Втратила сина і тепер допомагає іншим: Марія Мугира зустрілася з родинами загиблих у Городку

18 березня 2026 р. 20:59

18 березня 2026 р. 20:59

Зустріч з родинами загиблих у Городку

«Я вас дуже прошу — живіть. Наші діти там, дивляться на нас і вони хочуть, щоб ми жили. Не хороніть себе заживо. Поки нас туди ще не покликали», — ці слова Марії Мугири стали емоційною кульмінацією зустрічі з родинами загиблих військових, яка відбулася у Городку 18 березня. Нині жінка є членом Ради родин загиблих Героїв при Хмельницькій обласній військовій адміністрації та координує роботу у трьох громадах: Городоцькій, Сатанівській і Війтовецькій.

Марія Мугира Фото: Городок.City Автор: Наталія Попович

Пані Марія із Сатанова живе з втратою вже п’ятий рік: її син, військовослужбовець, загинув у перший день повномасштабного вторгнення. Інший син продовжує службу. Тож власний біль жінка перетворила на дію: взяла на себе відповідальність допомагати таким родинам, як її, та очолила відповідний напрямок при Хмельницькій обласній військовій адміністрації.

— Я збираю родини, проводимо засідання, доношу інформацію, яку вони повинні почути. Якщо є питання, які не вирішуються на рівні громади, виносимо їх на обласний рівень, а за потреби — і на рівень міністерств, — пояснює жінка.

18 березня у Городку відбулося вже друге таке зібрання. Під час зустрічі пані Марія розповіла про можливості для родин загиблих, зокрема про санаторно-курортне лікування, участь у ретритах (період особистого чи групового усамітнення для духовної чи психологічної роботи над собою), культурні та освітні ініціативи. Серед них — проєкти державного архіву, екскурсії та виставки, зокрема фотовиставка у Хмельницькому, яку можна відвідати безкоштовно.

— Сьогодні для нас була дуже корисна зустріч, — ділиться мати загиблого воїна Віра Дідур. — Ми багато дізналися: і про санаторне лікування, і про можливість оздоровитися. Я б теж хотіла туди потрапити. Записала контакти, буду звертатися.

Віра Дідур, мати загиблого городоччанина Фото: Городок.City Автор: Наталія Попович

Проблемні питання

Водночас обговорювали і проблеми, з якими стикаються родини загиблих. До прикладу, питання пільгового перевезення, зокрема йшлося про можливість оплачувати 50% вартості проїзду як у міжміських, так і в міських маршрутах. Пані Марія пояснила алгоритм дій, коли перевізники відмовляють у пільгах, і надала контакти відповідальних осіб, до яких можна звертатися у таких випадках.

До розмови долучилися і фахівці, які щоденно працюють із ветеранами та родинами загиблих у громаді. Сьогодні цей напрямок забезпечують троє спеціалістів із супроводу ветеранів, які опікуються понад двома сотнями людей.

— У нас близько 267 ветеранів, і кожен має свої потреби та проблеми. Ми працюємо індивідуально: консультуємо, допомагаємо з документами, супроводжуємо, комунікуємо з різними службами, — розповідає фахівчиня із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб Марія Добош. — Та окремий і особливо чутливий напрямок нашої роботи — з родинами загиблих. Це найвразливіша категорія, і саме вони найбільше потребують уваги, підтримки і простого людського розуміння.

Під час зустрічі порушували й питання вшанування пам’яті загиблих: стан меморіальних дошок, догляд за місцями поховань, зокрема заміну прапорів на кладовищах. За словами пані Марії, у Городоцькій громаді ця робота організована належним чином.

— Я на обласних засіданнях ставлю вашу громаду в приклад. Тут є повага до родин загиблих, працюють фахівці, є взаємодія з владою, — зазначила вона.

Але найбільше ця зустріч була не про програми, а про людей. Тому наприкінці пані Марія подякувала всім, хто долучається до підтримки родин загиблих — як на рівні громади, так і особисто.

— Ми всі повинні зараз стати одним цілим. Ми всі повинні об’єднатися, — підсумувала пані Марія. — Лише тоді витримаємо все і зможемо зберегти повагу та пам’ять про наших дітей.

Хмельницькі