Суперечка за храм на Хмельниччині: апеляційний суд став на бік громади ПЦУ

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Суперечка за храм на Хмельниччині: апеляційний суд став на бік громади ПЦУ

04 лютого 2026 р. 08:46

04 лютого 2026 р. 08:46

Хмельницький апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову настоятеля храму щодо користування культовими й господарськими будівлями та реєстрації майна релігійної громади.

Священик звернувся до суду з вимогою усунути перешкоди в користуванні храмом , службовим житловим будинком і сторожкою, а також скасувати рішення державного реєстратора про зміну відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Він зазначав, що є настоятелем Свято-Успенського храму Летичівського благочиння УПЦ та відповідної релігійної громади, створеної у 1991 році.

У 2012 році, за рішенням виконкому, Летичівська селищна рада видала релігійній громаді свідоцтва про право власності на будівлю храму, службовий житловий будинок і сторожку та зареєструвала за нею право власності на це майно.

У травні 2024 року державний реєстратор вніс зміни до реєстру, зазначивши власником нерухомості Релігійну організацію «Релігійна громада Свято-Успенського храму смт Летичів Хмельницького району Хмельницької області Єпархії Православної Церкви України». Позивач вважав ці дії неправомірними та такими, що порушують його права.

Летичівський районний суд позов задовольнив. Водночас релігійна громада ПЦУ оскаржила це рішення, наголосивши, що у 2023 році громада перейшла під канонічне підпорядкування Православної Церкви України та змінила назву, а отже державний реєстратор діяв законно і на підставі належних документів.

Апеляційний суд погодився з доводами відповідача . Суд установив, що спірне майно перебуває у власності релігійної громади, а земельна ділянка є комунальною власністю та надана громаді у постійне користування.

У постанові суду зазначено, що матеріали справи не містять доказів набуття позивачем як фізичною особою речового права на будівлі храму чи сторожки, а також відсутні об’єктивні дані про створення йому перешкод у користуванні службовим житловим будинком і земельною ділянкою. Відтак апеляційний суд дійшов висновку, що права позивача у спірних правовідносинах не порушені.