Хмельниччина в кіно: фільми, які знімали в регіоні у минулому столітті

22 лютого 2025 р. 10:59

22 лютого 2025 р. 10:59

За останні 115 років на території Хмельницької області відзняли понад 150 художніх фільмів, серіалів і короткометражних стрічок.

Режисер, член “Української кіноакадемії”, засновник Міжнародного кінофестивалю “Бруківка” Андрій Заєць розповідає про знакові фільми, що знімалися в регіоні в період 1930–1990 років, йдеться у матеріалі Суспільного.

Кінозйомки 1930-х – 1950-х років

“Щорс” (1937-1939, реж. Олександр Довженко). Локації: Проскурів (нині Хмельницький), Кам’янець-Подільський.

“У вересні 1938 року знімальна група Довженка напружено працювала над “Щорсом” у Проскурові та Кам’янці-Подільському, де знімали Бердичів. На екрани “Щорс” вийшов 1 травня 1939 року і за перший тиждень її подивилося понад 31 мільйон глядачів. Режисера Олександра Довженка прийняли до Спілки радянських письменників і дали Сталінську премію”.

“Тривожна молодість” (1954-1955, реж. Олександр Алов, Володимир Наумов). Локація: Кам’янець-Подільський, екранізація роману Володимира Бєляєва “Стара фортеця”, присвячена революційним подіям.

“Це драма про хлопців з українського прикордонного міста Кам’янець-Подільський, які стають свідками та учасниками революційних боїв за радянську владу. “Тривожна молодість” режисерів Олександра Алова і Володимира Наумова вийшла на екрани в 1955 році, а Володимир Бєляєв попрацював над сценарієм”.

“Коні не винні” (1956, реж. Станіслав Комар). Локація: палацово-парковий ансамбль “Самчики”.  Короткометражна екранізація новели Михайла Коцюбинського.

“У стрічці розповідається про поміщика Аркадія Петровича Малину, котрий вважає себе лібералом і декларує право селян на землю. Але коли останні хочуть розділити його землю, то він готовий зі зброєю захищати своє майно. Екранізація була дуже детальною щодо першоджерела, пройшла повз увагу глядачів та кінокритиків”.

“Орлятко” (1957, реж. Едуард Бочаров). Локація: Кам’янець-Подільський. Фільм, який розповідає про юного партизана ІІ світової війни, піонера Валю Котко.

“Його образ складений з фактів біографії піонерів-героїв Валі Котика і Марата Казі. Події стрічки відбуваються осінню 1941 року у маленькому українському містечку, окупованому німцями. Головний герой Валя зі своїми друзями допомагає партизанам слідкувати за німецькими загарбниками та добувати для них зброю, за що його прозвали “Орлятком”.

“Народжені бурею” (1957, реж. Яків Базелян, Артур Войтецький). Локація: Волинь, Кам’янець-Подільський. Драма про революційні події 1918 року.

“Німецькі війська залишають невеличке містечко на кордоні західної України та Польщі. У рідне село на Волині з громадянської війни повертається комісар Сигізмунд Раєвський, організовує комсомольський осередок та підіймає народ на боротьбу з куркульством”.

1960-ті роки: кіномистецтво та цензура

“Співробітник НК” (1963, реж. Борис Волчек). Локація: Хмельниччина. Фільм про червоноармійця, який бореться з контрреволюцією.

Пригодницький художній фільм “Співробітник НК” з найпопулярнішим у той період радянським актором українського походження Олександром Дем’яненко.

“У фільмі режисера Бориса Волчека за мотивами однойменної повісті Олександра Лукіна і Дмитра Поляновського розповідається про молодого червоноармійця Олексія Михальова, якого під час Громадянської війни в 1920 році після госпіталю направляють на роботу в надзвичайну комісію з боротьби з контрреволюцією”.

“Комісар” (1967, реж. Олександр Аскольдов). Локація: Кам’янець-Подільський.Фільм був заборонений понад 20 років через радянську цензуру. У 1988 році отримав “Срібного ведмедя” на Берлінському кінофестивалі.

У 1967 році “Кіностудія імені Горького” у Кам’янці-Подільському займалася екранізацією оповідання Василя Гроссмана “У місті Бердичеві”, режисером якої став Олександр Аскольдов.

“Фільм отримав назву “Комісар”, але був заборонений для показу в СРСР понад двадцять років, режисера звільнили зі студії та виключили з КПРС. Дія фільму відбувається під час Громадянської війни. Головна героїня — комісар Червоної армії Клавдія Вавилова звикла до суворого, чоловічого військового життя, і, здавалося б, в ній не залишилося нічого жіночого. Тому несподівана вагітність призводить її в жах. Потрапивши в сім’ю бідного багатодітного єврея Магазаника, вона поступово “відтаює”.

