Що тече з крана: яку воду п’ють мешканці Городоцької громади і хто відповідає за її якість

14 липня 2026 р. 16:17

14 липня 2026 р. 16:17

Лабораторні аналізи води зі свердловин Городка

Щодня мешканці Городоцької громади відкривають кран, набирають воду у стакан і пють її, або ж готують чай, каву чи їжу, миють овочі. І для більшості з нас хороша вода — це якщо вона прозора, без різкого запаху і не має дивного присмаку. Але якість питної води не завжди можна оцінити на око. Частину показників людина справді може помітити сама: запах, колір, каламутність, присмак. Інші — нітрати, амоній, жорсткість, залізо, мікробіологічні показники - визначають лише лабораторно.

Саме тому редакція вирішила перевірити воду, яку щодня п’ють мешканці громади. Ми замовили лабораторні аналізи з кількох артезіанських свердловин міста і разом із фахівцями пояснимо, що означають ці цифри. Зокрема дізнаємося, чи є перевищення, для кого вони можуть бути небезпечними, хто відповідає за якість води і що можуть зробити самі мешканці, поки громада шукає гроші на модернізацію системи водопостачання.

Башта Рожновського в мікрорайоні «Дубок» Фото: Городок .City Автор: Наталія Попович

Велика система: 67 свердловин і 40 населених пунктів

Городоцька громада користується водою з артезіанських свердловин. Це не один водогін і не одна насосна станція, а велика система, яка охоплює десятки населених пунктів. Всього є 67 артсвердловин у 40 населених пунктах громади, які обслуговує КП «Городоккомунсервіс». Та, як наголошує Олег Попович, керівник оперативно-аналітичної групи м. Городок Хмельницького обласного центру контролю та профілактики хвороб, якість води залежить не лише від того, якою вона є в підземному горизонті. Важливо й те, що відбувається з нею далі: у насосах, баштах, трубах, під час проривів, ремонтів, відключень електроенергії та повторного запуску системи.

— З свердловин ми добуваємо воду нормальної якості. Але ризики можуть з’являтися вже після того. Забруднити її можемо в інженерних конструкціях, у трубах, під час проривів. І з цим треба щось робити, — каже Олег Попович.

Ця теза важлива для розуміння всієї проблеми. Бо коли люди кажуть «погана вода», вони часто мають на увазі те, що бачать у крані: жовтий колір, осад, запах, присмак. Але це не завжди означає, що сама свердловина дає неякісну воду.

Олег Попович набирає воду для лабораторних аналізів Фото: Городок.City Автор: Наталія Попович

Окремий виклик для системи водопостачання — тривалі або часті відключення електроенергії. Насосне обладнання залежить від струму. Коли електрика зникає, система зупиняється.

— У таких випадках насосні агрегати оперативно підключаються до альтернативних джерел живлення — генераторів, і їхня робота продовжується, — розповідає Віктор Верхомій, директор КП «Городоккомунсервіс». — Зараз у Городку є шість генераторних установок.

Коли електропостачання відновлюють, насоси запускаються знову, у трубах змінюється тиск, а в старих мережах це може піднімати осад та іржу. Олег Попович пояснює це просто: якщо вода з труб сходить, а труби ще металеві, без води вони контактують із киснем і кородують.

— Де пластикові труби — там ситуація краща. А де ще залізні, вони іржавіють. Коли вмикається насос, відбувається гідроудар у трубах, і вся ця іржа потрапляє у воду. Тоді йде жовта вода, яку потрібно змивати. Тому не раджу економити на тих кількох гривнях плати за воду — її треба спустити, — каже фахівець.

Фото: Городок.City Автор: Наталія Попович

Водночас у комунальному підприємстві зазначають: планові промивки мережі зазвичай проводяться один-два рази на рік. Але якщо до підприємства звертаються мешканці будинків чи сільських округів зі скаргами на якість води, промивка може бути проведена позачергово. Позапланово мережу також промивають після усунення аварійної ситуації на трубопроводах, щоб прочистити труби від можливих забруднень.

