Яка була «прихована» мета утворення Хмельницької області: військовий слід адміністративної реформи

04 жовтня 2026 р. 10:09

04 жовтня 2026 р. 10:09

22 вересня 1937 року на адміністративній карті України з’явилася нова область — Кам’янець-Подільська. Саме так спочатку називалася нинішня Хмельницька область.

Факт її утворення добре відомий. Значно складніше знайти детальну інформацію про те, навіщо саме створювали нову область, як формували її перші райони.

Особливо цікавим є питання, чи мала поява Кам’янець-Подільської області лише адміністративно-господарське пояснення. Адже її територія практично прилягала до державного кордону СРСР, а регіон у другій половині 1930-х років перетворювався на важливий військово-стратегічний плацдарм.

Чотири нові області

22 вересня 1937 року ЦВК СРСР ухвалив рішення про поділ кількох великих областей УРСР. Так на карті республіки одночасно з’явилися чотири нові адміністративні одиниці.

Харківську область поділили на Харківську та Полтавську, Київську — на Київську та Житомирську, Вінницьку — на Вінницьку та Кам’янець-Подільську, а Одеську — на Одеську та Миколаївську.

Офіційне пояснення було цілком у дусі тогочасної радянської пропаганди. Адміністративно-територіальні зміни, як писала партійна преса, мали допомогти державі «посилити вплив на маси, зміцнити зв’язок з ними» та оперативніше керувати «соціалістичним будівництвом».

Таке пояснення могло стосуватися загальної логіки реформи. Однак щодо Кам’янець-Подільської області є й інша обставина, на яку звертають увагу дослідники: нова область фактично охопила значну частину західного прикордоння УРСР.

Подібним чином уздовж західного кордону були сформовані Житомирська та Одеська області.

Це дає підстави розглядати адміністративну реформу 1937 року не лише як спробу зробити управління територіями зручнішим, а й у контексті військової підготовки Радянського Союзу.

Область як військовий плацдарм

У другій половині 1930-х років західне прикордоння СРСР мало особливе стратегічне значення.

Для Кам’янець-Подільської області це означало не лише охорону державного кордону. Важливим завданням було завершення створення системи укріплень, відомої як «Лінія Сталіна».

Уздовж західного кордону споруджували довготривалі оборонні споруди, облаштовували вогневі позиції, командні пункти, вузли оборони та іншу військову інфраструктуру.

Водночас військова доктрина СРСР у той період передбачала не лише оборону власної території. Значна увага приділялася можливості перенесення бойових дій на територію противника.

Саме тому Кам’янець-Подільщина поступово перетворювалася на своєрідний плацдарм для дій Червоної армії на західному напрямку.

Історія невдовзі показала, наскільки важливим було це прикордонне розташування.

З території нашої області Червона армія здійснила «визвольні» походи на Західну Україну та Буковину і Бессарабію, наслідком яких стало примусове приєднання цих земель до СРСР.

Скільки районів було спочатку?

Є ще одна цікава деталь, яка стосується перших років існування області.

У багатьох історичних та краєзнавчих матеріалах зазначається, що Кам’янець-Подільську область у 1937 році утворили у складі 36 районів.

Однак першоджерело — постанова ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 року — свідчить про іншу початкову структуру.

У документі зазначено, що Вінницьку область поділяли на Кам’янець-Подільську з центром у Кам’янці-Подільському та Вінницьку з центром у Вінниці.

Далі перелічуються міста та райони, які входили до складу нової області.

Серед міст названі Кам’янець-Подільський, Шепетівка та Проскурів. Далі йдуть Берездівський, Славутський, Плужнянський, Заславський, Ляховецький, Старокостянтинівський, Полонський, Остропільський, Грицівський, Антонінський, Старосинявський, Чорноострівський, Волочиський, Базалійський, Красилівський, Теофіпольський, Міхалпільський, Деражнянський, Вовковинецький, Летичівський, Меджибізький, Затонський, Городоцький, Сатанівський, Ярмолинецький, Солобковецький, Смотрицький, Чемеровецький, Староушицький, Новоушицький, Миньковецький, Дунаєвецький та Орининський райони.

Отже, на момент створення області йшлося про 33 райони та три міста обласного підпорядкування .

Загальна площа новоствореної області становила 20 541 квадратний кілометр, а населення — 1 739 576 осіб.

У складі області було також чотири міста районного підпорядкування, дев’ять селищ міського типу та 1022 сільські ради.

Звідки взялися 36 районів?

Тоді звідки з’явилася звична цифра — 36 районів?

Відповідь дає подальша історія адміністративного устрою області.

28 червня 1939 року з території, яка обслуговувалася Кам’янець-Подільською міською радою, виокремили Довжоцький район.

Того ж часу з територій, підпорядкованих Проскурівській та Шепетівській міським радам, утворили відповідно Проскурівський та Шепетівський райони.

Таким чином, кількість районів збільшилася з 33 до 36.

Тобто цифра 36 справді відповідає адміністративному устрою Кам’янець-Подільської області, але вже після змін 1939 року , а не в момент її утворення у вересні 1937-го.

І на цьому перекроювання адміністративної карти не завершилося.

Минуло лише кілька місяців — і в жовтні 1939 року на території області створили ще й Фельштинський район.

За матеріалами публікацій Сергія Єсюніна.

Модератор

Хмельницькі