Майор поліції та незламний воїн: славутчани провели у засвіти уродженця Шепетівки Василя Голянича

20 березня 2026 р. 18:03

20 березня 2026 р. 18:03

Сьогодні у Славутській громаді востаннє попрощалися не просто з Воїном, а з Людиною, чиє життя було сповнене честі, гідності та любові до інших. Саме таким був Василь Михайлович Голянич. Його шлях - це шлях відповідальності, служіння і вірності. Вірності родині, присязі, правді і Україні.

Народився Василь Михайлович у місті Шепетівка 2 березня 1977 року. Зростав старанним і відповідальним хлопцем. Закінчив загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів №7 та ліцей №1 імені Героя України Миколи Дзявульського Шепетівської міської ради за юридичним профілем.

З дитинства наш Герой цікавився криміналістикою та прагнув допомагати людям. Саме це визначило його майбутній вибір професії. У 1995–1998 роках та 2003–2006 роках навчався у Львівському інституті внутрішніх справ, далі – у Львівському державному університеті внутрішніх справ на спеціальності «правознавство», кваліфікація «юрист».

У 1998 році був направлений на службу до Славутського районного відділу поліції, де сумлінно ніс службу та виконував посадові обов’язки до 2020 року на посаді слідчого.

За 25 років роботи у відділенні поліції чесною працею здобув звання «Майора поліції» та був неодноразово нагороджений почесними грамотами та подяками за сумлінне виконання службових обов`язків, занесений на Дошку Пошани, а також нагороджений:

• Медаллю «За сумлінну службу» ІІ ступеня,
• Медаллю «За сумлінну службуІІІ ступеня»;
• Нагрудним знаком «За відзнаку в службі»І ступеня
• Нагрудним знаком «За відзнаку в службі ІІ ступеня»;
• Медаллю «20 років сумлінної служби»
• Відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції».

Друзі та колеги відзначали його безпосередню відданість роботі та любов до своєї справи. Василь Михайлович ніколи не залишав у біді, якщо знав, що може чимось допомогти.

Він був чесною, порядною та справедливою людиною, заради правди був готовий йти до кінця, діючи виключно в межах закону.

Серед жителів нашого міста Василь Михайлович користувався повагою. Його пам’ятають і шанують колеги по службі, друзі та всі, хто мав нагоду з ним працювати й спілкуватися.

У місті Славута він зустрів свою майбутню дружину – Людмилу, і разом вони почали будувати своє сімейне щастя. За 24 роки подружнього життя у них народилося троє дітей. Для них він завжди був і залишається прикладом мужності та чесності. Навіть у найскладніші часи він завжди знаходив вихід і був для своєї родини Героєм – навіть без військової форми.

За життя дуже любив відпочинок на природі разом із сім’єю, особливо рибалити із сином та збирати гриби. Після завершення війни мріяв придбати будинок, збиратися великою родиною, виховувати дітей та онуків.

З початком повномасштабної війни Голянич Василь вважав своїм обов’язком піти на фронт і захищати свій дім та незалежність своєї країни. Рідним він пояснював:

«Хто, як не я?», «Я не хочу, щоб воював мій син».

26 лютого 2022 року він мобілізувався. З цього часу – усе змінилося. Солдат ГОЛЯНИЧ Василь Михайлович обійняв посаду стрільця стрілецького відділення стрілецької роти 88 батальйону 106 бригади військової частини А7034 (на той час військової частини А7181). Пройшов бої на Донецькому, Харківському та Луганському напрямках.

Під час боїв за Бахмут у 2022 році отримав поранення, пройшов реабілітацію та повернувся на фронт.

Навіть після поранення – завжди переживав за побратимів, чекав, коли зможе повернутися до своїх хлопців. Був переведений на посаду кулеметника 88 батальйону 106 бригади військової частини А7034.

Нагороджений відзнакою 88 окремого батальйону територіальної оборони 106 бригади «За честь, відвагу, мужність та силу».

3 жовтня 2023 року – день, що перевернув життя рідних. День, коли солдат ГОЛЯНИЧ Василь Михайлович, під час виконання бойового завдання та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації, в районі населеного пункту Макіївка, Луганської області зник безвісти.

2 роки і 3 місяці родина жила вірою, надією та пошуком. Місяці очікування та болю, як страшний сон. На жаль, дива не сталося. І Василь повернувся на Батьківщину – на Щиті. Повернувся Героєм. І назавжди залишишся у серцях тих, хто тебе любив…

Василь Михайлович був взірцем людяності, чесності, справедливості, надзвичайно порядною людиною. У наш час таких важко зустріти.

У пам`яті рідних Василь назавжди залишиться найкращим татом, люблячим чоловіком, чудовим сином та братом. Завжди вірним своєму слову та принципам. Вірний Україні до кінця.

Міський голова, виконавчий комітет, депутати Славутської міської ради та вся Славутська громада висловлюють щирі співчуття рідним та близьким Героя.

Спочивай з миром, Воїне…

Дякуємо тобі за життя. За мужність. За Україну.

Вічна пам’ять і слава Герою!

Слава Україні! Героям Слава!

Пресслужба Славутського МВК

Фотогалерея

• Коментарі
• Увійти

  • Цей сайт
  • Google
• Зареєструватися

• Цей сайт
• Google

Будьте першим, хто залишить коментар.

Хмельницькі