Городоччани вшанували пам'ять полеглого захисника Олександра Дідура

09 липня 2026 р. 12:08

09 липня 2026 р. 12:08

Річниця загибелі

9 липня городоччани вшанували пам’ять полеглого захисника Олександра Дідура. Воїн понад рік вважався зниклим безвісти, а додому повернувся «на щиті» у листопаді 2025 року. У річницю його загибелі на центральній площі Городка відбувся пам'ятний захід.

Хвилина пам'яті

Ще до початку загальнонаціональної хвилини мовчання жителі громади почали збиратися на площі Героїв Майдану. Над сходами на великому екрані горіла свічка як символ пам'яті про полеглих захисників України. Біля неї працівники відділу культури розгорнули Державний прапор України та прапор із фотографією Олександра Дідура.

Рівно о дев'ятій місто завмерло. Перехожі зупинилися, водії вийшли з автомобілів, віддаючи шану тим, хто загинув, захищаючи Україну. Після хвилини мовчання над Городком пролунав Державний Гімн України.

Після цього директорка міського будинку культури Оксана Походонько нагадала присутнім життєвий шлях захисника.

Історія захисника

Олександр Дідур народився у селі Купин. Згодом разом із батьками переїхав до Городка, де навчався спочатку у Городоцькому ліцеї №2, а пізніше — у першій гімназії (нині Городоцький ліцей №1). Після здобуття у місцевому училищі фаху столяра проходив строкову службу в Ужгороді. Повернувшись додому, одружився з городоччанкою Оленою. Подружжя виховувало чотирьох дітей — трьох доньок та сина. Останні роки перед повномасштабним вторгненням сім'я проживала у Хмельницькому.

Олександр став до лав Збройних сил України від початку повномасштабної війни. Служив у 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр». У липні 2024 року зв'язок із військовослужбовцем обірвався.

Портрет Олександра Дідура Фото: Городок.City Автор: Віра Лапа

Понад рік захисник вважався зниклим безвісти. 5 листопада 2025 року г ородоччани попрощалися із захисником , якого поховали на Алеї Слави міського кладовища.

Нагадаємо, саме батьки Олександра — Віра та Віталій Дідури — стали ініціаторами акції на підтримку родин військових «Зниклі безвісти – не означає забуті», яка й нині щосуботи проходить у Городку. Після підтвердження загибелі сина їхня історія очікування змінилася на історію пам'яті. Водночас започаткована ними акція триває й надалі — уже цієї суботи, 11 липня, вона відбудеться 67-й раз.

Похорони Олександра Дідура. Фото: Городок.City Автор: Віра Лапа

Петиція

За кілька днів до річниці загибелі сина Віра Дідур зареєструвала петицію до Президента України з проханням присвоїти Олександру Дідуру звання Героя України (посмертно). Для того щоб глава держави розглянув звернення, воно має набрати 25 тисяч підписів.

— Для нас наш син назавжди залишиться Героєм. Але ми хочемо, щоб його подвиг був гідно відзначений і на державному рівні. Тому звертаємося до всіх небайдужих із проханням підтримати петицію. Він віддав своє життя за нашу державу, за кожного з нас, — говорить Віра Дідур.

— Він віддав життя не лише за нашу родину — він віддав його за всю Україну, щоб був мир, щоб росли діти й не жили у страху. Дуже просимо підтримати нашу ініціативу, — додає Віталій Дідур.

Батьки загиблого Героя - Віра та Віталій Дідури. Фото: Городок.City Автор: Віра Лапа

Станом на сьогодні петицію підтримали 689 осіб. Для її розгляду необхідно зібрати 25 тисяч підписів упродовж 90 днів. Підтримати петицію можуть усі повнолітні громадяни України. Для цього потрібно перейти за посиланням , авторизуватися на сайті Президента України за допомогою електронного підпису (Дія.Підпис, файловий або хмарний ключ) і натиснути кнопку «Підписати петицію».

Хмельницькі