Пам’ятник Миколі Островському остаточно демонтували: яка доля капсули з посланням

30 грудня 2025 р. 12:48

30 грудня 2025 р. 12:48

Як ми вже писали, у межах політики декомунізації та очищення обласного простору від символів радянської епохи у Шепетівці відбувся демонтаж пам’ятника письменнику Миколі Островському . Як завжди, у соц мережах велись словесні баталії з цього питання, багатьох також цікавила доля капсули з посланням. У Музеї пропаганди дали відповіді на найпоширеніші питання.

Перш за все варто зауважити, що демонтаж здійснювався на виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» за кошти обласного бюджету по галузі "Культура". Проте, на відміну від багатьох інших монументів, цей об’єкт не піде на брухт — його офіційно передано до музейного фонду Музею авіації імені О.К.Антонова для експонування в контексті тоталітарного минулого.

​Микола Островський довгий час був одним із ключових ідеологічних стовпів радянської пропаганди. Його постать та найвідоміший твір «Як гартувалася сталь» використовувалися для виховання «нової радянської людини», часто ігноруючи реальні історичні факти участі автора у встановленні радянської влади в Україні.

Пам'ятник Миколі Островському, який з 1966 року знаходився на центральній площі міста Шепетівка, з 2020 року був предметом основного фонду Музею пропаганда і належав до Музейного фонду України, тому будь-які роботи з цим об'єктом можливі були лише за рішенням Міністерства культури України.

На виконання наказу Міністерства культури України від 23 грудня 2025 "Про передачу музейних предметів державної частини Музейного фонду України на постійне зберігання" 24 грудня були проведені роботи з демонтажу (оскільки пам'ятник не був монолітним, а складався з 10 частин), 26 грудня, завантажений у дві фури, пам'ятник поїхав до міста Києва.

Команда фахівців, у цій складні погодні умови, провели якісний демонтаж і в стислі терміни доставили музейний об'єкт (пам'ятник Островському) до нового місця подальшого зберігання.

​Ми маємо відрізняти знищення історії від очищення публічного простору. Вулиці наших міст мають належати героям сучасності та творцям незалежності, а радянським ідолам місце в музейних залах, де історики зможуть пояснити їхню роль без прикрас. ​Музей - це простір переосмислення.

​Пам’ятник стане частиною експозиції під відкритим небом у Державному музеї авіації імені О.К.Антонова в місті Київ, де шепетівський Микола Островський в колекції вже третій. Тут він перестане бути об’єктом поклоніння і стане історичним експонатом.

​Переміщення пам'ятника Островському в Музей авіації дозволяє:

• зберегти артефакт як зразок монументального мистецтва радянської епохи;
• ​створити освітній майданчик для пояснення методів радянської пропаганди;
• ​забезпечити тяглість пам’яті про те, як ідеологія впливала на архітектурне обличчя українських міст.

​Демонтаж Островського — це ще один крок до повернення власної ідентичності та звільнення від нав’язаних ззовні наративів. Дякуємо нашим хлопцям-захисникам Збройних Сил України за те, що дозволяють нам займатися своєю справою - зберігати нашу історію для майбутніх поколінь.

Під час демонтажу було вилучено капсулу з посланням від молоді 2000-х для молоді 2050-х років. Капсула залишиться у фондах Музею пропаганди для подальшого експонування відвідувачам закладу.

Текст послання

Молоді 2050 року

Ми представники молоді Хмельниччини 2000 року, звертаємося до Вас, юнаків і дівчат майбутнього!

Наше сьогодення – це десятий рік незалежності України, коли йде мирний поступовий розвиток і розбудова правового демократичного громадянського суспільства.

Формується покоління людей, яке несе нову філософію життя, проходить становлення вільної людини як громадянина і особистості.

На межі століть та тисячоліть, спираючись на історичний досвід, усвідомлюючи всю повноту відповідальності за долю прийдешніх поколінь, молодь зробила свій вибір на користь суспільної злагоди, порядку і гідного життя.

Ми увібрали в себе проблеми і досягнення попередніх поколінь. Сьогодні, як ніколи, намагаємося поєднати в собі реалії життя, його складність та неоднозначність з намаганням втілити в нього свої мрії, жагу самореалізації, вдосконалення. Прагнемо реально впливати на життя своєї країни, наполегливо працювати, бути умілими і знаючими, пам’ятати і берегти свою історію, традиції свого народу.

Переконані, що саме на цій основі ми зможемо більш динамічно, рішуче і цілеспрямовано йти далі, згуртувавшись подолати нинішню кризу і забезпечити гідне входження України в ХХІ століття.

Усвідомлюємо, що немає простого і безболісного шляху до кращого життя, але попри всі труднощі ми маємо його пройти, як зробили це свого часу і роблять зараз інші народи.

Наш народ вартий гідного життя і ми віримо, що досягнемо цієї мети, поєднавши знання, вміння з вірою у власні сили.

Висловлюємо впевненість в тому, що найширшим верствам нашого народу, його політичним лідерам та громадським діячам вистачить мудрості, виваженості і далекоглядності, здатності віднайти оптимальні шляхи подальшого розвитку, спільними зусиллями побудувати заможну, висококультурну цивілізовану країну, в якій торжествуватиме Закон, забезпечуватимуться права Людини.

Сподіваємось, що Ви збережете і примножите започатковане нами.

Хай живе полум’я життя, панує добро, мир і злагода.

Прийнято на зібранні молоді Хмельниччини

18 листопада 2000 року

м. Шепетівка

Фотогалерея

• Коментарі
• Увійти

  • Цей сайт
  • Google
• Зареєструватися

• Цей сайт
• Google

Будьте першим, хто залишить коментар.

Хмельницькі