Знайомство з Шепетівщиною: Палац Четвертинських - пам’ятка зради та влади

11 січня 2026 р. 17:57

11 січня 2026 р. 17:57

Село Стригани розташоване на річці Горинь у Крупецькій сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. У 1961 році за рішенням тогочасної районної ради села Ріпище та Стригани (давня назва Старки) об’єднані у сучасні Стригани. Село розташоване на відстані 5 км на захід від м. Славута, 3 км від залізничної станції Бараннє, 125 км від обласного центру. Село розділене на дві частини залізницею.

Важливим етапом розвитку Стриганів стала поява нового власника. За легендою, наприкінці ХІХ століття князь Святополк-Четвертинський приїздить в гості до свого друга Романа Даміана Сангушка в Славуту, звідки вони разом вирушають до Чорного лісу.

Навколишня територія настільки приваблює Четвертинського, що той викупляє у друга частину цих земель.

Новий власник активно береться за розбудову свого придбання. Були побудовані: гребля, великий водяний млин, амбар, палац і підсобні приміщення. Проектували будівництво молоді німецькі інженери. У двоповерховому приміщенні біля палацу жив керуючий господарством – князь Сірповський .

Історія зради

Навколо палацу Четвертинських було закладено парк із системою доріжок та рідкісними видами дерев, які деінде збереглися донині. За легендою, князь дуже кохав свою дружину та палац із парком спорудив саме для неї.

Молодша на двадцять років від князя, його дружина часто гуляла, насолоджуючись красою парку, але більшість часу проводила на самоті. Згідно з переказами, вона невдовзі завела собі коханця, яким начебто виявився хтось із німецьких зодчих.

Коли чутки дійшли до Четвертинського і він на власні очі побачив подружню зраду, отруївся оцтовою есенцією. Пана Четвертинського поховали на цвинтарі у Славуті, а князівна залишила палац та переїхала з дітьми до Польщі.

Розташування та архітектура

Розташовувався палац серед пейзажного парку, з вікон верхніх поверхів будівлі було видно волинські краєвиди – звивисті береги річки Горині, озера, соснові ліси, що оточували садибу з усіх сторін. Поряд на садибі, з північного заходу, знаходилися двоповерховий будинок керуючого маєтком (зберігся на рівні першого поверху) та інші одноповерхові господарсько-допоміжні споруди, що на сьогодні втрачені.

Палац збудований на початку ХХ ст. з цегли, Г-подібний в плані, з двома ризалітами на головному (північно-західному) фасаді, з підвалом під південно-східною частиною. Чотири входи з різних сторін, двоє сходів в інтер’єрі будинку та треті, що вели в підвальні приміщення, давали можливість легкого доступу у різні об’єми споруди. Дво- та триповерховий ризаліти – ліворуч та праворуч одноповерхового центрального об’єму з мансардою – створювали динамічну, асиметричну та водночас співмасштабну об’ємно-просторову композицію. Двоповерховий об’єм з північно-східного боку утворив своєрідне крило будівлі.

Головний вхід у центральному об’ємі будинку акцентований рельєфним декором на всю висоту поверху у вигляді розкріповки на фасаді. Завершується двосхилим дахом із влаштованою мансардою.

Декоративне оздоблення фасадів палацу Четвертинських відповідає «раціональному» етапу стилю модерн, що отримав підкреслений конструктивний характер. Історично віконні прорізи кожного поверху мали перемички різної форми: на першому – прямі, на другому – лучкові, на третьому – півциркульні, відповідними були й віконні заповнення. Сходова клітка на південно-східному фасаді освітлювалась вікнами круглої та півциркульної форми на рівень двох поверхів. Ритм вікон на фасадах підтримують сліпі вікна.

У прагненні створити яскравий архітектурний образ модернової будівлі було використано можливості кольору. М’який пастельно-жовтий відтінок площини стін пожвавлений теракотовими (колір цегли) декоративними елементами. Рельєфні горизонтальні смуги, виконані в кольоровому бетоні (чотири на першому поверсі та три на другому), рівноцінно об’єднували усі фасади ризалітів. Теракотові віконні перемички підсилили виразність архітектурного рішення. Завершення ризалітів фігурними аттиками урізноманітнили лаконічну фактуру головного фасаду. Легкості архітектурній композиції фасадів надали ковані металеві огородження круглого в плані балкону на двоповерховому ризаліті та кутових балконів триповерхового ризаліту, які, на жаль, втрачені.