Що показують аналізи

Але яку ж воду ми таки добуваємо із свердловин? У лабораторному протоколі питної води є кілька груп показників. Частину з них, як ми уже писали вище, людина може оцінити сама — це запах, присмак, забарвлення, каламутність. Їх називають органолептичними показниками. Вони нормуються, але не дають повної відповіді на питання, чи вода безпечна.

Редакція замовила лабораторні аналізи води із 4 свердловин Городка Фото: Городок.City Автор: Наталія Попович

За словами Олега Поповича, справжня оцінка води починається тоді, коли дивишся не лише на вигляд, а й на хімічні та бактеріологічні показники. Серед базових — pH, тобто водневий показник. Він показує, чи має вода кислу або лужну реакцію. За словами фахівця, у місцевій воді він зазвичай залишається в межах нормах.

Далі йде група азоту: амоній, нітрити й нітрати. Саме ці показники часто потребують найбільш уважного пояснення, бо їх поява або перевищення може мати різні причини.

Амоній: перевищення є, але висновки треба робити обережно

У двох протоколах, які аналізував Олег Попович, зафіксоване перевищення амонію у воді. Мова про свердловини №3 та №4 по пров. Багряного. Воду із цих свердловин пють жителі центральної частини міста. На обидвох при нормативі 0,5 виявлена величина амонію становить 1,7 на третій свердловині і 2,5 — на четвертій. Тож і офіційний висновок лікаря у протоколі: «Зразок води не відповідає вимогам «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».

Інфографіка результатів аналізів

На перший погляд це звучить тривожно. Адже амоній може свідчити про свіже фекальне забруднення. Але фахівець одразу пояснює важливий нюанс: у підземних водах амоній може мати й природне походження. Він може утворюватися глибоко у водоносному горизонті внаслідок геологічних процесів.

— Амоній у воді не завжди є свідченням забруднення води. Я думаю, що в наших водах амоній природний, так як ми дуже близько біля курорту Сатанів, — пояснює Олег Попович.

До слова, на період дії воєнного стану в Городоцькій громаді дозволили застосовувати допустимі відхилення окремих санітарно-хімічних показників питної води. Таке рішення ухвалила комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Городоцької міської ради 2 червня 2026 року. Згідно з протоколом, допустимий рівень загальної жорсткості води становить не більше 10,0 ммоль/дм³, амонію — не більше 2,6 мг/дм³, заліза — не більше 1,0 мг/дм³, марганцю — 0,5 мг/дм³. Ці норми діятимуть протягом воєнного стану.

Нітрати: найбільший ризик для маленьких дітей

Окрема тема — нітрати. У воді з артсвердловин Городоцької громади, за словами Олега Поповича, їх небагато. Натомість у криницях місцевості нітрати трапляються значно частіше.

— У нашій місцевості нітратів багато в криницях, майже в половині. А великий вміст нітратів у питній воді дуже небезпечний для маленьких дітей, — зазначає фахівець.

Нітрати особливо небезпечні для немовлят і дітей раннього віку. У дитячому організмі вони можуть перетворюватися на нітрити, які впливають на здатність крові переносити кисень. Такий стан називається водно-нітратною метгемоглобінемією. У побуті його іноді описують як «синюшність» або кисневе голодування, але медично це складніший і небезпечний процес.

— Найбільш небезпечною вода з підвищеним вмістом нітратів є для немовлят віком до шести місяців. У такому віці ферментні системи дитини ще недостатньо зрілі, щоб швидко відновлювати метгемоглобін. Саме тому використовувати воду з підвищеним вмістом нітратів для приготування дитячих сумішей категорично не можна, — пояснює Лілія Паркіна, педіатриня Городоцького Центру ПМСД.

