вологість:
тиск:
вітер:
Історія зниклого палацу на Хмельниччині, який колись називали «Подільським Версалем»
Село Нове Поріччя, що нині входить до складу Городоцької громади на Хмельниччині, вважається одним із найбагатших на історико-архітектурні пам’ятки населених пунктів регіону. Колись тут існував масштабний палацово-парковий комплекс, який отримав неофіційну назву «Подільський Версаль».
Попри гучну назву, комплекс, звісно, поступався французькому прототипу. Втім він був унікальним для Поділля — як за архітектурою, так і за плануванням, розповідає історик Дмитро Полюхович.
Нове Поріччя часто порівнюють із Антонінами — відомою резиденцією магнатів Потоцьких. У ХІХ столітті власники маєтків прагнули створити навколо себе «європейський простір», забудовуючи території у відповідних архітектурних стилях.
У Новому Поріччі, як і в Антонінах, поруч із палацом з’явилися споруди у неоготичному стилі, які формували цілісний ансамбль і підкреслювали статус резиденції.
Архітектура палацу: поєднання стилів
Майже всі палацові комплекси зазвичай зводилися в одному архітектурному стилі. Наприклад, у Малієвцях, Мурованих Курилівцях, Самчиках, Лісоводах бачимо класицизм. В Ізяславі — бароко. У Жищинцях та Кривчику — еклектику: в першому випадку мікс класицизму з неоготикою, у другому — поєднання неоготики, класицизму й бароко.
Палацовий комплекс у Новому Поріччі був єдиним, де бачимо не еклектику, а саме сусідство двох різних стилів. Це добре видно на малюнках Наполеона Орди, білорусько‑польського художника, який створював свої акварелі майже з фотографічною точністю. На жаль, дві акварелі, намальовані у 1871–1872 роках, — єдине зображення палацу, що дійшло до нашого часу.
Головна його частина була класицистична: велика двоповерхова споруда, центральну частину якої підкреслено п’ятиосьовим ризалітом із пілястрами та портиком на шість коринфських колон великого ордеру, встановлених на високій терасі. До портика на всю його ширину вели монументальні сходи з кількома десятками східців. Колони підтримували масивне антаблемент, завершене кубчастим карнизом і невеликою, вигнутою посередині півкруглою стінкою аттика.
На акварелі, яка зображує загальну панораму села, ліворуч від головного палацу бачимо також чималу споруду незрозумілого призначення, що стоїть на схилі стрімкого пагорба. Через це вона мала з одного боку два, а з іншого — три поверхи. Її накривав високий гладкий чотирисхилий дах. До входу вели двобічні сходи, поставлені на трикутному фронтоні. Стиль визначити складно, але явно не неоготика і, швидше за все, не класицизм.
Праворуч від головної палацової споруди бачимо пишно декоровану неоготичну годинникову вежу з гостроверхими вікнами, порт‑фенетром на високому партері та балконом. Її завершував аркадний фриз із зубцями та кутовими башточками. На вежі майорів прапор власника. Поруч із баштою стояла одноповерхова неоготична споруда з гостроверхими вікнами та подібними порталами, накрита сплощеним дахом із зубчастим парапетом і декоративними стрижнями.
Вище згадана споруда майже не відрізняється від аналогічного будинку, що стоїть на сусідньому пагорбі, відомому як «Рогата школа». Нині там розташований музей села.
У XVIII столітті Нове Поріччя належало магнатському роду Замойських. Згодом, через шлюб Урсули Замойської з Михайлом Мнішеком, маєток перейшов до родини Мнішків.
У 1830 році Нове Поріччя придбав Віктор Скібнєвський. Саме з його іменем пов’язують завершення будівництва палацового комплексу.
Коли і як будували палац
Тривалий час серед дослідників існувала версія, що палац повністю збудували у середині ХІХ століття. Втім аналіз матеріалів, зокрема типу цегли, свідчить, що будівництво могло розпочатися ще наприкінці XVIII століття.
Ймовірно, Мнішки почали зведення резиденції, але через політичні зміни — зокрема перехід Поділля під владу Російської імперії у 1793 році — роботи зупинили.
Згодом Скібнєвський викупив недобудований маєток і завершив основну класицистичну частину близько 1840 року. У 1840–1850-х роках комплекс доповнили неоготичними спорудами.
Доля палацу
Як і багато подільських резиденцій, палац у Новому Поріччі не пережив буремних подій початку ХХ століття. Його було знищено у революційні роки.
Сьогодні від колись розкішного комплексу залишилися лише фрагменти. Водночас місце й досі привертає увагу дослідників та туристів завдяки своїй історії та численним загадкам.
Модератор
Джерело: ngp-ua.info
Новини рубріки
Вакансії у медичному підрозділі 12-ї бригади «Азов»
25 квітня 2026 р. 12:43
У Старокостянтинові школярів навчали надавати першу домедичну допомогу
25 квітня 2026 р. 11:18
На Хмельниччині під час пожежі житлового будинку загинув чоловік
25 квітня 2026 р. 11:15