Хмельницького районного ТЦК та СП повідомляють, що Віталій Єрмолаєв загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині. Він був стрільцем однієї з військових частин Збройних сил України.

Додому, на щиті, сатанівчанин повернувся 2 грудня. У зимовий холодний ранок його зустрічали навколішках рідні, знайомі та навіть ті, хто його не знав, але прийшли віддати шану і подякувати за захист Батьківщини.

Молитва за упокій душі полеглого воїна відбулася у храмі Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього ПЦУ. До кладовища домовину з тілом Героя несли побратими. Віталія поховали поряд із могилами брата, матері й вітчима. Тепер йому назавжди 46 років.

Хмельницькі