Понад 20 років єдиний негатив фільму “Комісар” зберігався в сейфі кінематографіста Сергія Герасимова й у 1988 фільм був ушанований спеціального призу журі “Срібний Берлінський ведмідь” на 37 Міжнародному кінофестивалі у Західному Берліні та призу Міжнародної федерації кінопреси (FIPRESCI).

1970-80-ті – розквіт кіновиробництва

“Між високими хлібами” (1970, реж. Леонід Мілліонщиков). Локація: село Лісоводи, Городоцька громада. Головну роль зіграв Євген Леонов.

“У фільмі розповідається про сільського конюха Павла Стручка, в якого виникла слабкість до алкоголю й потяг до неприємних ситуацій. Одного разу справа дійшла до народного суду, після чого засоромлений Стручок втік до Києва. Але життя у великому місті виявилося для нього нестерпним і він повернувся до села”.

“Стара фортеця” (1972-1973, реж. Олександр Муратов). Локація: Кам’янець-Подільський. Найвідоміша екранізація дитячої трилогії Володимира Бєляєва.

З 1972 по 1973 рік на території Кам’янець-Подільської об’єднаної територіальної громади знімали семисерійний телефільм “Стара фортеця” режисером якої став Олександр Муратов.

«Це була вже третя і найбільш успішна екранізація дитячої пропагандистської трилогії Володимира Бєляєва. До середини 1960 ця будівля була біля вітряної брами в старому місті Кам’янця-Подільського, а у серіалі стара фортеця 1973 року там її не було. Була галявина, де діти грали в сніжки, а вже з кінця 1999 там знову точно така сама будівля побудована».

“Д’Артаньян та три мушкетери” (1978, реж. Георгій Юнгвальд-Хількевич). Локації: Кам’янець-Подільська та Хотинська фортеці. Один із найпопулярніших радянських пригодницьких фільмів.

“Балада про доблесного лицаря Айвенго” (1983, реж. Сергій Тарасов). Локація: Хотинська фортеця. Екранізація роману Вальтера Скотта.

У 1978 та 1983 роках в Кам’янець-Подільській та Хотинській фортецях проходили зйомки двох класиків світової літератури – Александра Дюма та Вальтера Скотта відповідно.

“У 1978 Одеська кіностудія знімала радянський російськомовний багатосерійний музичний пригодницький фільм “Д’Артаньян та три мушкетери” з режисером Георгієм Юнгвальдом-Хількевичем.

У 1983 році режисер Сергій Тарасов знімав пригодницький фільм “Балада про доблесного лицаря Айвенго” за романом англійського письменника Вальтера Скотта”.

“Чорний замок Ольшанський” (1980-ті, реж. Михайло Пташук). Локація: Кам’янець-Подільська фортеця. Детектив за романом Володимира Короткевича.

“Устим Кармелюк” (1980-ті, реж. Григорій Кохан). Локація: Кам’янець-Подільська фортеця. 5-серійний фільм про легендарного ватажка повстанців.

В середині 1980 років на Хмельниччині було знято ще два телефільми, виробництво яких проходило в стінах Кам’янець-Подільської Старої фортеці: білоруський детектив “Чорний замок Ольшанський” режисера Михайла Пташука за однойменним романом Володимира Короткевича та 5-серійний історичний фільм “Устим Кармелюк” режисера Григорія Кохана.

“Режисер розповідає історію народного месника, героя фольклору, ватажка українського селянського руху на Поділлі Устима Кармелюка в першій половині XIX століття”.

“Небезпечно для життя!” (1984, реж. Леонід Гайдай). Локація: Кам’янець-Подільський, Чернівці. Комедія з Леонідом Куравльовим і Георгієм Віциним.

У 1984 році у Чернівцях та Кам’янці-Подільському знімалася комедія режисера Леоніда Гайдая “Небезпечно для життя!” з Леонідом Куравльовим та Георгієм Віциним в головних ролях.

Зйомка відбувалася у старому місті біля ресторану “Стара фортеця”. Це приміщення є і зараз в місті.

“Циганка Аза” (1987, реж. Григорій Кохан). Локації: Притулівка, Гута-Блищанівська, Дунаєвецька громада. Фільм за однойменною п’єсою Михайла Старицького.

У 1987 році режисер Григорій Кохан повертається на Хмельниччину для фільмування мелодрами “Циганка Аза” за однойменною п’єсою Михайла Старицького.

“Невеличкі мальовничі села Притулівка та Гута-Блищанівська Дунаєвецької міської територіальної громади були основними локаціями виробництва. Сьогодні в селі Гута-Блищанівська ніхто не проживає, але через те, що у зареєстрованих господарствах є спадкоємці, такі села не зникають з карти та офіційних документів”.

Хмельницька область залишила значний слід в історії кінематографа, ставши знімальним майданчиком для понад 150 кінострічок. Тут працювали видатні режисери, знімалися легендарні актори, а історичні пам’ятки та мальовничі локації створювали унікальну атмосферу для кіно.

Модератор

Хмельницькі