вологість:
тиск:
вітер:
Життя капітана трагічно обірвалося в автотрощі: у засвіти провели Олександра Оніщука
10 січня 2026 р. 19:08
10 січня 2026 р. 19:08
Сьогодні, 10 січня, Славутська громада прощалася із Захисником України, капітаном Олександром Олександровичем Оніщуком — людиною, чиє життя лише починало розквітати, але обірвалося так раптово.
Йому було всього 24 роки. Він належав до покоління, яке не знало спокійного дорослого життя, адже обрало шлях захисту рідної землі. Олександр народився у нашій Славуті 30 квітня 2001 року. Він зростав у родині військових, де поняття «честь», «обов’язок» і «Батьківщина» були не просто словами, а сенсом життя.
Свій шлях він обрав свідомо й дуже рано. Після 8 класу Славутської загальноосвітньої школи № 5 Олександр вступив до Острозького військового ліцею. Поки його однолітки мріяли про розваги, він уже приміряв однострій і гартував характер. У 2018 році став курсантом Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного.
Війна увірвалася в його життя тоді, коли він був на порозі випуску. 5 березня 2022 року, у найстрашніші дні початку повномасштабного вторгнення, Олександр достроково отримав звання лейтенанта. Він не вагався. Його серце кликало туди, де було найважче.
Сіверськодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ, Бахмут… Назви цих міст запеклися кров’ю в історії нашої держави. І саме там, у самому пеклі, молодий військовослужбовець Оніщук разом із побратимами захищав нас і всю Україну. Він пройшов крізь вогонь і сталь, здобув численні нагороди та безмежну повагу командування. Останнім часом ніс службу у військовій частині А4583.
Він вижив у пеклі війни. Але доля розпорядилася інакше…
7 січня 2026 року життя капітана трагічно обірвалося в автокатастрофі. Це нестерпно боляче — усвідомлювати, що Воїн пішов від нас так рано й так несподівано.
Олександр був не лише професійним військовим, який жив спортом та армією. Він був світлом. Для батьків — найкращим сином, надією та гордістю. Для сестри — надійним плечем. Для бабусь і дідусів — уважним і люблячим онуком, їхньою втіхою. Для дружини — коханим, з яким мріялося прожити ціле життя. А для маленької донечки… для неї він назавжди залишиться Татом-Героєм, чию любов вона відчуватиме крізь роки в кожному подиху вітру.
Він ніколи не проходив повз чужу біду. Завжди знаходив сили підтримати й добре слово, щоб розрадити. Умів берегти тих, кого любив. Тепер наша черга — берегти пам’ять про нього.
Міський голова, виконавчий комітет, депутати Славутської міської ради та вся Славутська громада висловлюють щирі співчуття рідним та близьким українського Воїна.
Це невимовний біль, який неможливо втішити, і пустка, яку неможливо заповнити.
Спочивай з Богом, наш Захиснику. Твій бій завершено, але твоя слава житиме вічно.
Вічна пам’ять Герою! Слава Україні!
Пресслужба Славутського МВК
Фотогалерея
Будьте першим, хто залишить коментар.
Джерело: shepetivka.com.ua
Новини рубріки
Хмельниччина: графіки відключень на 11 січня
10 січня 2026 р. 20:32
Графік погодинних відключень світла на неділю, 11 січня
10 січня 2026 р. 20:32
У Грицівській громаді прощалися із захисником Олександром Павловичем Демчиком
10 січня 2026 р. 19:08