Імена на грудях, свічки в руках: Старокостянтинів вшанував полеглих Захисників

30 серпня 2026 р. 10:28

30 серпня 2026 р. 10:28

• Малий
• Середній
• Великий

29 серпня, у День пам’яті захисників України, Старокостянтинівська громада згадувала тих, хто віддав життя, захищаючи Україну. Цього дня у місті відбулися «Реквієм за нескореними», Всеукраїнський забіг «Шаную воїнів, біжу за Героїв України» та тиха акція «Світло пам’яті».

У кожного з цих подій був свій формат. Але спільним залишалося головне - імена людей, яких уже немає поруч, і вдячність тим, завдяки кому Україна продовжує жити.

Імена, за якими - життя

Старокостянтинівська громада пам’ятає 318 своїх земляків-воїнів, які загинули, захищаючи Україну під час антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил та повномасштабної російської агресії.

29 серпня їхні імена звучали на Меморіальному комплексі під час «Реквієму за нескореними».

Захід розпочався спільною молитвою за упокій душ полеглих Захисників України.

Представники духовенства різних релігійних громад разом із присутніми молилися за тих, хто не повернувся з війни. Після молитви громада вшанувала Героїв хвилиною мовчання.

До присутніх звернувся заступник міського голови Микола Кошик. Під час заходу звучали пісні.

«Сини України» у виконанні Марії Скромінської стали музичною даниною пам’яті полеглим воїнам. А пісня «Ми переможемо» у виконанні Олександра Петрука нагадала про незламність та віру в Україну.

Та найважливішими були не промови й не музика. На Меморіальному комплексі звучали імена загиблих. За кожним із них - людина. Її дитинство, родина, друзі, робота, мрії, плани на майбутнє. Життя, яке мало тривати.

Після завершення «Реквієму» представники міської влади, родини загиблих Захисників та всі охочі вирушили до місць поховання Героїв, щоб покласти квіти.

«Шаную воїнів, біжу за Героїв України»

Цього ж дня Старокостянтинів долучився до Всеукраїнського забігу «Шаную воїнів, біжу за Героїв України». Його учасники стартували з території Меморіального комплексу.

Дистанцію до Центрального стадіону долали військовослужбовці та ветерани, родини Захисників, рідні зниклих безвісти, школярі та молодь, волонтери, працівники підприємств, установ та організацій громади.

Люди різного віку й професій цього дня бігли разом. На грудях кожного учасника було ім’я та прізвище полеглого Героя. Тому це був не забіг заради результату. Не було переможців чи переможених. Була пам’ять.

На Центральному стадіоні відбулася урочиста частина заходу. Директор ДЮСШ Майя Булавко сказала слова, які, мабуть, найточніше передали сенс цієї дистанції:

«Наша дистанція завершилася. Але пам’ять не має фінішу».

Учасників забігу нагородили символічними пам’ятними медалями - як знак вдячності за участь у вшануванні Героїв.

Світло пам’яті

Увечері біля панно «За волю України» відбулася тиха акція «Світло пам’яті».

Тут не було гучних урочистостей. Були родини загиблих Захисників, родини зниклих безвісти, жителі громади. Були лампадки, фотографії та спогади.

Присутні переглянули відеослайди зі світлинами загиблих Захисників Старокостянтинівської громади.

Родини зниклих безвісти Захисників, об’єднані громадською організацією «Серце незламних», створили зі свічок композицію зі словом «ДЯКУЄМО».

Це слово стало одним із головних символів вечора.

Дякуємо тим, хто став на захист країни. Дякуємо тим, хто віддав за неї найдорожче. Дякуємо за можливість сьогодні жити у своїх домівках, працювати, навчатися, виховувати дітей і просто планувати завтрашній день.

Вічна пам’ять полеглим Захисникам і Захисницям України.

Фото: Старокостянтинів офіційний

Хмельницькі