Йому назавжди 26: Славута прощалась із молодим штурмовиком Олександром Чешевим

13 квітня 2026 р. 17:55

13 квітня 2026 р. 17:55

Сьогодні Славута оповита важкою тишею. Тишею, що стискає горло, розриває серце невимовним болем і глибокою скорботою. У ці дні, коли світло Великодня нагадує нам про перемогу життя над смертю, коли віра у воскресіння мала б наповнювати душі надією, — ми зібралися тут, щоб розділити спільну, непоправну втрату. Славутчани схилити голови в глибокій шані та безмежній вдячності перед світлою пам’яттю солдата — Олександра Андрійовича Чешева.

Олександр народився 29 квітня 1999 року у Славуті. Навчався у Славутській гімназії №5.

У 2019 році він закінчив Рівненський фаховий коледж економіки та бізнесу, здобувши фах у ресторанно-готельній справі. Попереду було мирне життя, сповнене планів і можливостей. Але його шлях склався інакше — шлях творення, праці й відповідальності.

З 2020 по 2025 роки Олександр працював у Дніпрі та Полтаві, керував будівельними бригадами. Він будував — зводив стіни, закладав основи майбутнього, допомагав іншим створювати свої домівки…

Та коли настав час захищати Батьківщину — він не вагався.

31 травня 2025 року Олександр був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він став до строю як стрілець — номер обслуги штурмової роти військової частини А4862.

8 квітня 2026 року для Олександра зупинився час… Виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Вербове Синельниківського району Дніпропетровської області, він прийняв свій останній бій. Мужньо. Гідно. До останнього подиху вірний присязі та Україні, він віддав найдорожче — своє молоде життя — за нашу свободу. За наші світанки. За наше майбутнє.

Йому було лише 26… Вік, коли життя тільки розквітає, коли серце палає мріями, коли весь світ здається відкритим. Але всі ці мрії Олександр поклав на вівтар нашої Незалежності.

Сьогодні ми розділяємо неосяжний біль із мамою та татом, сестрою та братом Олександра. Немає слів, які могли б полегшити цю втрату… Але знайте: ваш біль — це біль кожного з нас. Бо такі сини не належать лише родині — вони стають рідними для всієї України. Вони — її гордість, сила та вічний біль.

Олександр був душею компанії. Життєрадісний, щирий, відкритий — він ніби ніс у собі світло, яке зігрівало інших. Його відповідальність і надійність були тією скелею, на яку можна було спертися у найважчу хвилину. Він був із тих людей, які не зраджують, не відступають, не залишають… Які стоять до кінця.

І сьогодні нестерпно усвідомлювати, що його сміх більше не пролунає поруч… що його слово вже не підтримає… що його обійми не зігріють рідних…

Кажуть, людина живе доти, доки про неї пам’ятають. Олександр житиме. Житиме вічно. У спогадах рідних і друзів. У кожному мирному світанку над Україною — за який він боровся ціною власного життя.

Міський голова, виконавчий комітет, депутати Славутської міської ради та вся Славутська громада висловлюють щирі співчуття рідним та близьким Героя.

Вічна слава і небесний спокій Воїну — Олександру Чешеву.

Вічна пам’ять Героям.

СЛАВА УКРАЇНІ!

Пресслужба Славутського МВК

Фотогалерея

• Коментарі
• Увійти

  • Цей сайт
  • Google
• Зареєструватися

• Цей сайт
• Google

Будьте першим, хто залишить коментар.

Хмельницькі