вологість:
тиск:
вітер:
Городоччина вшанувала пам’ять Олександра Башука та Віталія Микитюка
В пам'ять про воїнів
15 серпня городоччани вшанували пам’ять двох полеглих воїнів — Олександра Башука та Віталія Микитюка. На площі Героїв Майдану звучав Державний Гімн України та аудіозапис-спогад, у якому директорка міського будинку культури Оксана Походонько розповіла історію кожного захисника.
У цей момент присутні не стримували сліз. Рідні воїнів тримали в руках квіти й на мобільні телефони знімали сумну подію. Розділити їхній біль прийшли представники місцевої влади, культури, освіти та перехожі мешканці громади. Під час заходу городоччани розпростерли жовто-блакитний стяг та два великі прапори із зображеннями загиблих захисників, які ніби поглядом зі світлин були поруч.
Після урочистої частини рідні полеглих поклали квіти до стели пам’яті «Це моє небо, це моя земля», вшановуючи тих, хто віддав життя за свободу та незалежність України.
Олександр Башук народився 19 жовтня 1999 року в Городку на Хмельниччині. Змалку він вирізнявся людяністю, добротою, відкритим характером і вмінням надихати інших — мав мрію купити BMW і був пристрасним автомобілістом. Вступив до університету, поєднував навчання з роботою, щоб забезпечити себе та кохану.
Коли розпочалася повномасштабна війна, він підписав контракт із ЗСУ, пройшов підготовку на Львівщині, а служити потрапив до Дніпра, працював у розвідці, майстерно прокладаючи польові маршрути. У серпні 2022 року, через артилерійський обстріл у Соледарі, він загинув. Йому назавжди залишилось 22. Похований на Алеї Слави у Городку. Президент посмертно нагородив його орденом «За мужність» III ступеня, а ім’я викарбуване на меморіальній дошці в школі та коледжі. Родина відкрила пам’ять про Сашка, але біль залишається.
Віталій Микитюк народився 13 червня 1985 року в місті Снігурівка на Миколаївщині у багатодітній родині. Він ріс спокійним, працьовитим і приязним хлопцем, якого однокласники та вчителі згадували з теплом. Після школи здобув фах бухгалтера, згодом — менеджера, працював у РЕС, навчався в університеті кораблебудування за спеціальністю «електротехніка». Ще до початку повномасштабного вторгнення росії добровільно став на контрактну службу в Збройних силах України.
Людмила Микитюк
Вірний присязі, 15 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині він загинув. Віталію було 38 років. У нього залишилися дружина, двоє дітей і батьки. Похорон воїна перетворився на живий коридор шани — дорогу встелили квітами, а зворушливий лист маленького сина, піднятий у небо на повітряних кульках, став символом прощання. За життя він був нагороджений медаллю «За військову службу Україні», а посмертно — орденом «За мужність» III ступеня. Його ім’я увіковічили у рідній Снігурівці, назвавши на його честь вулицю. Для родини та громади він назавжди залишиться прикладом вірності, любові й мужності.

Новини рубріки

Єдиний номер 1518: швидкий зв’язок із службою зайнятості
15 серпня 2025 р. 15:38

"Тікала від вовка, геть капці погубила": вовки продовждують жахати жителів Шепетівщини
15 серпня 2025 р. 15:16