Після трьох років невідомості на щиті у село Немиринці повернувся Антон Тонкоглас

22 вересня 2026 р. 17:17

22 вересня 2026 р. 17:17

На щиті повернувся Антон Тонкоглас

22 вересня в Немиринцях попрощалися із захисником України Антоном Тонкогласом. Воїн понад три роки вважався зниклим безвісти. Односельці чекали на його повернення та сподівалися, що він живий. Цього дня Антон повернувся додому — на щиті.

Траурний кортеж із тілом захисника зустрічали мешканці Городоцької та Гвардійської громад. Уздовж дороги люди ставали навколішки, тримали квіти та схиляли голови в мовчазній скорботі.

Вдома на Антона чекали рідні та односельці. Після зустрічі Героя траурна процесія вирушила до Свято-Космо-Дем’янської церкви в селі Немиринці, де відбулося прощання.

— Хлопець був надзвичайно чудовий, красивий, молодий, життєрадісний. Планував мирне життя, та, на жаль, не склалося. Чекали живого, сподівалися. Бо «зниклий безвісти» не означає, що людина вже загинула. Не дочекалися. Вічна слава та вічна пам’ять загиблому Герою України , — сказав староста села Немиринці Павло Садовський.

Антон Тонкоглас народився 7 червня 1995 року в селі Немиринці. Був військовослужбовцем Збройних сил України, солдатом, старшим стрільцем 2-го аеромобільного відділення 2-го аеромобільного взводу 12-ї аеромобільної роти 3-го аеромобільного батальйону військової частини А4355.

Захищав Україну від російської збройної агресії. 30 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі Бахмута Донецької області Антон зник безвісти.

Відтоді рідні та односельці чекали на звістку про нього. Сподівалися, що захисник живий і одного дня повернеться додому.

«Він завжди залишиться таким учнем»

Антона добре пам’ятає його колишня вчителька та директорка місцевої школи Любов Садовська. Каже, ще зі шкільних років він вирізнявся чуйністю, умінням допомагати та мав багато друзів.

— Ми всі сподівалися, що Антон повернеться. І от сьогодні він повернувся, але повернувся на щиті. У пам’яті він залишиться захисником, громадянином нашого села, а для мене особисто — таким маленьким, незахищеним учнем. Ми пишаємося ним. Переповнюють і біль, і гордість за те, що Антон не побоявся, пішов захищати нас і поклав своє життя за свободу та незалежність нашої країни. Царство йому Небесне, вічна слава і вічна пам’ять , — поділилася Любов Садовська, колишня директорка місцевої школи.

Антон не встиг створити власну сім’ю. Усе його життя, плани та мрії обірвала війна. Мати пішла з життя раніше, а батько помер після звістки про зникнення сина у 2023 році. У Героя залишилися сестра та племінниця.

«Він був для нас як менший брат»

Для сусідів Антон був майже членом родини. Лілія Кирилюк розповідає, що її син був близьким другом захисника.

— Я найближча сусідка Антона. Можна сказати, ми були як родичі. Він був хорошим хлопцем, був нам як син, завжди допомагав батькам. Коли його призвали до війська, пішов, не ухилявся. Тепер сумуємо всі. Хочемо пам’ятати його вічно таким, яким він був: життєрадісним і веселим. Щоб він завжди залишався в пам’яті односельців. Царства Небесного дитині , — розповіла Лілія Кирилюк.

Після заупокійної молитви Героя провели до місця вічного спочинку на місцевому кладовищі в Немиринцях.

Провести Антона Тонкогласа в останню путь прийшли рідні, односельці та мешканці громади. Люди зустрічали та проводжали Героя навколішки, з квітами.

Хмельницькі