Слід зазначити, що інтер’єрам будинку, на відміну від екстер’єрів, притаманний дещо інший стильовий напрям модерну – «декоративно-романтичний». Флористичні композиції з квітів маку, латаття, гірлянди з троянд, букети з різних суцвіть та листя втілені у ліпному декорі стель більшості приміщень. У кількох кімнатах кути стелі мають ліпнину у вигляді сов, зображених в оточенні пишної флористичної композиції. Добре збереглася автентична ліпнина стелі у вітальній залі, де був влаштований кутовий камін (на сьогодні розібраний).

Імовірно, під лущеним шаром тиньку можна розчистити розписи стін. Досить яскраво оздоблений і вестибюль садиби. На заокруглених кутах арки, що відділяє вестибюль від інших приміщень, були розташовані маскарони (зберігся один); зберігся фрагмент ліпнини стелі; барельєфне зображення герба Четвертинських, що прикрашав центральну стіну, втрачено назавжди.

Характерними в інтер’єрі приміщень є невеликі фрагменти мощення метлаською плиткою (білі восьмикутники та маленькі чорні квадрати) і подекуди паркетна підлога.

Двомаршеві сходи в будинку виготовлені із залізобетону, оздоблені декоративним (фарбованим у теракоту) бетоном з білою мармуровою крихтою. На жаль, огородження сходових маршів втрачені повністю. Такі ж за забарвленням підвіконня вилиті у всьому будинку.

Цікавим конструктивним елементом, який почали застосовувати в будівництві з 1870-х років, є перекриття підвальних приміщень типу «кляйна».

Інші споруди комплексу перегукуються декором з основною будівлею, але в значно спрощеному вигляді, окрім двоповерхового будинку керуючого з профільованими карнизами з дентикулами та сандриками із замковим каменем. Зі східного боку від палацу в цьому будинку жив керуючий господарством – князь Серповський.

Занепад при радянській владі

З приходом радянської влади князівські кімнати зайняли Яків Брегам та Олена Семенюк. Комуністи займалися «хлібозаготівлею шахтарям Донбасу», як зазначено на пам’ятнику, розміщеному поруч із палацом. Місцеві селяни здійснювали шалений опір і, як наслідок, вбили подружжя комуністів (2.11.1931 р.).

Під час бойових дій Другої світової війни воїни Української повстанської армії використовували палац Четвертинських під шпиталь, але зрадники, якими влада заселила спустілі після голодомору хати, видали вояків московським окупаційним карателям. У той страшний день, 13 травня 1944 року, червоними було розстріляно біля десятка повстанців.

У рамках оптимізації 1961 р. села Стригани та Ріпище об’єднали слідом за поєднаними чверть століття до того колгоспами та підпорядкуванням Крупецькій сільській раді в 1952 р. Палац в той час було пристосовано під потреби школи механізаторів.

У 1960 рр. резиденцію Четвертинських віддали на нетривалий час під гуртожиток працівників торфозаготівлі, а потім – під Стриганський протитуберкульозний санаторій на чолі з головним лікарем В.М. Нікітчуком. Останній було закрито в 1985 р. і князівський палац після капітального ремонту перетворився на дитячу туристичну базу «Блакитні озера», що перестала функціонувати в 1990 р..

Згідно з Наказом управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької ОДА від 28.02.2013 р. № 65 «Про доповнення переліку щойно виявлених об’єктів архітектури Хмельницької області» досліджуваний об’єкт зазначений, як Садибний будинок, 1900-1910 рр. за видом «архітектура». На жаль, на сьогодні щойно виявлений об’єкт культурної спадщини не використовується і зазнає руйнувань від атмосферних опадів та неналежного догляду.

Садибний будинок Четвертинських у с. Стригани є одним зі збережених прикладів вирішення головного будинку маєтку в стилі модерн і становить архітектурно-художню цінність у забудові села на території Хмельниччини. Його історія пов’язана з іменем Едварда Четвертинського-Святополка, науковця, гідромеханіка, професора Варшавської політехніки (з 1946 р.), члена Польської академії наук [11].

НІАЗ «Кам'янець»

Фотогалерея

• Коментарі
• Увійти

  • Цей сайт
  • Google
• Зареєструватися

• Цей сайт
• Google

Будьте першим, хто залишить коментар.

Хмельницькі