ІТ-бізнесмен Сергій Токарєв про сильні та слабкі сторони стартап-екосистеми ЦСЄ

17 грудня 2025 р. 13:50

17 грудня 2025 р. 13:50

Сергій Токарєв розповів, що сьогодні є найважливішим для стартапів Центральної та Східної Європи

Стартап-екосистема Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) залишається обмеженою. Це пов’язано не з браком капіталу чи політичними ризиками, а з відсутністю достатньої кількості відданих менторів. ІТ-бізнесмен та інвестор Сергій Токарєв розповів, що потрібно зробити, аби це виправити.

Загальна вартість стартап-екосистеми ЦСЄ з початку 2014 року виросла у 15,5 рази, і сьогодні значно випереджає середній показник по всім європейським країнам. Серед лідерів – Польща, яка у 2024 році спромоглася залучити €2 млрд інвестицій. Країна отримує підтримку від PFR (Польський Фонд Розвитку), має 280 000 розробників ПЗ і кілька революційних продуктів, як-от ElevenLabs і Docplanner.

Україна відрізняється найбільшим кадровим резервом (340 000 розробників) і підтримує базу в 2500 стартапів. У Румунії знаходиться близько 202 000 технічних спеціалістів, а також динамічна екосистема (близько €19 млрд), яка створила UiPath та eMAG.

«Кожна екосистема ЦСЄ відрізняється власним характером, проте саме деякі спільні сильні сторони роблять з неї потужного конкурента» , – говорить Сергій Токарєв.

Які особливості притаманні екосистемі країн ЦСЄ

Країни Центральної та Східної Європи мають безліч спільних сторін. Саме вони роблять їх особливими та конкурентоспроможними:

Рентабельність . Рівень оплати праці в ЦСЄ поступається зарплатам в США та країнах Західної Європи. Але завдяки цьому стартапи можуть будувати сильні технічні команди без значних витрат на талант. Більш того, компанії здатні розтягувати pre-seed і seed-капітал далі, створюючи більше простору та можливостей для розвитку продукту.

Кваліфіковані кадри . Країни Центральної та Східної Європи мають великий резерв професійних працівників, які пройшли престижні STEM-програми. Міжнародні компанії визнають майстерність та досвід інженерів і розробників програмного забезпечення ЦСЄ.

Орієнтоване на виконання мислення . Інвестори, які добре знайомі з цим регіоном, часто обирають стартап-екосистему ЦСЄ саме за прагматизм. Такий підхід здатен швидко перетворювати ідею на реальний продукт навіть в умовах обмежених ресурсів.

Глобальне мислення . Засновники стартапів регіону часто створюють продукти для міжнародних клієнтів. Вони вже мають remote-first моделі та планують якомога швидше виходити на іноземні ринки.

Які думки є неправильними, коли йдеться про ЦСЄ

Хоч регіон розвивається досить швидко, про нього ще й досі у світі існують хибні уявлення:

Не вистачає венчурного капіталу або зацікавлених інвесторів.

За останні роки в регіоні запустили кілька венчурних фондів, орієнтованих на ринок Центральної та Східної Європи. У період з 2017 по 2023 рік їхня кількість лише подвоїлась. Серед приватних інвесторів і фондів, орієнтованих на ЦСЄ, панує думка, що капіталу більше ніж стартапів, які готові його поглинути.

Політична нестабільність регіону.

Ризики на ринках ЦСЄ можуть сильно різнитись між собою. Наприклад, Чехія та Польща є членами ЄС зі сталою нормативно-правовою базою і входять до політично найстабільніших ринків у світі. В той самий час Україна потерпає від війни з агресором, але її стартап-екосистема продовжує зростати та приваблювати міжнародних інвесторів.

Ринок ЦСЄ – це лише аутсорсинг.

Експорт аутсорсингових послуг лише в Україні в 2024 році досягав позначки в $6,4 млрд. Звичайно, ІТ-аутсорсинг історично вважається важливою частиною технологічної галузі регіону, проте це не повна картина.

ЦСЄ є місцем зародження топових конкурентоспроможних компаній, як-от Grammarly чи ElevenLabs. З 2014 року загальна вартість стартапів ЦСЄ у 6 разів випередила Західну Європу. Це стало можливим не лише за рахунок ІТ-аутсорсингу, а й через ріст стартапів, орієнтованих на продукцію.

Якщо капіталу достатньо, чому стартапи ЦСЄ не масштабуються?

«На мою думку сьогодні найбільшим викликом для ринків Центральної та Східної Європи є утримання засновників стартапів і повернення підприємницького успіху назад в екосистему» , – запевняє Сергій Токарєв .

Наприклад, через війну в Україні близько 90% компаній перенесли свої штаб-квартири за кордон. Але й на стабільних ринках ЦСЄ можна спостерігати відтік компаній (за даними Dealroom з Естонії виїхало 54% компаній). Засновники B2B-програмного забезпечення, орієнтовані на ринок США, також релокують свої штаб-квартири, оскільки такий переїзд є раціональним і комерційно необхідним.

«Змінити ситуацію зможуть лише засновники, які залишатимуться в екосистемі регіону. Більш того, важливо замислитись над перспективою повернення. Засновники стартапів, які успішно виходять на закордонні ринки, можуть принести досвід, мережі та капітал назад у ЦСЄ» , – додає Сергій Токарєв .

Що зараз важливіше за гроші

На думку ІТ-бізнесмена, є три шляхи, які здатні призвести до позитивних змін у питаннях повної реалізації та забезпечення повторного обігу підприємницького успіху:

Засновники можуть керувати віддаленими командами, зберігати операційну базу в ЦСЄ або будь-яким іншим чином підтримувати присутність на регіональному ринку.

Виїхавши за кордон, засновники повинні розглянути можливість повернутись з капіталом і мережею, стати операторами або наставниками.

Деякі засновники можуть навіть створювати власні венчурні фонди.

Одного лише капіталу не достатньо, аби зробити з ЦСЄ глобальний стартап-центр. Але з часом, внаслідок невдач і успіхів можна навчитися підвищувати планку. Найважливіше – увага, час і практичні поради від авторитетних засновників.

Модератор