Лілія Паркіна, педіатриня Городоцького Центру ПМСД Фото: Городок.Сіty Автор: Наталія Попович

За словами лікарки , батьків мають насторожити синюшність губ, слизових оболонок чи шкіри, утруднене або прискорене дихання, сильна млявість, сонливість, відмова від їжі та блювання.

— У тяжких випадках можливі порушення свідомості, судоми та гостра дихальна недостатність. Якщо такі симптоми з’явилися після вживання потенційно небезпечної води, потрібно негайно звертатися по медичну допомогу, — наголошує лікарка.

Неякісна вода може бути небезпечною не лише для дітей. У групі ризику також люди з хронічними захворюваннями нирок, серцево-судинної системи, печінки, пацієнти зі зниженим ім-остатньо прокип’ятити.

— Кип’ятіння знищує більшість бактерій, вірусів і паразитів, але не видаляє нітрати та інші розчинені хімічні сполуки. Навпаки, під час тривалого кип’ятіння частина води випаровується, і концентрація нітратів може зростати, — пояснює Лілія Паркіна.

Тому для пиття, а особливо для приготування дитячого харчування, варто використовувати лише воду, якість якої підтверджена лабораторно. Якщо родина користується індивідуальною криницею чи свердловиною, воду потрібно регулярно перевіряти, насамперед на вміст нітратів.

Жорсткість, накип і залізо

Ще один показник, який часто турбує людей, — жорсткість води. Саме через неї у чайниках з’являється накип. Жорсткість формують кальцій і магній. У розглянутих пробах, за словами Олега Поповича, цей показник був у межах норми - близько трьох при нормативі до семи.

Тому накип у чайнику не завжди означає, що вода небезпечна. Часто це природна властивість води, пов’язана з її мінеральним складом. Інше питання — якщо вода має виражений осад, різко змінює смак або колір. Тоді варто перевірити її лабораторно.

Історія із залізом у громаді показує, що технічні рішення можуть давати результат. За словами Олега Поповича, у 1990-х — на початку 2000-х років у місцевій воді були перевищення заліза. Коли будували станцію другого підйому, встановили систему знезалізнення. Після цього проблему вдалося зменшити.

— Коли будували станцію другого підйому, я наполіг, щоб поставили систему знезалізнення. Зараз ми не бачимо перевищення заліза, — розповідає фахівець. — Тобто проблема якості води не завжди вирішується одним фільтром на кухні. Іноді потрібне інфраструктурне рішення — система знезалізнення, ремонт мереж, промивання, резервне живлення, контроль.

Станція другого підйому води у Городку Фото: Городок.City Автор: Наталія Попович

На перший погляд, якість води і тариф — різні теми. Але насправді вони пов’язані. Щоб вода була стабільно якісною, систему потрібно обслуговувати: ремонтувати труби, промивати мережі, дезінфікувати башти, платити за електроенергію, утримувати насосне обладнання, реагувати на аварії, проводити аналізи.

У Городоцькій громаді тарифи на воду й водовідведення не змінювалися з 2019 року. Мешканці нині платять 20,44 грн за куб води і 9,25 грн за водовідведення. Разом — 29,69 грн. Але, за даними міської ради, такий тариф покриває лише близько половини реальних витрат. І якщо підприємство постійно працює в умовах дефіциту, йому важче оновлювати обладнання, ремонтувати старі ділянки, забезпечувати резервне живлення і підтримувати систему в належному стані.

Саме тому питання води не можна зводити лише до аналізу в лабораторії. Аналіз показує, що є у воді сьогодні. Але стабільна якість у майбутньому залежить від того, чи є в громади можливість системно підтримувати всю інфраструктуру.

