У столиці Каліфорнії поетеси з Городоччини здобули ІІ місце на міжнародному конкурсі-фестивалі

21 червня 2026 р. 15:48

21 червня 2026 р. 15:48


Друге місце на міжнародному фестивалі

Цього місяця у столиці Каліфорнії, місті Сакраменто, відбувся Міжнародний мистецький конкурс-фестиваль імені Ігоря Білозіра. Серед його учасниць були й поетеси з Городоччини — Вікторія Смик та Іванна Андрейків. Вони представили поетичний твір у форматі діалогу між Україною та Сполученими Штатами Америки й здобули ІІ місце, гідно представивши українське слово на міжнародній сцені.

Ідея твору народилася у Вікторії Смик. Саме вона написала перші рядки, у яких Україна звертається до далекої сестри — Америки. У поезії переплелися біль війни, історична пам’ять українського народу, підтримка України світом та віра в перемогу. Згодом авторка відчула, що цей твір потребує продовження — другого голосу й відповіді. Через три місяці до роботи долучилася Іванна Андрейків , яка написала другу частину вірша. Саме у форматі діалогу двох авторок і двох голосів твір представили на конкурсі.

«Розкажи мені, сестро далека,
Чому я в цьому світі одна?
Кожен день я проходжу крізь пекло,
Що принесла у дім мій війна».

У відповідь прозвучали рядки:

«Відповім тобі, моя сестро:
Світ хай прагне усе забирать,
Ти тримайся правди так щиро —
Бог розсудить все, як нам не знать».

Твір Вікторії Смик та Іванни Андрейків прозвучав як розмова України й Америки Автор: Славік Іотко Твір Вікторії Смик та Іванни Андрейків прозвучав як розмова України й Америки

Поетичний діалог городоччанок тепло сприйняли учасники фестивалю. Через художнє слово авторки порушили теми війни, історичної пам’яті, міжнародної підтримки України та віри в майбутнє.

— Для мене ця нагорода — не лише особисте досягнення. Це можливість ще раз нагадати світові про Україну та людей, які щодня переживають наслідки війни. Поезія сьогодні стала голосом тих, хто не завжди має можливість бути почутим, — зазначила Іванна Андрейків.

Вікторія Смик наголошує, що ця відзнака має особливе значення, адже є результатом спільної творчої роботи двох авторок і водночас відображає зв’язок із рідним краєм.

— Це не лише наша нагорода. Це нагорода нашого Поділля, нашої Городоччини — землі, яка така дорога нашим серцям. Саме звідти ми винесли любов до українського слова, пісні, молитви й рідного краю, — поділилася Вікторія Смик.

Землячки з Городоччини гідно представили українську поезію на Міжнародному мистецькому конкурсі-фестивалі імені Ігоря Білозіра. Автор: Славік Іотко Землячки з Городоччини гідно представили українську поезію на Міжнародному мистецькому конкурсі-фестивалі імені Ігоря Білозіра.

Фестиваль, що зібрав українців у Сакраменто

Міжнародний мистецький конкурс-фестиваль імені Ігоря Білозіра вже вдруге відбувся у столиці Каліфорнії. Його засновницею є народна артистка України Оксана Білозір, яка популяризує творчий спадок видатного українського композитора Ігоря Білозіра. До організації та проведення фестивалю також долучилася заслужена діячка мистецтв України, поетеса й композиторка Наталія Багмут.

Цьогоріч конкурс зібрав учасників із різних куточків світу. На сцені звучали українські народні та сучасні пісні, авторські композиції, поетичні твори й інструментальна музика. Серед гостей були представники української громади США, громадські діячі, дипломати та друзі України. Після нагородження переможців Оксана Білозір відзначила роботу поетес із Городоччини.

— Авторкам вдалося через художнє слово поєднати історичну пам’ять українського народу із сучасними подіями та показати важливість міжнародної підтримки України, — сказала Оксана Білозір.

Окрему увагу глядачів привертали виступи дітей та молоді у вишиванках і народному вбранні.

— Я щоразу радію, коли бачу дітей на українській сцені. Саме вони продовжуватимуть нашу культуру далеко від Батьківщини , — зазначила радіоведуча Світлана Івотко.

Збереження спадщини та підтримка України

Під час фестивалю Оксана Білозір також говорила про важливість збереження творчої спадщини Ігоря Білозіра, ім’я якого носить конкурс. Сьогодні народна артистка продовжує громадську та благодійну діяльність, підтримує українських військових і популяризує українську культуру за кордоном.

— Творчість Ігоря Білозіра свого часу здобула широку популярність серед українців Канади та США, де його пісні звучали задовго до того, як отримали належне визнання на міжнародному рівні, — зазначила Оксана Білозір. — Саме тому фестиваль став не лише конкурсом талантів, а й нагодою вкотре нагадати про внесок Ігоря Білозіра в українську культуру та передати його творчу спадщину новому поколінню українців.

Оксана Білозір, народна артистка України Автор: Славік Іотко Оксана Білозір, народна артистка України

Українська культура не знає кордонів

Після завершення фестивалю представники української громади поспілкувалися з народною артисткою в неформальній атмосфері. Ведучі радіопрограми «Доброго вечора, ми з України» подарували Оксані Білозір футболку з логотипом свого проєкту та запросили її на майбутній радіоефір, присвячений українській культурі, творчості й підтримці України за кордоном.

— Сьогодні, коли мільйони українців через війну опинилися за межами Батьківщини, культура допомагає зберігати нашу ідентичність. Через пісню, поезію та мистецтво ми підтримуємо зв’язок із рідною землею і розповідаємо світові про Україну , — зазначила Вікторія Смик.

Учасники й учасниці міжнародного концерту Автор: Славік Іотко Учасники й учасниці міжнародного концерту

Для Вікторії Смик та Іванни Андрейків фестиваль у Сакраменто став можливістю представити Городоччину на міжнародному рівні. Їхнє друге місце — це визнання спільної творчої роботи й підтвердження того, що українське слово звучить далеко за межами України.

Реклама

У столиці Каліфорнії поетеси з Городоччини здобули ІІ місце на міжнародному конкурсі-фестивалі

У столиці Каліфорнії поетеси з Городоччини здобули ІІ місце на міжнародному конкурсі-фестивалі

У столиці Каліфорнії поетеси з Городоччини здобули ІІ місце на міжнародному конкурсі-фестивалі

У столиці Каліфорнії поетеси з Городоччини здобули ІІ місце на міжнародному конкурсі-фестивалі

Джерело: horodok.city