«Теплиці повернули мене до життя…»

09 лютого 2026 р. 13:39

09 лютого 2026 р. 13:39

Володимир Репʼюк — захисник Маріуполя, після повернення з полону займається тепличним господарством на Хмельниччині.

Він ходить серед засніжених теплиць і розповідає про плани на найближчі декілька років. Бо цінує і наповнює сенсом кожну хвилину життя. Каже, поки в голові тисячі саджанців та сотні метрів труб і плівки — жодні дурні думки в голову не лізуть і це повернуло його до життя.

Володимир Реп’юк пробув у полоні майже три роки. Службу у Збройних Силах він розпочав ще у 2007 році у Національній академії ім. Богдана Хмельницького Держприкордонслужби України. У період з 2017 до 2021 року перебував у зоні проведення АТО, в основному в Луганській області. За декілька місяців до повномасштабного вторгнення росії в Україну у лютому 2022 року, його, разом з іншими військовими перевели на службу в Маріуполь.

« Повномасштабне вторгнення нас застало в Маріуполі, на Азовсталі. 15 травня 2022 року ми отримали наказ здатися у почесний полон. Він тривав 2 роки 7 місяців. В результаті обміну я повернувся в Україну 30 грудня 2024 року. Чотири місяці був на реабілітації, відновлював здоров’я. Потім були думки виїхати з України, але зрозумів: кому ми там потрібні, в Європі? Треба робити щось тут, справу свою, бізнес» , — розповідає Володимир.

Ідея тепличного господарства з’явилася неочікувано, під час спілкування з продавцями у магазині. Каже, дізнався, що більшість овочів і частина продуктів йдуть з Європи. «Чим ми гірші Європи?» Подумав чоловік і вирішив зайнятися тепличним господарством. Аналізував ринок, вивчав ціни, прораховував.

« Спочатку я планував відкрити свою СТО у Хмельницькому. Але потім зрозумів, що не знайду чоловіків, які будуть працювати. Тому вирішив все-таки — теплиці. Знайшов постачальників, закупив теплиці. Почав шукати можливості від різних організації й так мене познайомили з Карітасом », — розповідає Володимир.

Пройшовши полон, Володимир пережив чимало знущань, фізичного та психологічного насилля, трудову експлуатацію. І саме таким, хто має статус потерпілих від торгівлі людьми, а трудова експлуатація — це один із видів цього злочину, допомагає фонд «Карітас Хмельницький УГКЦ».

Команда проєкту з Протидії торгівлі людьми надає психологічну, юридичну, інтеграційну, інші види допомоги. Для Володимира інтеграційна допомога — це підтримка в його справі, яка повернула його до життя, — теплиці.

« Мені потрібно було закупити димохідні труби для організації опалення теплиць. Я знайшов постачальників, Карітас все швидко оформив і оплатив, за що їм величезна подяка! Через два дні я забрав все, що замовив з цеху. В мене теплиці довжиною 70 метрів і в кожній треба було прокласти димоходи. На три теплиці треба було 210 метрів труб» , — розповідає Володимир. На весну він планує закупити твердопаливний котел. Каже, щоб усі теплиці заживити до єдиної опалювальної системи. І стоячи серед кучугури снігу, які нагорнули з сусідом, перераховує все, що треба докупити, щоб запустити опалення в теплиці. Володимир каже, зараз головне, щоб плівка і конструкції витримали та не зламалися.

«Ці теплиці повернули мене до життя! Я коли почав цим займатися, відразу стільки проблем навалилося! Дурних думок і в голові немає, єдина думка — щоб лягти й виспатися просто, відпочити! Але треба розвиватися! Треба жити!», — каже Володимир і додає, що у полоні моральний дух підтримували побратими. Це навчило триматися за життя попри все і зараз! Побратимам, ветеранам, які повернулися з полону, Володимир радить не опускати руки та не боятися починати нове!

« Просто не бійтеся, спілкуйтеся… для вас усі двері відкриті, просто треба стукатися туди!» — каже Володимир Реп’юк.

За інформацією «Карітас Хмельницький УГКЦ»

Хмельницькі