— Станом на сьогодні ми дали завдання комунальному підприємству підготувати план модернізації свердловин, мереж і насосного обладнання. Це потрібно для того, щоб поступово закладати відповідні кошти у місцевому бюджеті, — каже Дмитро Варшавський, заступник Городоцького міського голови, який курує сферу ЖКГ у громаді. — Одним із пріоритетів залишається резервне забезпечення водопостачання і водовідведення у Городку та селах громади. Йдеться, зокрема, про облаштування місць для встановлення генераторів у селах, їхню охорону та передачу техніки на обслуговування комунальному підприємству. Ще один важливий напрям — поступова заміна старих водомереж. Саме зношені труби часто впливають на якість води після аварій, перепадів тиску чи відключень електроенергії.

Хто відповідає за воду

Відповідальність за якість води залежить від того, про яке джерело йдеться. Якщо це централізоване водопостачання, важливу роль мають комунальне підприємство, орган місцевого самоврядування і лабораторний контроль. Якщо це приватна криниця — відповідальність значною мірою лежить і на власникові, адже саме він має дбати про стан джерела, чистку, захист від поверхневого забруднення і лабораторну перевірку.

Для мешканця головне — знати, куди звертатися. Якщо вода різко змінила колір, запах або смак, якщо після відключень вона довго залишається каламутною, якщо у воді з’являється осад, варто повідомити комунальну службу за телефоном: 38 (068) 841 87 21 . Якщо родина користується криницею, особливо якщо в домі є маленькі діти, воду потрібно періодично здавати на аналіз.

У європейському підході до питної води головний акцент робиться не лише на разових аналізах, а на постійному управлінні ризиками. Дорожня карта з імплементації в Україні Директиви ЄС про питну воду передбачає ризик-орієнтований підхід по всьому ланцюгу водопостачання — від джерела й свердловини до насосного обладнання, мереж і крана споживача. Це означає, що громаді важливо не просто час від часу перевіряти воду, а розуміти, де саме можуть виникати проблеми: у свердловині, старих трубах, після аварії, під час відключення електроенергії чи через недостатнє очищення.

Окремий принцип — відкрита комунікація з людьми. Споживачі мають отримувати своєчасну й зрозумілу інформацію про якість води: що показали аналізи, які показники перевищені, чи є ризик для здоров’я, чи потрібен повторний контроль і що робити мешканцям. Саме тому для громади важливі не лише лабораторні протоколи, а й регулярні пояснення результатів, план модернізації мереж, промивки, дезінфекція, резервне живлення та рішення для тих ділянок, де проблеми повторюються.

Городоцька громада забезпечує себе водою саме зі свердловин. Однак, як показало дослідження, підземне походження не означає автоматичну відповідність усім нормам. За результатами лабораторних досліджень, які замовив Городоцький телерадіопресцентр у червні 2026 року, вода з чотирьох артезіанських свердловин Городка за мікробіологічними показниками відповідає вимогам: у зразках не виявили E.coli, ентерококи та загальні колі-форми.

Водночас санітарно-хімічний аналіз показав перевищення вмісту амонію у двох свердловинах — №3 та №4, що розташовані у провулку Багряного. У свердловині №3 показник амонію становив 1,7 мг/дм³, у свердловині №4 - 2,5 мг/дм³ при нормативі не більше 0,5 мг/дм³. Через це санітарний лікар зробив висновок, що ці два зразки не відповідають вимогам за вмістом амонію. Водночас нітрати, нітрити, марганець, фториди, сульфати, хлориди, жорсткість та інші перевірені показники у досліджених зразках були в межах норми.

Але шлях води до крана проходить через складну інженерну систему. І саме там можуть виникати проблеми: старі труби, прориви, осад, гідроудари після відключень, недостатнє промивання чи зношене обладнання.

До слова, за даними Державного агентства водних ресурсів України, орієнтовно 80% питної води, що надходить у крани українців, береться з річок та озер, і лише п'ята частина забезпечується підземними джерелами. При цьому найчистіша вода з кранів — у Закарпатській та Івано-Франківській областях, а також на півночі країни: там багато річок, що беруть початок у горах, а порода природно захищає воду від забруднень.

Хмельницькі