Траншеї під контролем: як гвардійці навчаються штурмувати і зачищати ворожі позиції

23 червня 2025 р. 16:14

23 червня 2025 р. 16:14

Полігон. Тишу прорізає короткий свист і вже за секунду “гримить” вибух. Повітря струшується, у вухах — відлуння. Пил, дим і команда інструктора: “Уперед!” Навчені рухатись швидко, бійці розбігаються і займають позиції. Тут, серед вогню, диму і пилу формується справжнє бойове братерство.

На одному з полігонів Хмельниччини гвардійці проходять тактико-спеціальні навчання з одного з найнебезпечніших і найскладніших елементів сучасного бою — зачистка ворожих окопів .

Тренувальна зона — майже, як реальна лінія фронту: вузькі траншеї, дерев’яні підпори, імпровізовані бліндажі, димові завіси, макети вибухівок. На плечах — повне спорядження. У руках — автомати. На обличчях — зосередження, що межує з бойовою готовністю.

“ Воно наче й навчання, але, коли чуєш вибух, бачиш дим і розумієш, що кожен твій рух мають прикрити побратими — адреналін справжній. Ми відпрацьовуємо все, як на фронті: злагоджено, швидко, без зайвих слів. Бо в реальному бою слова зайві” , — ділиться враженнями гвардієць на псевдо Вітер.

За легендою після виявлення розвідкою ворожих позицій штурмова група заходить у сектор, проводить зачистку траншей, виявляє умовних “ворогів”, знищує їх і утримує позиції. Робота в умовах постійної зміни обстановки. Кожен гвардієць знає свій маневр: один під прикриттям кидає умовну “гранату”, інший перескакує у наступну лінію траншеї, третій перевіряє бліндаж.

“ Ми не просто вчимо штурмувати окопи, ми вчимо жити у них. Реагувати на зміну обстановки, не губити пильність. Відпрацьовуємо автоматизм дій, щоб на полі бою кожен знав, за ким і куди рухатись. Це не гра. Це навичка, яка рятує життя” , — розповідає командир взводу з позивним Калина.

Для створення напруги застосовують імітаційні вибухи, вогонь, шумові гранати. Це частина психологічного тиску. Гвардійці навчаються не панікувати, а мислити, слухати команди, прикривати побратимів.

Ці тренування — не показова підготовка. Це щоденна праця над собою, над своїм страхом, над командною взаємодією. У кожному відпрацьованому маневрі — майбутня безпека справжнього бою. У кожному погляді — розуміння: від твого руху залежить хтось інший. І саме так гартується справжній воїн і бойове братерство.

Група інформації і комунікації НГУ

Хмельницькі