Романтична географія Хмельниччини: села та містечка названі на честь коханих жінок

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Романтична географія Хмельниччини: села та містечка названі на честь коханих жінок

22 серпня 2026 р. 11:48

22 серпня 2026 р. 11:48

На Хмельниччині є чимало сіл і містечок, назви яких увіковічнили жіночі імена. За кожною з них — своя романтична або родинна історія, сповнена почуттів, шани та вдячності.

Так, у 1860 році поміщик Костянтин Ясенський на честь своєї дружини Єлизавети перейменував село Свинна на Єлизаветпіль — нині це населений пункт Теофіпольської громади.

На Кам’янеччині 1858 року з’явилася Оленівка — землевласник Богун дав селу цю назву, аби вшанувати свою кохану Гелену (Олену) .

У XVIII столітті там же було засноване село Теклівка (тепер Тернавка) — воно отримало ім’я дружини пана Шидловецького . Ще одна Теклівка , що нині входить до Чемеровецької громади, названа на честь Теклі Аксамітович . А розташована поруч Мар’янівка — на честь Мар’яни Стрижалківської.

Волинський шляхтич із роду Яблоновських теж увічнив ім’я своєї дружини — Ганни — назвавши її ім’ям село Ганнопіль на Славутчині . А стародавнє містечко Човган у 1740 році отримало нову назву — Теофіполь, на честь княгині Теофілії Яблоновської.

Та, мабуть, найвідомішою історією любові, увіковічненої в географічній назві, стала історія селища Антоніни.

У 1760-х роках власниця села Барбара Сангушко передала тодішні Голодьки у користування своєму родичу — регенту коронної канцелярії Ігнацію Мальчевському , який був одружений із її сестрою Антоніною. Подружжя оселилося в селі, звело палац і заклало розкішний парк із екзотичними деревами, кущами та квітами.

Свою маєтність Ігнацій назвав іменем коханої дружини — Антоніна. З часом так почали називати і все село.

Сьогодні в Антонінах збереглися лише рештки колись розкішного парку, кілька господарських споруд, дві в’їзні брами та старовинна огорожа — мовчазні свідки великої любові, що подарувала назву селу.

За матеріалами публікацій історика Сергія Єсюніна.

Модератор