У громаді на Хмельниччині попрощалися із двома загиблими військовими

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У громаді на Хмельниччині попрощалися із двома загиблими військовими

20 грудня 2025 р. 21:35

20 грудня 2025 р. 21:35

Учора Ярмолинеччина провела в останню земну дорогу уродженця села Кадиївка – Олександра Володимировича Баніту.

Захисник народився 27 жовтня 1986 року в селі Кадиївка. Про Олександра колеги та односельчани згадують добрим словом, адже молодий чоловік завжди був старанний у роботі, допомагав усім, хто звертався, любив свою родину, розповідають у громаді.

Захищати Україну від ворога Олександр вирушив восени 2022 року. Таке рішення прийняв свідомо і добровільно.

У квітні 2024 року зв’язок із Олександром обірвався. Сім’я отримала сповіщення про те, що їхній син, батько, брат Олександр Баніта вважається зниклим безвісти. Мати – Олена Михайлівна – 1 рік і 8 місяців чекала, що син знайдеться. Чекала татуся додому і 7 – ми річна донечка Лєночка. Вона навіть приготувала йому подарунок – хрестик із Зарваниці, бо разом із бабусею їздила туди молотись за татка, у складі делегації родин полонених і зниклих безвісти. Але на жаль, звістка про Олександра, яку рідні отримали, стала трагічною. Із допомогою тесту ДНК було ідентифіковано тіло воїна – він загинув 5 квітня 2024 року на Покровському напрямку.

Сьогодні знову громада проводжала у небесну дорогу загиблого Героя – Миколу Володимировича Слободяна.

Микола Слободян народився та зростав у селищі Ярмолинці. Із початком повномасштабного вторгнення рф в Україну Микола Володимирович одразу вирушив до військкомату, щоб мобілізуватися на фронт. Але через вкрай поганий зір його не брали до війська. З того часу постійно проходив медкомісії. В червні 2024 року приєднався до лав бойової родини 808-ї Дністровської окремої бригади підтримки. Проходив службу на посаді водія-сапера одного з інженерно-саперних підрозділів бригади, виконував завдання інженерної підтримки.

Освоївши саперну справу, він продовжив навчання з керування дронами. З часом пройшов тест на управління дроном «Вампір» та став одним із членів екіпажу — пілотом БПЛА. За виняткову мужність і успішне виконання завдань під час бою солдат Микола Слободян був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест» — символом військової доблесті, честі та відданості.

У громаді на Хмельниччині попрощалися із двома загиблими військовими